На 57-му році життя перестало битися серце начальника Головного управління ДСНС України Львівській області

Уся сім’я львівських рятувальників у глибокій жалобі з приводу передчасної смерті Дмитровського Сергія Юрійовича.

15.11.2018 00:20 Опубліковано : Патрік Скеля
Джерело: LvNews

Вартість реконструкції інтернату у Хотині знову завищили майже на 6 млн грн

14 листопада 2018 року близько 14.00 год., на 57-му році життя, перестало битися серце начальника Головного управління ДСНС України Львівській області Дмитровського Сергія Юрійовича.

Передчасна, несподівана смерть вирвала із життя незамінного і турботливого батька, коханого чоловіка, надійного і вірного друга, справедливого та мудрого керівника, справжнього патріота України.

Сергій Дмитровський народився 16 липня 1961 року у Львові. Закінчив Львівське пожежно-технічне училище, де навчався за спеціальністю «Протипожежна техніка та безпека». Згодом продовжив навчання у Вищій інженерній пожежно-технічній школі МВС.

Був кандидатом технічних наук. У 2006 році Указом Президента України йому було присвоєно спеціальне звання «генерал-майор служби цивільного захисту».

За сумлінну багаторічну працю був нагороджений нагрудним знаком «Кращому працівникові пожежної охорони», Почесною відзнакою МНС України, Грамотою Верховної Ради України, Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, нагрудним знаком Держпожбезпеки «За заслуги в забезпеченні протипожежного захисту» ІІ ступеня та І ступеня, почесним званням «Заслужений працівник цивільного захисту України», Почесною грамота Кабінету Міністрів України та Почесною грамотою ДСНС України.

Понад 40 років присвятив порятунку життя людей. Свій трудовий шлях розпочав у серпні 1981 року на посаді начальника караулу 1-ї самостійної воєнізованої пожежної частини по охороні м. Тернопіль. Рухаючись кар’єрними щаблями, у вересні 2004 року Сергій Юрійович став очільником львівського гарнізону. Упродовж 14 років він фахово й вміло керував усіма найбільшими рятувальними операціями, які виникали на території регіону.

Усі ми пам’ятаємо, як 6 липня 2007 року на перегоні Красне — Ожидів зійшли з колії та перекинулися 15 цистерн з жовтим фосфором товарного потягу. Фосфор заливали спеціальною піною, але він спалахував знову і знову. Більше 2 тижнів, перебуваючи пліч-о-пліч з колегами, він особисто керував пожежною операцією.

3 серпня 2007 року на складах нафтобази, що знаходиться неподалік старовинної центральної частини міста на вул. Пластовій, виникла пожежа. Сергій Дмитровський разом з першими підрозділами вогнеборців прибув на місце події і перебував там до повної ліквідації пожежі.

7 лютого 2008 року на вулиці Костюшка, 14 у Львові у трьохповерховому житловому будинку стався вибух. Тоді під керівництвом Сергія Юрійовича рятувальники витягли з-під завалів 11 постраждалих.

Не можна забути паводок на заході України — стихійне лихо, що сталося влітку 2008 року через інтенсивні грозові дощі. Тоді, внаслідок сильних злив, що не припинялись протягом тижня (у період з 23 по 27 липня) рятувальники надавали допомогу на території 9 районів області. У ці дні головний рятувальник Львівщини перебував у всіх критичних місцях та допомагав рятувати людей.

Втрату, яку понесла його сім’я, родина, колектив рятувальників області та вся спільнота ДСНС України важко навіть уявити і усвідомити. Із земного життя у блаженну вічність пішла добра, порядна людина, життєлюб, сім’янин, людина вольового, але справедливого характеру, людина честі і земного благородства, людина, яка ніколи і ніде не заплямувала честі свого офіцерського мундира, людина, яка все своє свідоме життя присвятила справі рятування життя людей.

Сергій Юрійович мав велике серце, навколо нього завжди були тисячі людей, яким він допомагав, на долі яких він впливав. Це його близькі, друзі, багатотисячний колектив ДСНС України, органи державної влади і місцевого самоврядування.

Висловлюємо щирі співчуття родині покійного, поділяємо її горе. Він був щасливим чоловіком, батьком, дідусем. Поділяємо гіркоту втрати усіх, хто знав, любив і поважав Сергія Юрійовича.

Нехай милосердний Господь упокоїть його душу у Своїх Небесних Оселях, там, де спочивають праведні та відважні.

Вічна Пам'ять!

Читайте більше на LvNews.