Шевченківський районний суд Львова виніс вирок трьом учасникам АТО, яких звинувачували у насильницькому захопленні державної влади на Львівщини шляхом партизанського руху. Про це стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень. 

Як зазначається у матеріалах справи, один з них у грудні 2015 року склав поетапний план дій, спрямованих на захоплення державної влади. Учасники змови повинні були сформувати так звані «осередки», підшукати учасників та забезпечити їх зброєю і матеріальними ресурсами. Після створення боєздатної злочинної групи, баз для переховування та достатньої кількості вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, запасів їжі, одягу тощо заплановано перейти до насильницького захоплення державної влади з використанням вогнепальної зброї, вибухових пристроїв, на рівні районних центрів Львівської області, розташованих у лісистій місцевості у містах Турка, Старий Самбір і Сколе. На захоплених територіях передбачалось введення своїх порядків, революційного податку та добровільної мобілізації, пише - Status Quo.

Організатор дав вказівку зібрати через комп'ютерну мережу Інтернет інформацію про розташування об'єктів, де можна злочинним шляхом відібрати вогнепальну зброю. Всі отримані відомості заносив на електронну карту. Також він моніторив залізничні тунелі Львівської залізниці та прикордонні застави, пости на території гірських районів Львівської області з метою встановлення порядку здійснення їх охорони.

Трійка закупляла вогнепальну зброю, бойові припаси, вибухові речовини і пристрої, зокрема: пістолети моделі «ПМ» № ГИ2608 та «ПСШ 790» №КО006549, саморобну атипову вогнепальну гладкоствольну зброю, пістолет STALKER-917-S калібру 9 мм; патрони різних калібрів; електродетонатори; безкорпусні ручні гранати; тротилові шашки; порох; РПГ-26; пускову установку до ручного протитанкового гранатомета (РПГ-7) та інше.

7 серпня 2016 року у м. Дублянах Жовківського району Львівської області, під час затримання співробітниками СБУ чотири рази вистрілів з пістолету моделі «Форт-12РМ» кал. 9 мм, внаслідок чого поранив одного з правоохоронців у ногу.

У судовому засіданні організатор групи свою вину визнав частково. Він розповів, що після повернення із зони АТО вирішив зайнятись боротьбою із незаконним вивезенням лісу з території України. Він дійсно створив спеціальний діалог у соціальній мережі на цю тему, формулював плани реалізації способів боротьби. Також зберігав на власному ноутбуці файли з відеозаписами виготовлення вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових речовин тощо, цікавився інформацією в соціальній мережі на цю тематику, вивчав карти місцевостей. Особисто сформував у себе на сторінці  папки «Концепція» та «Концепція-2», де зберігав інформацію щодо ведення різного роду бойових дій та їх готування за різні періоди історії України, а також щодо виготовлення зброї, вибухових пристроїв. Збирав інформація про прикордонні пости, через які могли би переправляти незаконно ліс із України. Ця інформація, на його думку, могла стати в пригоді у випадку захоплення таких об'єктів сепаратистами для можливої протидії цьому.

У групу вступили інші знайомі хлопці, які є патріотами держави і хотіли долучитись до позитивних змін в ній. На горі Ключ поблизу с. Нижнє Синьовидне Сколівського району вони облаштували два тайники, де держали невеликі запаси їжі та граната. Та 30 червня 2016 року вони відмовились від вчинення терористичних актів. Що стосується різних видів вогнепальної зброї, пристроїв та складових до зброї, які були у нього вилучені, то дійсно такі були привезені ним із зони АТО в якості трофеїв. Жодного умислу на повалення державного ладу у нього не було, у змову з ніким він для цієї мети не вступав, ця тема ним в соцмережах обговорювалась чисто теоретично.

Інший учасник групи, теж ветеран АТО, свою вину також визнав частково. Він показав суду, що в зоні АТО познайомився із іншими хлопцями, які мали позивні «Чех», «Велес», «Художник», «Бомбер» та інші. У червні 2015року, спілкуючись про незаконний вивіз лісу із держави, вони вирішили залучитись до цієї діяльності, як патріоти своєї держави. У нього особисто була деяка зброя, яку він, як трофей, привіз із зони АТО. Оскільки мав намір туди повернутись, не здавав її, а зберігав. Разом з хлопцями вони дійсно обговорювали тему здійснення вибухів на залізничних коліях для того, щоб припинити незаконний вивіз лісу та привернути увагу до цієї проблеми з боку ЗМІ та народних депутатів. Однак пізніше вирішили таку діяльність не здійснювати.

Що стосується поранення працівника СБУ - вину свою визнав та пояснив, що 07.08.016 р. біля 2:00 йшов у м.Дубляни по своїх особистих справах, які не були пов'язані із діяльністю, направленою на вчинення вибухів на залізниці, так як на той час від цього вони вже відмовились. Із собою мав пістолет марки «Форт» з патронами травматичної дії, який носив з метою самозахисту. Він зауважив, що за ним рухається якийсь автомобіль, який потім засліпив його фарами. Оскільки не відчував за собою якоїсь вини з тим, щоб його переслідували правоохоронні органи, зробив висновок, що це можуть бути злочинці. Під час бойових дій в зоні АТО у нього була контузія, тому у нього є психологічна неврівноваженість особливо у екстремальних ситуаціях. Він вистрілив, як йому здалось, вверх, після чого вистрілили в нього. В той момент він не зрозумів, хто його затримує, бо особи були одягнені в цивільне. У заподіянні ушкодження працівнику СБУ розкаюється, направив вибачення йому у письмовому вигляді.

Третій обвинувачений, теж учасник АТО, так само вину у вчиненні злочинів визнав частково за тих самих обставинах.

Оцінюючи зібрані докази, суд вирішив, що дії обвинувачених вірно кваліфіковані за ч.2 ст.28 (вчинення злочину групою осіб…), ч.1 ст.263 (незаконне поводження зі зброєю…) КК України. Також вірно кваліфікований епізод з пораненням співробітника СБУ - ч. 2 ст. 345 (погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу). Та вчинення організатором злочину, передбаченого ч.1 ст.109 КК України (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади). А от винуватість двох інших обвинувачених за ч.1 ст.109 КК України суд визнав недоведеною.

Також суд врахував, що всі троє не мають судимості, мають позитивні характеристики з місця проживання, навчання та військової служби в зоні АТО, а в організатора на утриманні є малолітня дитина. Щодо останнього суд також зазначив, що мотивом і метою вчинення ним кримінального правопорушення була недостатня соціальна адаптація до мирного життя після активної участі в бойових діях у зоні АТО, негативний психологічний вплив чи політична мотивація більш авторитетних осіб.

Тому  23 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова визнав організатора винним за за ч.1 ст.109 та за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України та засудив до п'яти років позбавлення волі. Окрім того чоловік має сплатити на користь держави вартість проведення експертиз в розмірі 33 694 грн. 57 коп.

Другого обвинуваченого, який стріляв у працівника СБУ, суд засудив за ч.2 ст.345 та за ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України до чотирьох років позбавлення волі. Проте звільнили від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий термін трироки. Також він має сплатити на користь держави вартість експертиз в розмірі 22254 грн. 56 коп.

Третій обвинувачений отримав за ч.2 ст.28 nf ч.1 ст.263 КК України 3 роки позбавлення волі, та його звільнили від відбування покарання з іспитовим терміном 3 роки. Він має сплатити на користь держави вартість експертиз в розмірі 7217 грн. 72 коп.