Куди тече річка Горинь: мандрівник подолав шлях від витоку річки на Тернопільщині до гирла в Білорусі за вісім днів

18.03.2019 17:13   Опубліковано : Новини Тернопілля
Джерело: Район

Кожен у житті має мрію. Найбільше запам’ятовуються саме дитячі прагнення. Таке неймовірне бажання мав наш земляк, уродженець села Стадники, Тарас Луцюк. Юнак нині мешкає у Львові, але йому з дитинства хотілося знати, куди й звідки тече річка Горинь, на берегах якої він виріс.

«Якщо мене запитати, що мене найбільше пов’язує з місцями, де я виріс, то це, безперечно, – річка Горинь. Мені, бува, сняться її береги», – зізнається Тарас.

Саме для того, щоб показати початок і кінець Горині, а також красу рідного краю, Тарас вирушив у подорож, яка тривала 8 днів та охопила 5 областей України й прикордоння Республіки Білорусь. Хлопець поставив собі мету – проїхати річку Горинь від початку до кінця. Загальна тривалість шляху – понад 1600 км. 

Маршрут Тараса Луцюка
Маршрут Тараса Луцюка
 
Осідлавши мотобайк у Львові, Тарас Луцюк вирушив до села Волиця (Кременецький район Тернопільської області). Там і бере свій початок Горинь. Над джерелом, яке зачинає водойму, височіє гарненька капличка, а вже від неї розливається невеликий струмок, що згодом стає повноводою Горинню. Ще на Тернопільщині мандрівник відвідав селище Вишнівець (приблизно 25 км за руслом річки), де побачив водойму вже більшою, а також зробив короткий відеоогляд Крестопроісхожденського чоловічого монастиря (с. Підкамінь), Замку Вишневецького (Вишнівець) та Почаєва.

Перший день подорожі

Так починається річка Горинь

Так починається річка Горинь
Горинь. Перший місток на річці
Горинь. Перший місток на річці
 
Другий день подорожі почався з пункту ночівлі – на березі ставка в Борсуках (Лановецький район Тернопільської обл.), де на Горині споруджена дамба. Саме там Тарас почув від місцевих жителів про деякі факти меліорації та штучної зміни русла річки в часи Радянського Союзу. Далі шлях пролягав на Хмельниччину – Ямпіль, Ізяслав, Шепетівка. У кожному з населених пунктів Тарас спускався до Горині та фільмував, як вона несе свої води.

Дамба на Горині в селі Борсуки (Тернопільщина)

Дамба на Горині в селі Борсуки (Тернопільщина)
Міський пляж на Горині в Ізяславі
Міський пляж на Горині в Ізяславі
 
Заночувавши в тітки в Шепетівці, третього дня байк поніс подорожнього до Славути. По дорозі до міста він відвідав села Голики й Варварівка, які надзвичайно вразили красивими пейзажами. Звідти шлях пролягав до Нетішина, де мандрівник не оминув увагою «Острозьке море» – ставок-охолоджувач Хмельницької АЕС.

Горинь у Славуті (Хмельниччина)

Горинь у Славуті (Хмельниччина)
Саме на третій і четвертий дні мандрівки припадає відеозйомка знайомих острожанам місць – лугу та Горині у Вельбівному, самого міста й околиць.

Показав Тарас Луцюк і місце, де Вілія вливається в Горинь, провів коротку відеоекскурсію Острогом. Надзвичайно захопливими виявилися краєвиди Горині в Розважі та рідних юнакові Стадниках, які, услід за Уласом Самчуком, змусили замислитися: «Куди тече та річка?».

Горинь у селі Вельбівно (Острозький район)

Горинь у селі Вельбівно (Острозький район)
Горинь у селі Розваж (Острожчина)
Горинь у селі Розваж (Острожчина)
 
Річка в Стадниках
Річка в Стадниках
 
Горинь у рідних Стадниках (Острожчина)
Горинь у рідних Стадниках (Острожчина)
 
П’ятий день мандрів припав на Гощанщину – села Бугрин, Горбаків, Воскодави. У Микулині Тарас побачив нерукотворну дивовижу – посеред Горині красується острів. Завдяки зустрічі з місцевим грибником, хлопець і всі глядачі поверхово познайомилися з флорою краю.

Річка у Воскодавах, що на Гощанщині

Річка у Воскодавах, що на Гощанщині
Далі за Горинню шлях повів до Олександрії, Ходосів, Хотина, Оржева (Рівненський район). Милувала око Костопільщина нашої області – села Дюксин, Ставки (саме тут мандрівник чи не вперше почув, що в річці бовтається велика риба), Базальтове, де розташовані відомі базальтові стовпи, Збуж.

Шостий день простелив свої шляхи Українським Поліссям. Ранок застав мандрівника в селі Золотолин (Костопільщина) – у місці, якого не торкнувся плин часу, таким старим воно здавалося. Далі – Степань і Соломіївка Сарненського району. Між селами Ремчиці та Бережниця цього краю Тарас Луцюк зняв широку й повноводу Горинь, зовсім не схожу на річку, що на Острожчині.

А на Дубровиччині (село Селець) юнак навіть потрапив на хрестини, звідки вирушив із гостинцями від щедрих господарів.

Треба сказати, Тарас у фільмі нерідко показує жителів тих населених пунктів, які проїздить. Хтось розповідає йому про Горинь, хтось просто підказує дорогу, інші допомагають, частують і підтримують.

«Я не просто хотів показати, де починається і де закінчується Горинь, а хотів показати людей, які проживають на її березі», – пояснює мандрівник.

Горинь у Городищі - останньому населеному пункті України

Горинь у Городищі - останньому населеному пункті України
Утілення мрії випало на сьомий день мандрів. Прокинувшись уранці в селі Городище, за півтора кілометри від кордону з Білоруссю, Тарас Луцюк під дощем подався до сусідньої республіки. У Білорусі юнак відвідав кілька населених пунктів, побував біля Горині в їхніх межах і був щиро здивований чистотою прибережних пляжів (на відміну від України), наявністю сміттєвих контейнерів і попереджувальних табличок.

Фінальним пунктом подорожі стало місто Давид-Городок. Саме за його околицями закінчувала плин Горинь, упадаючи в Прип’ять. Місцина з болотяним ґрунтом і густими чагарниками стала місцем реалізації мрії – побачити, куди тече річка.

Так виглядає мрія. Місце, де Горинь упадає в Прип'ять

Так виглядає мрія. Місце, де Горинь упадає в Прип'ять
 
«Коли здійснюються мрії – це класно. А коли здійснюються дитячі мрії, це дуже класно! У мене зараз дуже дивні відчуття, майже мурашки… У душі щось перевертається від того, що в років 10–12 я мріяв це побачити і тепер я тут», – підсумував Тарас.

Завершальний 8 день – це історія шляху додому, у якій показано білоруський Пінськ, волинські Маневичі, Луцьк, Горохів, передмістя Львова…

Крім зображення річки Горині, Тарас Луцюк у своєму фільмі-подорожі привертає увагу до проблеми збереження довкілля, описує красу України, виховуючи й розвиваючи патріотичні почуття.

Не бійтеся мріяти і ви. Мрії дарують крила.


Читайте більше на TeNews.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: Район