Цього дня загинув В'ячеслав Чорновіл

25.03.2018 14:53 Опубліковано : Новини Тернопілля
Джерело: Еспресо

Архівне фото з кандидатської дисертації історика Ганни Побережець. Миколаїв, 2015 фото: Міністерство освіти

Графіки відключень електроенергії на Львівщині

У ніч з 24 на 25 березня 1999 року обірвалося життя українського національного лідера, голови Народного руху В'ячеслава Чорновола. Він переможно витримав тиск КДБ й адміністрації радянських в'язниць і таборів, де провів 17 років своєї молодості, але загинув у начебто демократичній країні, - пише Еспресо.

62-річний політик перебував на передньому пасажирському сидінні "Тойоти", коли вона влетіла у навантажений зерном КаМАЗ з причепом на автошляху Бориспіль-Золотоноша, що під Києвом. Він та його водій Євген Павлов загинули відразу, прес-секретар політика, відомий журналіст Дмитро Понамарчук, який у той час відпочивав на задньому сидінні, отримав ушкодження, але лишився в живих.

За даними Понамарчука, Чорновіл вмер не відразу й виконавці замаху на нього - а він, як і Тарас Чорновіл та чимало інших близьких та рідних керівника Руху вважають, що то був саме замах - мали ще кілька хвилин, аби "добити" В'ячеслава Максимовича.

"Є один період після катастрофи, де я не міг контролювати ситуацію. Приблизно, я з лікарями встановив, 5-7 хвилин. Цього було б достатньо, щоби вбивці повбивали тих, хто був на передньому сидінні. Чому мене не добили? Тому що я впав із заднього сидіння на підлогу", - повідомив Понамарчук вже 2018 року.

Про добивання Чорновіла кастетом говорив й заступник генпрокурора Микола Голомша. Про це, зазначав він, свідчать 4 характерні пошкодження на черепі покійного.

За президентства Леоніда Кучми розслідування зупинилося на версії "нещасний випадок" й було припинене. Це ж підтвердив й Бориспільський районний суд.

Після перемоги Революції Гідності, у квітні 2014 року Апеляційний суд відновив справу, її направили на повторне розслідування до Генеральної прокуратури, у т.ч. за статтею "Посягання на державного чи громадського діяча" (ст. 112). За словами Чорновола-молодшого, чинний генпрокурор Юрій Луценко обіцяв йому повернутися до справи його батька після завершення розслідування злочинів Януковича й загибелі Небесної сотні.

Подушки безпеки, прізвища виконавців та організаторів

А розслідувати у справі головного "рухівця" справді є що. Наприклад, яким чином зловісний КамАЗ опинився у той самий час у тому самому місці. Чому не спрацювали подушки безпеки (а вони не спрацювали), скільки було цих подушок, і що в дійсності означають виявлені під час ексгумації нехарактерні для ДТП пошкодження черепів Чорновола й Павлова, а також пошкодження самого авта тощо.

Є запитання щодо особи водія вантажівки, простого колгоспника Володимира Куделі, який теж наполягав на "трагічній випадковості" того, що сталося. Казав, що пропустив свій поворот, не встиг розвернутися... А офіційна версія ще й додавала, що автівка Чорновола їхала з перевищенням швидкості: 130-140 км/год при дозволених 90 км/год. До речі, зіткнулася вона не безпосередньо з КаМАЗом чи з причепом, а з перемичкою між ними. А це ще одна "випадковість" у "випадковості". Й чи не найголовніша.

"Що Куделя - він всього лише сліпий виконавець чиєїсь злої волі, який в суді говорить тільки те, що хоче сказати і що вигідно особисто йому. А ось, хто замовник цього страшного злочину - це питання питань, на нього немає відповіді, і невідомо , чи отримаємо ми його коли-небудь! " - говорила 2012 року сестра Чорновола, Валентина Максимівна у коментарі газеті "Сегодня".

Народний депутат Анатолій Єрмак, перед тим як 2003 року сам загинув у зіткненні своєї "Лади" з МАЗом, стверджував: до замаху на Чорновола причетні заступник начальника загону спеціального призначення "Сокіл" МВС Юрій Ненаженко і генерал-полковник, начальник міліцейської розвідки під назвою "Управління кримінального пошуку", керівник апарату МВС Едуард Фере (він же "Дід", "Дідусь"). Той самий Фере, котрого згадуватимуть і у прив'язці до загибелі Георгія Гонагдзе та інших політичних розправ того часу.

Фере, до речі, вже мертвий, то ж нічого не розкаже. Після 6 років коми помер 2009-го у лікарні. Його тодішній безпосередній начальник, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко, як відомо, двічі (як і Георгій Кірпа) вистрілив собі у голову після Помаранчевої революції, 4 березня 2005 року, перед тим як йти на допит у Генпрокуратуру.

"Мої дорогі, я не винний ні в чому. Пробачте мене, я став жертвою політичних інтриг президента Кучми та його оточення. Іду від вас з чистою совістю, прощавайте", - йшлося у його прощальній записці.

Була й загадкова відеокасета з людиною у масці, яка назвалася "полковником МВС" й детально описувала ніби як замах на Чорновола.

YouTube тоді ще не було. У відкритому доступі цього запису наразі немає.