Ми не маємо права не бути сильними

18.09.2019 13:43 Опубліковано : Вікторія Дайвер
Джерело: TeNews

Користування надрами Рівненщини дозволило поповнити бюджет області на понад 70 мільйонів гривень

Це не тільки назва книжки, презентація якої відбулася 17 вересня в Тернопільській книгарні «Є», а надзвичайно важливий меседж суспільству сьогодні. Бути сильними, свідомими, з почуттям національної гідності боротися за Україну, розвивати та змінювати на краще її та себе – про це говорив автор Андрій Бессараб, учасник російсько-української війни, колишній полонений. Незламний духом, щирий та відвертий, розказував присутнім про те, що допомагало йому не здаватися, як почав римувати у полоні почуття, як друг та волонтер (грузин за національністю, але українець, в якого душа у вишиванці) посприяв виходу книги друком.

Цією книгою, акцентував пан Андрій , він хоче привернути увагу суспільства до теми військовополонених, а виручені з реалізації кошти передасть родинам хлопців, які досі у полоні. Таким чином хоче підтримати побратимів, бо сам пройшов через пекло полону і розуміє, яким важливим та цінним є кожен прояв уваги та найменша можлива підтримка.

Складається видання з трьох розділів:

- у «Розмові з волонтером» автор розповідає та роздумує про життя, про війну, полон, про переосмислення життя, про долю країни та її майбутнє;

- «Вірші з полону» - заримовані емоції та почуття (українською та російською мовами);

- «Фотододаток» містить фото автора, фото аркушів з віршованими рядками та саморобних календариків, на яких фіксувався час у неволі.

Зачитані під час презентації вірші «Перешкоди» та «Душа» глибоко зворушили усіх присутніх.

Крізь грати мій погляд обмежений.

В небо дивлюсь на хмари чудові.

Перешкода ця для спостереження

Не зменшає до неба любові.

Хай далеко й надовго відірвані

Мої любі й кохані мої,

Перешкода у часі та відстані

Не зменшає до рідних любові.

(уривок з віршу «Перешкоди»)

Я вдячний Богові за те, що маю душу-

То мій зв'язок, то мій передавач.

Я Батьківщину заспокоїть мушу:

Рідненька, не хвилюйся і пробач.

Ніяк тебе від мене не відтяти,

Хай щоб не сталося та де би я не був, -

Душа з тобою, ненько моя, мати,

Твою любов й на мить я не забув.

Ще зовсім трішечки – і знову будем разом,

Знов об'єднаємося – раз і назавжди.

З тобою будемо спостерігати часом,

Як грають діти, як цвітуть сади.

(уривок з віршу «Душа»)

- Частинка моєї душі усюди, в кожному куточку країни, де цінується український прапор, - так автор відповів на запитання про ставлення до жителів окупованих та звільнених територій, висловив сподівання, що всі непідконтрольні території повернуться, а полонених звільнять.

Після відповідей на чимало запитань слухачі щиро подякували герою за відвертість, за книгу, за захист. Найменша слухачка-школярочка подарувала автору оберіг-ангелика. Вкінці зустрічі було багато охочих сфотографуватися та отримати автограф.

Розійшлися усі з твердим переконанням: «Ми не маємо права не бути сильними!»

Вікторія Дайвер

Читайте більше на TeNews.