Ще не вщух ажіотаж довкола запровадження такого «покращення» для бізнесу, як перевірки інспекторів із захмарними розмірами штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, як новим Законом України про бюджет розмір цих штрафів ще збільшили. Про деталі того, як вплине збільшення розміру мінімальної заробітної плати на відповідальність підприємців роз’яснює Голова ТОГО "Підприємці Галичини", член Всеукраїнського об'єднання малого та середнього бізнесу "Фортеця" Ольга Шахін.

— Деклароване збільшення розміру мінімальної заробітної плати — це добре, чи погано?

— Справді, Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановив розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року на рівні 3723 грн. З одного боку — це, безумовно, добре. Але є і неприємний момент у такому збільшенні. Справа в тому, що це у свою чергу потягнуло за собою  збільшення розмірів і так захмарних штрафних санкцій за порушення законодавства про працю, передбачених статтею 265 Кодексу законів про працю України.

— Як саме збільшення мінімальної заробітної плати впливає на розмір штрафів?

— Передбачені штрафні санкції визначаються у кратності до мінімальної заробітної плати. Тому, відповідно, збільшення розміру «мінімалки» тягне за собою і збільшення розміру штрафних санкцій. До прикладу, при попередньому розмірі мінімальної заробітної плати 3200 гривень, якщо роботодавець не допустить інспектора до перевірки, то передбачений штраф складав сто розмірів мінімальних зарплат, а це 320 000 гривень. Тепер же такий штраф становитиме 372 300 гривень. Тобто, на 52 300 гривень більше…  

— За що інспектори з праці взагалі можуть накласти штрафні санкції?

Відповідно до 265 статті КЗпП України, юридичні та фізичні особи – підприємці нестимуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту);

- оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 111 690 грн.);

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 11 169 грн.);

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці (наприклад, за не оплату роботи в нічний час, роботу в вихідний або святковий день, понадурочну роботу та інші питання оплати праці) – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 37 230 грн. );

- недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (з 01.01.2018 – 37 230 грн.);

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим – п’ятим частини другої статті 265 КЗпП України – у розмірі мінімальної заробітної плати (з 01.01.2018 – 3 723 грн.);

- за недопуск інспектора праці до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 11 169 грн.);

- якщо роботодавець не допустить фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків, розмір штрафу в цьому випадку складе сто розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (з 01.01.2018 – 372300 грн.)

— Хто має право накладати такі штрафи за порушення трудового законодавства?

— Штрафи за порушення законодавства про працю накладаються начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад та їх заступниками.

— На підставі чого накладаються штрафні санкції?

— Є кілька підстав на основі яких накладаються штрафи за порушення трудового законодавства:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником,  який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акту про виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади.

- акту документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

— Безумовно, що можуть бути випадки, коли перевірку можна і зупинити. Що може бути підставою для того, щоб не допустити перевірку?

— Підставами не допустити посадові особи органу державного нагляду до здійснення перевірки можуть бути такі ситуації:

- державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів;

- посадова особа органу держнагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

- суб'єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу держнагляду (контролю) в порядку, передбаченому цим Законом;

- посадова особа органу держнагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу держнагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів держнагляду (контролю) (за наявності такого журналу в госпуб'єкта);

- тривалість планового заходу держнагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, установлену ч. 5 ст. 5 Закону про держнагляд, або тривалість позапланового заходу держнагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, установлену ч. 4 ст. 6 Закону про держнагляд;

- орган держнагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід держнагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу держнагляду (контролю);

- органом держнагляду (контролю) не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику;

- у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері госпдіяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу держнагляду (контролю).

Також суб'єкт господарювання має право вимагати припинити планову чи позапланову перевірку у разі перевищення посадовою особою органу державного нагляду визначеного максимального строку здійснення такого заходу. Такий максимальний строк визначений Законом про державний нагляд.

Розмовляв Олег Жак