У 1900 році професор Чернівецького університету Корнелій Козак та начальник крайової жандармерії ротмістр Едуард Фішер видали унікальну книжку "Краєзнавство Буковини". Завдяки обласній митниці її перевидали української мовою. Публікуємо деякі із найцікавіших фактів, оприлюднених у виданні. 

1. Назва Буковина походить від слов’янського слова "бук" і означає буковий ліс або букова земля. Це був один із найкращих коронних країв Австро-Угорської імперії з багатими нивами, буйними луками, могутніми гірськими хребтами, романтичними річковими долинами. Його площа налічує 10 441 квадратний кілометр. Найдовша відстань із заходу на схід складає 95,7 кілометра, а з півночі на південь – 168,7. 

2. Буковина розташована у помірній північній зоні й має континентальний, трохи різкий клімат із суворою зимою, що триває до п’яти місяців, короткою весною, дуже гарячим літом і переважно гарною осінню. Середньорічна температура коливається від 5,5 градуса тепла в горах і вісім градусів – на низині. Екстремальні температури піднімаються влітку до 35 градусів тепла і опускаються взимку до 30 градусів морозу. Найбільша кількість опадів випадає у долинах Черемошу, найменша – біля Кіцманя. Сніговий покрив зберігається у передгір’ї від 120 до 140 днів, у горах – від 180 до 200 днів на рік. На один ясний день припадає в середньому 18-22 хмарних. Найчастіше град випадає у місцевості між Дністром та Прутом. Найбільш багатим на град є липень. 

3. Буковина є дуже родючим краєм. На місцевості між Дністром і Прутом знаходяться дві третини загальної площі орних земель. Тут вирощують жито, пшеницю, овес, просо, рапс, картоплю, кормовий буряк, конюшину, сочевицю, коноплю, льон, тютюн, фенхель, мак. Найважливішою культурою є кукурудза. На городах буковинці також садять кольорову капусту, спаржу, салат, дині. У садах ростуть переважно сливи, яблуні, груші, черешні, вишні, грецькі горіхи. Біля Глиниці, Старої Жучки та Репужинців успішно розвивається виноградарство. 

4. Буковина – один із найбагатших лісом країв Європи. Майже 44 відсотки всієї території покрито лісом. 99 092 гектари припадає на листяні ліси, 337 790 – на хвойні, 10 985 – на середні та низькоствольні. Найважливішими породами дерев є червоний і білий бук, дуб, клен, вільха, липа, береза, тополя, верба, акація, горобина, кінський каштан, смерека, ялина, сосна, кедр, модрина. 

5. На Буковину завезли племінні тварини з австрійських гірських земель. У Радівцях у 1792 році заснували державний кінний завод, де німецькі колоністи вирощують розкішну породу коней. Всього в краї налічується 50 900 коней, 180 000 овець, 132 000 свиней. Буковинці також вирощують домашню птицю: курей, гусей, качок, цесарок, індичок. 

6. На Буковині водиться дуже багато дичини та птиці: олені, козулі, кабани, зайці, вовки, ведмеді, рисі, дикі кішки, борсуки, лисиці, дрохви, глухарки, тетерки, рябчики, сірі та білі куріпки, вальдшнепи. Можна полювати на хижих птахів: орла, шуліку, канюка, яструба, сокола, пугача, сову. 

7. Біля Кіцманя та Ставчан знаходяться найбільші рибні ставки. Найважливішою промисловою рибою є родина коропових, а також усач звичайний, окунь, линь, щука, лящ, сом, біла риба. У верхів’ях гірських річок водиться форель. 

8. Край багатий на корисні мінерали, проте вони розробляються в дуже малих кількостях. Серед них найважливіше місце займає сіль, яка видобувається у соляних шахтах біля Качики. Ця солеварня щорічно виробляє солі на приблизно 950 000 крон. Інколи трапляються буре вугілля і нафта. У деяких болотах є великі поклади торфу, наприклад, біля Кадубівців і Панки, але вони не розробляються. У горах подекуди знаходять озокерит. На півдні є великі запаси руди, трапляються срібло, свинець. А в піску Золотої Бистриці є невелика кількість золота. Особливе значення мають поклади болотних мінералів. Є на Буковині орнаментальний камінь, алебастр, гіпс.

9. У 1804 році на Буковині налічувалося 641 ремісниче підприємство, три скляних заводи, дев’ять солеварень, чотири пивоварні, 29 винокурень, 215 млинів, 150 парових та водяних лісопилок. Із відходів деревини виробляли деревне вугілля, оцтовокисле вапно, живицю, деревну смолу. 

10. Найважливішими предметами торгівлі були зерно, худоба, шерсть, ліс. Щорічно вивозилося понад 20 000 вагонів пиломатеріалів. Буковина торгувала з Румунією, Росією, Німеччиною, Англією, Францією, Швейцарією, Туреччиною. 

11. Загальна довжина буковинських доріг складає понад 4000 кілометрів. Вони мають державне, повітове та місцеве значення. До державних належать Карпатська дорога або дорога Франца, митна і бельгійська. Всі імперські дороги мають загальну довжину майже 430 кілометрів, повітові – 932. 

12. Довжина буковинської залізниці наприкінці 1899 року становила 476 кілометрів. Головна лінія – королівська австрійська державна залізниця Львів – Чернівці – Іцкани довжиною 114 кілометрів. Місцева залізниця Чернівці – Новоселиця довжиною понад 30 кілометрів служить переважно для перевезення лісу та зерна. 

13. Водні шляхи мають довжину 646 кілометрів. Сплавляються по Дністру, Пруту, Черемошу та Золотій Бистриці. 

14. Поштовий зв’язок у краї здійснюють 118 поштових закладів. Крім того, є 52 телеграфні відділення, які переслали у 1898 році приблизно один мільйон 200 тисяч депеш. Поштою також було переслано понад вісім мільйонів листів, 800 тисяч газет та 650 тисяч поштівок. Вартість пересланих грошових переказів та цінних посилок складала 115 мільйонів крон.