Як українець з Млинівщини реалізовує у рідному краї набутий у Європі досвід
Куштуйте: «Скаморца» І «Качотта» від Романа Федіна
Джерело: RvNews
Офіційно ніхто не проводив жодних підрахунків, скільки саме мешканців населених пунктів Млинівщини виїжджають на заробітки в ближнє і дальнє зарубіжжя. Якщо приблизно – то їх кілька тисяч. Особливо облюбували наші земляки Італію і Польщу – саме у тих країнах найбільший відсоток заробітчан із нашого краю.
Утім взявся за перо не для статистичних зведень чи припущень. Своєрідним інформаційним поштовхом до публікації став Роман Федін – 30-річний млинівчанин, який сім років гарував в Італії, а згодом повернувся в рідний край. Причому, Роман не тільки заробляв гріш за кордоном, а й навчався та переймав там досвід…
У життєвому доробку млинівчанина – загальноосвітня школа №1 у райцентрі на Ікві, Державна юридична академія ім. Ярослава Мудрого в Харкові, кілька років юридичної практики в міжрайонній прокуратурі. Начебто не помилився він з обранням професії, але, як кажуть, не вистачало якихось непомітних психологічних мазків для відчуття повноти фахового злету.
Вважав, що таким додатковим стимулом стане поїздка за кордон – в Італію, де на той час вже кілька років працювала мама. Отож Роман разом з майбутньою дружиною Марійкою здійснили променад у місто П’єдемонте Матезе за сто кілометрів від Неаполя. Спочатку припускали, що на кілька місяців, а затрималися на чужині аж на сім років.
І полонив смак сиру…
Під час перебування в Італії Роман побував у місцевих фермерів – маминих знайомих. Вони почастували українця сиром власного виробництва. Млинівчанину настільки смакував той виріб, що згодом кілька разів напрошувався в гостину, їв сир донесхочу і навіть занотовував деякі технологічні нюанси, а деякі – фільмував на відеокамеру.
Згодом Роман Разом з Марійкою на два роки «прописалися» у місцевої родини, де доглядали літніх людей. Умови проживання були комфортні, але психологічні навантаження – нестерпні.
Древній мудрець стверджував: завжди так не буде. Власне, так сталося і в долі Романа та його дівчини. Невдовзі молодому чоловікові запропонували роботу в гіпермаркеті. У власника торговельного закладу за містом була ферма і сироварня. Якось італієць попросив підсобити – наш земляк залюбки погодився, адже сироваріння манило його і раніше. Після цього впродовж восьми місяців млинівчанин не просто виконував виробничі обов’язки, а душевним вогником засвічував найпотаємніші закутки технологічного процесу. Саме на сироварні за кордоном Роман зрозумів: виробництво сиру – не просто заняття для заробітку, а душевне захоплення, хобі, яке може стати справою всього життя. Тоді й поділився з коханою своєю мрією: як повернемося в Україну, то займемося сироварінням. Тим паче, у ріднім краї в цьому є виробнича потреба: від закритого в дев’яностих роках минулого сторіччя маслосирзаводу в райцентрі, як то кажуть, залишилися тільки ріжки і ніжки. Водночас запит на сири, тим паче, на екологічно чисту продукцію – неабиякий.
Як прибули додому – перший сир зварили з семи літрів молока від бабусиної корови
Після семирічної розлуки з Україною молоді млинівчани вже в статусі подружжя повернулися на пороги рідної оселі. Навіть щем від побачення з любим краєм не втримали від експерименту: через тиждень після приїзду додому із семи літрів молока від бабусиної корови Роман зварив сир, так би мовити, особистого приготування. І все вдалося на славу!
Азарт і прагнення закріпити на практиці здобутий в Італії досвід не давали спокою. Відтак Роман домовлявся в Аршичині з бабусиними сусідами, купляв у них молоко і набував досвіду сироваріння у домашніх умовах. Згодом підключив до роботи дружину: сири одних сортів виготовляв сам, над іншими чаклувала люба жінка. Хоча сироваріння – не жіноча справа, адже під час виробничого процесу слід затратити чимало фізичних зусиль.
Порядність у стосунках і розрахунках
Нині Роман Федін інколи заготовляє в аршичинців близько ста літрів молока. Людям вигідно мати справу з майбутнім підприємцем, адже на кожному кілограмі молока доплачує їм на одну гривню більше, ніж заготівельники із навколишніх молокопереробних підприємств. Начебто і не так багато, але за місяць власнику корови набігає кругленька сума. Крім того, Роман Федін – це порядність у стосунках і розрахунках, бо щодня до копійки розраховується зі своїми діловими партнерами.
У виробничому доробку Федіних – шість сортів сиру
У виробничому доробку Романа Федіна і дружини – шість сортів сиру: сухі, м’які, напівтверді, в тому числі з такими мелодійними італійськими назвами, як «Скаморца», «Качотта», «Проволоне» та інші. Нині Роман Федін проходить своєрідний виробничий вишкіл, адже мріє відкрити міні-сироварню. Смакові якості його продукції задовольняють запити рідних, друзів, однокласників, знайомих, відтак з оптимізмом дивиться у завтрашній день. Водночас можна стверджувати: млинівчанин «прорубав вікно в Європу» не тільки заради заробітку, а й заради справи, яка може прогодувати сім’ю, принести дивіденди рідно краю й Україні.
Може, трішки пафосно, але саме так хочеться підтримати потенційного підприємця, який після багаторічних мандрів Європою з європейським досвідом повернувся творити Європу в батьківському краї…
Читайте більше на RvNews.
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews