Формула удачі: “На сорок святих удосвіта злови...” – рибальські повір’я та прикмети
Джерело: RvNews
Зустрівши якось вранці сусіда, який поспішав на риболовлю, я побажала йому удачі. Однак була здивована, коли той ображено сказав, що вже, мовляв, можна повертатися додому, бо улову не бачити. А потім почав навчати, що рибалці потрібно бажати: "Ні луски, ні хвоста".
Українці, які займалися риболовлею споконвіків, мали велику кількість прикмет, повір’їв та пересторог, якими частково послуговуються і донині.
Перед тим, як почати плести сітку, майстер мусив проказати заклинання, яке, до речі, чи не найвідоміше й зараз, щоб ловилася всяка риба: "Ловися, рибко, велика й маленька".
Також дуже популярним було освячення амулетів, що бралися на риболовлю. На сорок святих удосвіта потрібно було зловити 40 рибин, кожну десяту висушити в печі й на Великдень освятити, перетерти на порошок і щоразу брати з собою на риболовлю. Збираючись на водойму, рибалка намагався покласти свої снасті так, щоб через них переступила дружина.
Ознакою неодмінної удачі вважалася зустріч по дорозі вагітної жінки або якщо хто-небудь переходив рибалці дорогу із повним відром. Небажаною була зустріч із ворожбитом чи священиком. Щоб вони не зурочили удачі, потрібно було кинути жменю землі через себе. Потрапив у немилість наших краян і заєць. Якщо він перебігав дорогу – це віщувало нещастя.
Як не дивно, але існувало чимало повір'їв, пов'язаних із небіжчиками. Чомусь вважалося, що три волосини померлого або ж мотузка вішальника мали принести рибалкам удачу. Вірили українці й у чортів, які в обмін на "душу" могли забезпечити довічний успіх у ловлі риби. Зійтися з чортом можна було нічної пори. Підходив "нечистий" у людській подобі і домовлявся з рибалкою, а вже коли той погоджувався, то присягався "лихому" і, спіймавши першу рибу, тримав її у роті, а потім викидав у воду.
Ніколи не можна було сперечатися з майстром за ціну снасті, бо, вважалося, якщо риба про це дізнається, то не ловитиметься.
Існувала й шкідницька магія. Щоб нашкодити конкуренту, потрібно було переїхати на дорозі жабу, висушити її, перетерти на порошок, і потай посипати ним снасті колеги.
Деякі повір'я відмирають, виходять з ужитку, а натомість творяться нові. Інші передаються з покоління в покоління і навіки залишаються у свідомості рибалок. Джерела, що живлять ці повір'я та прикмети, постійно розширюються. Сучасні рибалки вірять у них і свідомо чи ні, проте часто-густо дотримуються певних ритуалів.
І нині серед рибалок не заведено позичати і користуватися чужими снастями. Вони намагаються перед виходом не говорити про рибу, не повертатися за забутою річчю, не спотикатися на ліву ногу. Дехто не голиться і навіть не розчісується. Вважається, що страви з риби, взяті рибалкою з собою на водойму, можуть віднадити рибу й бути причиною невдачі: “Рибу їж, та рибалки не з’їж”.
Чимало рибалок перед першим закиданням миють руки у воді, спльовують на гачок із наживкою і промовляють: "Дай Боже!”, або відоме здавна “Ловися, рибко, велика й маленька!” Зовсім нещодавно окремі “просунуті” риболови почали натомість називати своє прізвище, мовляв, наша риба – нас знає!
Особливо поширеним є повір’я щодо постійного успішного улову якимось рибалкою. Про такого говорять, що мати його в дитинстві неуважно доглядала, то й харчувався майбутній удатний риболов, чим прийдеться.
Поговоріть із будь-яким рибалкою, і ви напевне почуєте ще чимало цікавих, а, водночас, дивних і незрозумілих пересторог і повір'їв, прислів'їв і приказок.
Читайте більше на RvNews.
Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: RvNews
29 листопада набуде чинності закон про підвищення податків 
Рівнянам на замітку: за які злочини настає відповідальність для осіб від 14 років
Коли краще переходити на літні шини навесні?
