Кожне місто чи село завжди пишається своїми уродженцями, які здобули визнання чи славу, досягли в житті настільки, що імена їхні стали відомими не лише в межах малої батьківщини, але усієї держави, а то й цілого світу. Про такі особистості пам’ятають, їхню біографію та діяльність вивчають… І дуже хотілося, звичайно, не упустити для нащадків жодного з таких людей. Повернути сучасникам імена видатних уродженців Тернополя покликаний проект «Духовні постаті Української Тернопільської гімназії», який нещодавно розпочали впроваджувати у нашому місті, - пише Тернопільська Липа.

Задум такий виник досить давно, ще з 1990-х років, але втілення його в життя розпочалось лише зараз, на спільному засіданні Фундації імені Олександра Смакули та наукового товариства імені Тараса Шевченка, яке відбулось в актовій залі Української гімназії імені Івана Франка. Як розповів голова Фундації Василь Липовецький, цей проект пов’язаний з тим, щоби відродити імена видатних тернополян, яких є надзвичайно багато.

«Іван Горбачевський, Іван Пулюй, Олександр Смакула, Патріарх Йосип Сліпий, Лесь Курбас, Станіслав Дністрянський, Антін Малюца, Ярослав Стецько, Іван Тесля, Степан Рудницький, Іван Оберишин, Степан Гжицький. Всі ці люди, причому, перелік їх можна продовжувати, навчались у Тернополі в кінці XІX на початку ХХ століття і тепер належать практично цілому світові, а їхні імена та доробки прославляють нашу Україну», – розповідає Василь Липовецький.

Цінність досвіду, який сучасники можуть запозичити у тернопільських гімназистів тих часів, на думку науковця, в основному полягає в тому, як наші попередники давали собі раду в період тотального спольщення, коли українською мовою не можна було розмовляти, вчитися, а ці люди «пробивалися» в такій ситуації. «Тому важливим є порівняти з тим, що є зараз, взяти їхній досвід і визначитися, як і куди нам рухатися далі», – наголошує пан Василь.

Проект «Духовні постаті Української Тернопільської гімназії» буде втілюватися через різні форми роботи – публікації, збірники, фільми, наукові конференції та зустрічі. Опрацьовується також ідея встановити барельєфи наших видатних земляків у фойє гімназії. «Це світи людей, завдяки їм створюється духовне, енергетичне поле, в якому щось росте, виховується, рухається, і це поле ми повинні «підняти» та відтворити. Хочемо залучити до цього процесу тернопільську інтелігенцію, всіх небайдужих, яких цікавить оце духовне поле, що не лише формує минувшину, а й створює те, що буде в майбутті. Завдяки цим постатям, які ми повертаємо місту, хочемо, щоб Тернопіль знав, який він великий і що не треба йому втікати по закордонах, а потрібно працювати тут, створювати умови самим», – переконаний Василь Липовецький.

Особистістю, якій було присвячено перше засідання в рамках проекту «Духовні постаті Української Тернопільської гімназії», став історик, мовознавець, філолог-орієнталіст, вчений світової слави Омелян Пріцак. Представила його присутнім кандидат історичних наук, керівник науково-дослідного центру орієнталістики імені Омеляна Пріцака Національного університету «Києво-Могилянська академія» Таїсія Сидорчук. Досконало знаючи біографію та науковий спадок вченого, пані Таїсія зробила блискучу доповідь про сторінки його життя, пов’язані з Тернополем, деталі подій, що стали знаковими для його майбутнього. Відтак, слухачі отримали можливість відкрити для себе цю непересічну особистість і як науковця, і як людину.

«Саме роки навчання в Тернопільській гімназії були надзвичайно важливими у біографії Пріцака і зіграли колосальну роль у становленні, формуванні Омеляна як людини, особистості, вченого. Це той випадок, коли ми говоримо, що людина «відбулася» у цьому місті. Він фактично себе вже почав тут формувати, завдяки середовищу, друзям, вчителям, з якими він спілкувався», – розповідає Таїсія Сидорчук.

У світовій науці Омелян Пріцак відомий як сходознавець, не просто знавець багатьох мов, і європейських, і східних, а як вчений енциклопедичних знань, який належить до когорти універсальних вчених, що зробили свій внесок не лише в якусь одну галузь науки, а в декілька. «Таким власне він був, – не лише філолог, історик, літературознавець, сходознавець, колосальний і унікальний джерелознавець, але насамперед – організатор світової та вітчизняної науки. І в цьому його внесок і в українську, і в світову науку ХХ століття є просто неперевершеним» – підкреслила науковець.

Відтак на думку Таїсії Сидорчук, Омелян Пріцак має зайняти своє місце серед тих шанованих людей, якими мають пишатися тернополяни. А втілення в життя проекту із повернення Тернополю видатних імен земляків є важливим не лише для дорослих, а насамперед для дітей, школярів, які навчаються, зокрема, в Українській гімназії, інших навчальних закладах Тернополя. «Я думаю, що якщо хоча б один приклад з життя Омеляна Пріцака запам’ятається, одному, другому, третьому учневі, або бодай колись вони згадають, що чули про цю людину – цікаву, небуденну, унікальну, це вже дуже добре».

Таку думку поділяє і директор Української гімназії імені Івана Франка Анатолій Крижанівський: «Гімназія в Тернополі завжди була центром просвітництва, шкільництва, науки, отож ми вирішили це відновити через проект «Духовні постаті Української гімназії. Ця тема досить широка, бо мова йде не лише про нашу гімназію, а про всі навчальні заклади Тернополя, починаючи з першої половини ХІХ століття і дотепер. Зрозуміло, що тих людей, які тут навчалися, знаних, які прославили нас і Україну, дуже багато. І про багатьох із них, таких, як Іван Пулюй чи Іван Горбачевський, ми знаємо, але чимало й таких імен, про які наші сучасники забули. От нашою метою і є ці постаті відкривати».

На першому засіданні в рамках проекту «Духовні постаті Української Тернопільської гімназії», окрім обговорення життєвого і наукового шляху Оемляна Пріцака присутні мали можливість також переглянути полотна тернопільських митців Ярослава Новака, Василя Козловського та Ганни Ткачик, послухати музику у виконанні скрипаля Володимира Лотоцького та бандуристки Ірини Кріль.

Олена Лайко, «Тернопільська Липа»