Коропець залишився без власної лікарні – усі медпрацівники звільнилися, оскільки не отримали зарплати за два місяці. І хоч головний лікар переконує, що даний лікарняний заклад необхідний жителям селища, голова сільради дає зрозуміти – в медзакладі насправді “відбували номер”, адже там лікувалося обмаль людей. Керівник медичної сфери області Володимир Богайчук взагалі рекомендує колишнім працівникам лікарні… займатися домашніми справами, але тільки не лікарськими.

Терміново з’ясовувало, чому ж звільнилися медики і чому лікарня фактично припинила своє існування. 

Борг перед працівниками – 306 тисяч

В.о директора КНП “Коропецька лікарня” Степан Дворський дням приголомшив громадськість своїм постом у Фейсбуці, повідомивши, що всі працівники звільнилися. 

Загалом медзаклад уклав договір із Національною службою здоров’я України (НСЗУ) всього на 32 тисячі 58 гривень до кінця року. Цих коштів недостатньо для існування закладу. 

11 липня Дворський розмістив рахунок лікарні у соцмережі та оголосив збір коштів на зарплату медикам. 

“Шановні коропчани, жителі навколишніх сіл. Ви знаєте, яка ситуація склалася з фінансуванням нашої лікарні. Від НСЗУ лікарня отримує щомісяця 3 тис. 562 грн, цього дуже мало. Після двох місяців роботи, не отримавши ні копійки заробітної плати (кошти від НСЗУ пішли на сплату податків), всі працівники звільнилися, їм досі не виплачена зарплата”, – написав Степан Дворський у Фейсбуці. 

Нагадаємо, з 1 квітня стартував другий етап медичної реформи, згідно з яким лікарня і отримала таке мале фінансування. Медзаклад підписав договір лише на одну послугу – вторинна амбулаторна допомога, а цього замало, аби отримати більше коштів. 

В.о директора лікарні Степан Дворський на цій посаді з квітня цього року. Попередній головний лікар допрацював до 1 квітня, коли саме стартував другий етап медичної реформи, і пішов на пенсію. Степана Дворського, який працює у стоматології Коропецької лікарні, призначили керівником, аби хоч якось втримати заклад. Зараз на роботі у лікарні залишилися на півставки тільки він і бухгалтер. 

За словами Степана Дворського, нині заборгованість по зарплатах працівникам за два місяці становить 306 тис. грн.  

– Щоб лікарня могла існувати, на зарплати потрібно 136 тис. грн у місяць, – каже він.  – Загалом за минулий рік наше фінансування складало 2 млн 38 тис. грн. Це без енергоносіїв.

В.о директора каже, що з приводу проблеми, яка склалася звертався і в Міністерство охорони здоров’я, і у Національну службу здоров’я – всі його відправили до керівництва Коропецької ОТГ. Проте вона коштів на зарплати не має. 

– Селищна рада може фінансувати комунальні послуги лікарні, але згідно норм бюджетного кодексу, як вони кажуть, не можуть платити нам зарплату, – каже Дворський. – Тому ми зараз в підвішеному стані без фінансування. 

“Не думав, що може бути така реформа”

Степан Дворський також звертався до НСЗУ за роз’ясненнями щодо суми 3500 грн, яку отримує лікарня на місяць.

– Прислали відповідь, що вони оплачують 100 пролікованих випадків у місяць на суму 4 тис. 800 грн + понижуючий коефіцієнт, от і вийшло наших 3500 грн. Тобто один пролікований випадок виходить для нас коштує 35 грн, – каже в.о директора. – Я просив, щоб вони пояснили, на основі чого зроблені такі розрахунки. Сказали: читайте Постанову кабміну, зараз не згадаю яку.  

В.о директора лікарні не може сказати, скільки пацієнтів лікувала лікарня у місяць. Називає лише 290 ліжкоднів за минулий рік. Також зауважує, що тільки стоматологія дає близько 150 пацієнтів у місяць, також людям робили аналізи в лабораторії.

За словами Степана Дворського, після 1 квітня у лікарні закрили терапевтичне відділення, кухню,  фізкабінет. Залишилася стоматологія і лабораторія. Серед тих, хто звільнився, 10 працівників на 11 ставок: 2 медсестри, 2 санітарки, двірник і сантехнік, два стоматологи, лаборант, лікар денного стаціонару, працівниця пральні. 

– У травні нам прийшов той рахунок з НСЗУ і я був вражений. Я не думав, що може бути така реформа, – обурюється керівник закладу. – Квітень -травень люди походили на роботу без грошей і на початку червня прийшли до мене і кажуть: робіть щось. Ми зателефонували нашій місцевій владі, нам запропонували писати заяви на звільнення і ставати на біржу, заклад нібито притримають. Залишили півставки керівника і півставки бухгалтера. Зараз лікарня не працює. Залишили лише стоматологію, триває прийом і пацієнтів вносять в електронну систему охорони здоров’я. 

Ідею фінансувати медзаклад з власних кишень наразі не підтримали

6 липня Степан Дворський звернувся до сесії селищної ради Коропця з проханням допомогти вирішити проблему лікарні. 

– Там прозвучала пропозиція, щоб працівники бюджетних установ та організацій розташованих на території громади – пожежна служба, дитсадок, музична школа за своєю згодою перерахували на лікарню свій денний або дводенний заробіток, – говорить він. –  Звісно люди хочуть мати лікарню, але хто захоче, щоб з нього знімали за це кошти. 

Також на сесії прозвучала ідея шукати благодійників серед підприємців і депутатів. Наразі на рахунок лікарні не надійшло нічого. 

Медик зауважує, що лікарня у Коропці потрібна, тому її варто зберегти. 

– До райцентру 25 кілометрів, частина дороги у вкрай поганому стані, пацієнтам буде складно добиратися до району на лікування, – вважає Дворський. – До того ж медзаклад обслуговував не лише жителів Коропця, а й довколишніх сіл, які ще далі від району – Вістря, Горигляди, Вербка, Садове, Світле, Діброва. 

Нині є два варіанти виходу із ситуації, продовжує керівник лікарні. Перший – укласти договір з НСЗУ на стаціонар. Адже цей договір, який укладав ще попередній лікар – лише на вторинну амбулаторну допомогу. А амбулаторія у Коропці вже є. 

– Але для цього треба відкрити дві точки з кисневою апаратурою – така вимога НСЗУ, а також має бути чверть або півставки анестезіолога. Це можна спробувати зробити, але потрібні кошти на облаштування кисневих точок. Скільки грошей на це треба, ми ще не рахували, – зауважує Степан Дворський. –  Другий варіант – дотягнути до Нового року і включити лікарню в бюджет громади, щоб вона сплачувала кошти. Бо на цей рік нічого не вийде, громада навіть не може оплатити заборгованість по зарплатах, хоча на неї це скинули. 

“То була не лікарня”

Приймати необхідні рішення треба було раніше – ще під час запровадження медреформи, а керівництво лікарні цього не зробило, пояснює причини нинішньої ситуації депутат селищної ради Микола Тимків, який відстоює збереження медзакладу у Коропці. 

– Ця лікарня не могла існувати в такому вигляді як вона була, бо то була не лікарня, – каже Тимків. – Її потрібно було переформатувати у хоспіс, геріатричний чи реабілітаційний центр. Тоді б він міг отримувати державне фінансування. Таким чином можна було зберегти заклад і робочі місця.  Але ні селищний голова, ні тодішній головний лікар цього не зробили. І довели до того, що сьогодні маємо. Нас декілька депутатів збирали громаду і пояснювали це все. 

Селищна влада і тодішній головний лікар знали, що триває медреформа, але не вникали в це питання, а чекали останнього дня, а потім вмили руки, стверджує Микола Тимків. 

– Головний лікар дочекався, коли з 1 квітня наступив другий етап медреформи, подав заяву і пішов на пенсію, – розповідає він. – Щоб начебто зберегти Коропецьку комунальну лікарню, з січня її переформатували у комунальне некомерційне підприємство. Головний лікар розробляв нову документацію і статут. Чим вони керувалися? Хто їм порадив таку реформу в лікарні робити? Це дорога в нікуди. Робили нібито новий заклад, а практично продублювали те, що є.  У цій проблемі, яка виникла, винна місцева влада, голова ОТГ і головний лікар. 

Миколи Тимків зауважує, що подібні ситуації непоодинокі у області. Однак деякі лікарні знайшли вихід. 

– Приміром, у селі Бариш Бучацькому районі є аналогічна лікарня. І там зробили геріатричний центр, на який є попит, – розповідає депутат. – Лікарня існувати не могла,  а хоспіс чи геріатричний центр можуть, бо фінансуються за рахунок державного бюджету. А це ключове, адже громада не може утримати на своєму бюджеті лікарню. 

“Ніякі люди там не лікуються”

Селищний голова Коропця Володимир Мельник каже, що громада профінансувати зарплати працівників лікарні не може. Мовляв, згідно з медреформою медзаклад повинен сам на себе заробляти, адже кошти йдуть за пацієнтом. А також додає, що раніше держава давала на селищну раду субвенцію на лікарню, а з 1 квітня вона перестала приходити. 

– Чому вони не подають скільки хворих вилікували, які в лікарні лежали? З 1 квітня пішла реформа, і вони не подають дані, скільки було хворих, скільки аналізів зробили, нічого не подають, – обурюється  Володимир Мельник. – Думали, що буде так як раніше, коли приходила субвенція, і так далі будуть спати? Тепер пішла реформа, і вже спати не вийде. Вже субвенції нема. І вони вже не лікарня, а некомерційне підприємство. І треба працювати, щоб НСЗУ дала їм кошти. Вони мають подати скільки хворих було, скільки хворих вилікував терапевт, скільки було надано послуг. Вони нічого не подавали, бо ніякі люди там не лікуються. 

Селищний голова наголошує, що нічого не робити і отримувати зарплату – так уже не вийде. 

– Селищна рада не допоможе, ми платимо 40% комунпослуг – газ світло і вода. А зарплати –  ні, на зарплати вони мають самі заробити. Кошти йдуть за пацієнтом, все, – констатує Мельник. – А як вони не подають у НСЗУ ні одного пацієнта, то звідки будуть мати гроші? До того ж договір з НСЗУ підписаний не на лікарню, а на поліклініку. Звідки там можуть бути кошти?

“Це лікарня, де мазали ранки”

Начальник обласного управління охорони здоров’я Володимир Богайчук вважає, що лікарню у Коропці треба було закрити  ще 10 років тому. Тому що рівень надання медичної допомоги, за його даними, там був “дуже слабенький”. 

– Ніхто там не хотів лікуватися. Який зміст її залишати? Відповідно те, що вони отримали від НСЗУ – це та реальна сума, яку вони заробили упродовж року, – коментує Богайчук. – Якщо вони лікували 5 людей, то на ту кількість пацієнтів їм і дали гроші.  Це лікарня, де мазали ранки чи комусь укол зробили. Те, що мала робити первинна допомога, це вони робили. Лікарня подала у НСЗУ звіт, скільки пролікували хворих за попередні 2018-2019 роки і їм заплатили за це 3500 за місяць. А колектив там був 15 чоловік, якщо не помиляюся, от і розділіть на них ці кошти. Скільки б ви їм заплатили, якщо вони пролікували одного хворого за місяць і більше туди ніхто не прийшов?  Що зробили – те і отримали. 

Звільненим працівникам начальник обласного управління охорони здоров’я радить”йти до дому і займатися іншою роботою, тільки не медициною”.