«Тарас» Богдана Стельмаха на тернопільській сцені

10.03.2018 11:13 Опубліковано : Валентина Семеняк
Джерело: TeNews

Рівне попрощається з Героєм, який втратив життя через війну

Тернопільські шевченківці поставили драматичну містерію «Тарас» за мотивами п’єси відомого львівського письменника Богдана Стельмаха (режисура Олега Мосійчука). Допрем’єрний перегляд відбувся в день народження Тараса Шевченка 9 березня.

У виставі задіяний практично увесь акторський склад театру. Надзвичайно насичена гра, збагачена могутнім словом великого поета, тримає у напрузі упродовж всієї вистави. Трагічна історія України. Головний герой постає у трьохвимірному часовому просторі: дитинство, молодість, зрілий вік (малого Тарасика грає 8-річний Іванко Черненко). Зрештою, майже кожний з акторів, незалежно від значимості ролі, знаходиться на своєму місці. Блискуче грає Кобзаря Євген Лацік. І якщо Шевченкове слово завжди актуальне, звучить так, як ніби про сьогоднішні події (а вони, погодьтесь, більш, ніж сумні), то штучно вмонтована фраза у вуста малого Тарасика: «Герої не вмирають» – звучить зовсім недоречно. Вагоме і переконливе слово поета талановито і «зоряно» передає народний артист України В’ячеслав Хім’як. Декорації невибагливі. До речі, дехто з глядачів так і не зрозумів, що саме означала вогниста куля на другому плані декорацій: чи то сонце, яке ще не зійшло, чи то місяць уповні, який ще не зайшов. Отож цей «невпізнаний» об’єкт повсякчас справляв гнітюче враження. Плюс страждання поета – як душевні, так і фізичні. Сонце, як символ світла і надії на щасливе прийдешнє, так і не з’явилось у виставі: суцільні сутінки, сутінки, сутінки. А мимоволі хотілось світла, хоча б – денного. Щодо музичного оформлення, то воно, напрочуд, вдале. Втім, скільки людей, стільки й думок. Щоб мати власний погляд, треба йти і дивитися виставу. А побачити її можна у прем’єрні дні березня – 10, 11, 15, 18, 28.