Віталій Тарасюк

Віталій Тарасюк

журналіст, репортер з Млинова

Чому наші водойми "цвітуть" і смердять та як цьому запобігти

Розповідає керівник Млинівської ГЕС Тарас Чигринюк

27.06.2019 18:52   Автор : Віталій Тарасюк
Джерело: RvNews

Нещодавно закінчився визначений Законом час для нересту риби у водоймах держави (з 1 квітня по 10 червня). Зауважу, що нинішній нерестовий період відзначився не тільки помірною температурою повітря у травні, а й надмірною кількістю опадів. Скептичні прогнози, що малосніжна зима та відносно сухі перші місяці весни позбавлять рибу розлогих природних нерестилищ, не виправдалися, а помірні температурні режими не сприяли розвитку  синьо-зелених водоростей, які є головними пожирачами кисню з води.

Отже нерестовий період мав сприятливі кліматичні умови, а про природні та біологічні нам вдалося поспілкуватися з керівником Млинівської ГЕС Тарасом Чигринюком. Саме ця гідротехнічна споруда та її колектив несуть відповідальність за наповненість місцевого водоймища не тільки водою, а й відповідними біологічними ресурсами. Тож слово Тарасу Миколайовичу.

null
Фото автора

- Так, нинішня весна була водною, хоча це не приклад повеневої водонаповненості. Тобто надходження води від дощів і справді достатнє, проте не надмірне. Фактично у водоймище щосекунди надходить трішки більше трьох кубометрів, стільки ж і випускаємо. Проте гранично допустимий рівень води утримувався впродовж всього нерестового періоду. До максимального рівня не «дотягувало» якихось 28-30 сантиметрів. Щоб було більш зрозуміло: максимум – це коли задіюється Муравицька переливна дамба, аби не було надмірного навантаження на основну греблю…

- А в найближчій історії такий випадок був? Бо останніми роками у нас чомусь все менше води. І чи головна гребля витримає, гіпотетично, максимальну кількість води, чи доведеться її укріплювати мішками з піском в авральному порядку, як колись робили це на Хрінницькому водоймищі?

- Щодо надмірної кількості води: повінь 1997 року, а потім 2008-го принесли найбільший обсяг водних ресурсів і фактично наявні спускові шлюзи не справлялися з повінню. Переливна гребля на Муравиці рятувала ситуацію.

null
Фото автора

До слова, нам не загрожує ситуація Хрінницької греблі: по-перше, в нас відсутні карстові пустоти – грунти не такого типу, більш щільні та стійкі до розмивання; по-друге, наша переливна дамба є своєрідним запобіжником такого розвитку подій; по-третє, колектив ГЕС регулярно слідкує за станом гідротехнічних споруд, які в нас у нормальному експлуатаційному стані. Піску чи каміння в екстреному порядку везти не доведеться, хоча термін експлуатації водойми, як гідротехнічної споруди, уже вичерпався – необхідна капітальна  реконструкція…

- Ви хочете сказати, що реконструкція поліпшить чистоту води у водоймі, чи все-таки левова частка забруднення лежить на мешканцях міст Дубно та Кременець?

- Як на мене, то видалення півстолітніх відкладень та нашарувань з дна водойми безумовно вплинуло б на його чистоту – це вам скажуть найавторитетніші спеціалісти з гідротехніки. Та це не вирішить кардинально проблему забруднення, бо негатив, який «пливе» з сусіднього Дубна, просто необхідно нейтралізувати саме у місці його походження. От зараз у нас є висока вода: відсутня візуально забрудненість, цвітіння та синьо-зелені водорості, не гине масово риба. Та є один чинник, який усе змінить за кілька днів – висока температура, а вона буде! Я недарма сказав, що візуально не помітно забрудненості води, бо хімічно та біологічно вона нікуди й не дівалася, вона є і проявить себе у спекотні місяці!

- А чому ви згадуєте тільки Дубно, а Кременець наче й ні до чого?

- Та всі винні у забрудненні водойми: і наші аграрії теж, бо саме їхні мінеральні добрива призводять до шаленого росту рослинності. Погляньте на обвідний канал, який проходить через гідропарк до переливної дамби – він за рік-другий повністю заросте і перетвориться у болото. Висока водяна рослинність, якої там до останньої великої повені було обмаль, почала розростатися після потрапляння туди залишків міндобрив. На зиму вона відмирає і осідає на дно, навесні пресується в органічні залишки, даючи поживне середовище для своїх нащадків – так формуються болота. Цю проблему необхідно вирішувати негайно і на місцевому рівні, бо з Рівного чи Києва допомагати ніхто не приїде!

Тепер щодо сусідніх міст: зауважте, що вода в Ікві в Дубно доволі чиста. Причина в тому, що Кременець знаходиться на значній віддалі, до того ж штучно не змінювалося русло річки. Тобто ті річкові вири, остроги виконують роль природного фільтра, який очищає воду, та й течія відіграє суттєву роль.

 З Дубном у нас  радикально інша ситуація. Під час меліорації там якийсь мудрагель зробив з річки фактично стічний канал, випрямивши її русло. Наруга над природою завжди повертається втратами для людини: маємо  стічну канаву «без сучка та задирки», а крім того, водоймище автоматично сповільнює природну течію, бо в кінці його загата-гребля. Ось і виходить, що нижня течія несе з міста у водойму всі хімічні розчинники та мийні засоби, бо очисні споруди його призначалися для очистки промислових та каналізаційних вод. При підвищенні температури цей новостворений людиною, майже не розчинний, хімічний коктейль «цвіте і смердить» та ще й травить все живе у водоймі. Вихід – реконструкція очисних споруд Дубна, бо ж русла річки не відновиш! І це від нас, на жаль, не залежить.

- А що ж залежить саме від нас?

- Від нас, двох десятків працівників ГЕСу, - безпечна експлуатація гідровузла та гідротехнічних споруд, які перебувають на балансі підприємства. Окрім того, ми, наскільки це можливо, намагаємося окультурювати територію, забезпечуючи всі вимоги нерестового періоду. Зрозуміло, що в наших інтересах чиста вода у річці та водоймі із цією метою турбуємо відповідні вищі інстанції та владу. І хоч результати більш ніж скромні, ми робимо все від нас залежне і не опускаємо рук…

Отож,  тіштеся тим, що подарувала природа, – можливістю скупатися та засмагнути. Бо, виявляється, бездумна модернізація навколишнього середовища та комфортності життя призводить, швидше, до втрат ніж до здобутків – «зацвіле водоймище» чергове підтвердження цього.


Читайте більше на RvNews.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews  

Загрузка...