Новини Рівненщини

Новини Рівненщини

Блогер, журналіст, RvNews

Урочище Сосонки в Рівному: 77 років від дня трагедії

6-7 листопада у 1941 році на Рівненщині відбулася одна з найстрашніших трагедій – масова страта євреїв в урочищі Сосонки неподалік Рівного.

05.11.2018 23:32   Автор : Новини Рівненщини
Джерело: RvNews

За різними джерелами,  в ті дні в урочищі Сосонки під Рівне було знищено від 17,5 до 21 тисячі євреїв.

На той час в обласному центрі та п’яти повітах краю мешкало понад 93 тисячі євреїв. Це майже 10% від всіх мешканців області. У самому ж Рівному майже половина жителів – це були євреї.

5 листопада 1941 року у Рівному були розклеєні накази про те, що особи єврейської національності, які не мають спеціального посвідчення з місця роботи, разом з родинами зобов’язані з’явитися наступного дня о 6-ій ранку до площі на Грабнику.

Очевидці згадують, що людям дозволялося взяти з собою харчів на три дні, речі першої необхідності, тому більшість з них не думала, що йдуть на смерть, а надіялися, що їх відправляють до табору. Йшов мокрий сніг, віяв пронизливий вітер, але скрізь негоду тисячі людей йшли з усіх кінців міста до площі.

Нікого, окрім євреїв, на вулицях не було, оскільки наказом гебітскомісара в місті був оголошений надзвичайний стан, було заборонено з’являтися на вулицях людям неєврейської національності.

null
Фото Олександра Прадоша, який знайшов їх у Державному архіві Німеччини. На світлинах зображені євреї, які йшли на страту у Сосонках.

Ось як згадувала події того рівнянка Кусман Соломона Гешелевна: «Ранок 6-го листопада був похмурим. Під мокрим снігопадом почали збиратися люди. Старих, калік і дітей родичі вели попід руки. Матері на руках несли немовлят. З лікарень і клінік на ношах везли важкохворих. Сюди привели навіть жінку, яка народила в цю ніч дитину.

Тисячі людей зібралися на площі. О десятій годині ранку площа була оточена німецькою жандармерією. Всім присутнім було наказано залишити свої речі. Центральними вулицями нескінченим потоком ішли матері й батьки, діти й старі. У натовпі йшов відомий хірург Коган. Він ішов у білому халаті. Фашистські іроди забрали його безпосередньо з операційної. Він був не один, поруч з ним ішли лікарі Натензон, Песле, Орловська і багато інших».

Коли люди дісталися Сосонок, їх партіями почали виводити із натовпу й підводити до викопаних ям. Там людей примушували роздягатись і вже голими йти по колодах, які були перекинуті через яму. Коли партія людей йшла по колоді, лунала черга з кулемета, і люди падали прямо в яму.

Практикували і інші способи вбивства – людей примушували підходити до ям і стріляли їм в потилицю, інших ставили на коліна і вбивали, або примушували бігти, а тоді стріляли. 

null
Фото Олександра Прадоша

Деякі намагалися тікати, але це було неможливо, суцільний ланцюг охоронців оточував цю місцевість. Коли втікати намагалися цілими групами – німці кидали гранати. У місті й далеко за його околицями два дні було чути розпачливі крики приречених на смерть.

Після проведення цієї страшної акції, в Рівному залишилося понад 5 тисяч євреїв. Але  їх доля також була вирішена.

Всіх євреїв, згідно з розпорядженням гебітскомісара від 30 січня 1942 року, було переселено в гетто - частина території населеного пункту, виділена для примусового утримання осіб єврейської національності, з метою їх ізоляції та подальшого знищення.

В розпорядженні зазначалося: «Після 15 лютого 1942 року проживання євреїв поза гетто заборонено». Для гетто виділили район в західній частині міста між сучасними вулицями Соборна та Пересопницька.

null
Рівненське гетто. Фото Олександра Прадоша

В Державному архіві Рівненської області було виявлено документ, в якому зазначена точна кількість людей в гетто станом на 8 травня 1942 року – 5200 осіб, з них старших 14 років – 3 тисячі.

Гетто проіснувало недовго. Про страхітливу криваву акцію з його ліквідації засвідчив німецький інженер Г. Граббе, який в 1942 р. був директором українського філіалу однієї німецької будівельної фірми в Здолбунові.

Він згадував: «13 липня близько 22 години українські поліцаї під керівництвом есесівців оточили Рівненське гетто, встановили навколо нього прожектори. Розділившись на невеликі групи, поліцейські та есесівці вривались в будинки, ударами прикладів вибивали двері, якщо їх не відкривали достатньо швидко, чи кидали у вікна гранати... Лунали крики жінок, що кликали дітей, і крики дітей, що загубили батьків, але це мало хвилювало есесівців, які били нещасних і гнали їх бігом у бік вокзалу, де чекав товарний поїзд. Людей заштовхували у вагони. Над усім цим стояв несамовитий плач, плач жінок і дітей, чулись звуки ударів і пострілів».

Їх привезли двома ешелонами і погнали на місце страти, яке знаходилося неподалік Костополя. Це дивовижно красиве місце серед розкішного лісу і тільки пам’ятник тим безвинним жертвам – свідчення трагедії, яка тут сталася.

Так було знищено не тільки Рівненське гетто, такої ж долі зазнали і гетто у Березно,  Висоцьку,  Вербі, Деражно, Дубно, Здолбунові, Корці, Костополі, Млинові, Острозі, Сарнах тощо.

Всього в Рівненській області в 1941- 1942 роках було вбито понад 107 тисяч євреїв.

 За матеріалами начальника відділу Державного архіву Рівненської області Людмили Леонової

 


Читайте більше на RvNews.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу [email protected] Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews   22