Іван Пулюй – винахідник із Гримайлова

25.06.2018 17:13 Опубліковано : Тетяна Яцечко-Блаженко
Джерело: TeNews

Росія атакувала критичну інфраструктуру Івано-Франківщини: шахеди і робота ППО

В 2018 році виповнюється 100 років з дня смерті відомого європейського винахідника, яким був Іван Пулюй. За своє життя він зробив багато цінних досліджень та відкриттів, був професором і ректором Німецької вищої технічної школи в Празі, Державним радником з електротехніки Чехії і Моравії, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка, почесним членом Віденського електротехнічного товариства і це ще не всі його досягнення і звання. У 1916 році Пулюй міг стати міністром освіти Австрійської монархії, але відмовися від пропозиції, бо був хворим.

Проте найбільш цінним для тернополян є те, що ця поважна людина є їх земляком.

Життєпис вченого розпочався 1845 року тоді ще в містечку Гримайлів, а нині селище міського типу, Гусятинського району Тернопільської області. Батьками Івана були заможна родина Павла Пулюя і Катерини Бурштинської. До слова батько навіть деякий час був бургомістром Гримайлова.

Читайте також

Чортків 1926 року очима варшавського фотографа

Про єзуїтський конвікт в Тернополі в ХІХ столітті

Кременець на листівках до 1917 року

Далі було навчання в початковій школі в Гримайлові та Тернопільській класичній гімназії. В 1865 році Іван вступає до Греко-католицької духовної семінарії у Відні. У 1868 році разом з іншими українськими студентами-громадівцями засновує легальне студентське товариство «Січ» у Відні.

Засновниками й першими голови віденської «Січі» були А.Вахнянин і Ю.Целевич; у наступні pоки товариство очолювали М.Подолинський, І.Пулюй, І.Горбачевський, Я.Окуневський, І.Куровець, М.Кордуба, В.Старосольський, Р.Перфецький, З.Кузеля, О.Бачинський, Р.Залозецький, Д.Равич, Б.Лончина та інші. Чимало членів «Січі» стали пізніше відомими ученими і суспільно-політичними діячами.

Наступним етапом в житті Івана було навчання був філософський факультет Віденського університету. Хлопець робить успіхи паралельно стає співробітником у фізичній лабораторії професора фон Лянґа.

В 1870-х Іван Пулюй приступає до викладацької діяльності в Військово-морській академії в місті Фіюме (нині Рієка, Хорватія). Там він навчає студентів фізики, механіки та математики.

140 років тому відбувається знакова подія, в Парижі на Всесвітній виставці Івана відзначають срібною медаллю за прилад для вимірювання механічного еквівалента теплоти, який став широко відомим у науковому світі.

Далі було запрошення на роботу у всесвітньовідомий Страсбурзький університет, де Іван Пулюй успішно стає доктором філософії та захищає дисертацію на тему «Залежність внутрішнього тертя газів від температури».

Нові відкриття тернополянина не забарились на себе чекати. У 1881 році на Всесвітній електротехнічній виставці в Парижі сконструйовані Пулюєм електричні апарати було відзначено почесними дипломами. Талант винахідника помітив власником знаної у Європі фірми. Пулюй переїздить на його запрошення до міста Штайра (Австрія).

В 1884 році він стає професором експериментальної і технічної фізики Німецької вищої технічної школи в Празі, а згодом ректором політехніки та деканом машинобудівного факультету.

Чи знали ви, що в світі досі тривають дискусії, хто ж є автором відкриття рентгенівських променів? Рентген чи Пулюй? Адже саме наш земляк першим провів фундаментальні дослідження природи та властивостей щойно відкритих Х-променів.

У 1890–х роках Пулюй відіграв вирішальну роль як керівник проектування і будівництва багатьох електростанцій на змінному струмі в Чехії.

З нагоди 100-літнього ювілею Німецької політехніки в Празі Пулюя відзначили орденом Залізної корони ІІІ ступеня. Він отримав також хрест ордена Франца-Йосифа і високий титул Радника двору. У 1913 р.

Помер винахідник із Гиримайлова в Празі, нині Чехія і бувпохований на Мальвазінках.

Тетяна Яцечко-Блаженко