«Віра Герасимчук. Людина та художник» – таку назву має мистецька виставка, яка відкрилася у Рівненському краєзнавчому музеї напередодні роковин смерті художниці.

Вірі Володимирівні Бог відміряв прожити на цьому світі лише 62 роки і забрав її у кращий світ минулої весни, через 10 днів після дня її народження. Володіючи даром митця і вчителя, вона всю себе присвятила творчості й тим, хто обрав шлях до мистецтва. Десятки її учнів знайшли себе в живописі, що стало їх основною професією. Інші ж навчились розуміти світ прекрасного. 

Під час експедиції. Фото з архіву Рівненського краєзнавчого музею

Понад десять останніх років свого життя Віра Герасимчук працювала художником Рівненського краєзнавчого музею. Вона стала автором декількох яскравих новаторських музейних експозицій, серед яких особливої уваги заслуговує експозиція залів етнографії Рівненського краєзнавчого музею, яку й нині високо оцінюють фахівці музейної справи з інших музеїв країни. Віра Володимирівна брала участь у багатьох краєзнавчих експедиціях, де робила польові замальовки етнографічних об’єктів, елементів народного одягу, краєвидів, що нині складають безцінну колекцію музею.

Фото Галини Данильчук

 Як художник вона була неймовірно багатогранною. У її творчому спадку – ескізи, малюнки, графічні роботи, акварелі, колажі, мозаїчні панно, листівки, живописні полотна.

Віра Герасимчук і її картини. Фото з музейного архіву

Закохана в красу природи, вона створила  чудові пейзажі, натюрморти, де завжди присутні життєдайні мотиви, в них живе спокійна і радісна колористика.  Художниця з особливою любов’ю і ніжністю зображує різноманітні квіти, які часто виписувала з натури, проводячи свої натхненні творчі години в квітниках сусідніх дворів.  Будучи людиною широкої душі, вона мала багато друзів,  портрети яких представлені на виставці. 

Фото Г. Данильчук

Віра Герасимчук була людиною глибокого інтелекту, зналася не лише в історії і теорії мистецтва, а ще й захоплювалась вітчизняною і зарубіжною поезією і літературою, театром, класичною музикою. Вона по-особливому чуттєво бачила і сприймала світ у всьому його різнобарв’ї і залишила його красу на ватманах паперу, картоні чи полотні.

Фото Г. Данильчук

 Особисті речі й фотографії Віри Володимирівни розповідають про її особистий простір, про атмосферу, в якій народжувалася кожна з її картин. 

Фото Г. Данильчук

На відкритті виставки зібрались друзі-художники, її колишні учні, колеги по праці, які й досі не можуть змиритися з реальністю відсутності на цьому світі.

Голова РОДА Олексій Муляренко та директор музею Олександр Булига. Фото Г. Данильчук

Алла Українець. Фото Г. Данильчук

Із виступу завідуючої відділу етнографії Рівненського краєзнавчого музею Алли Українець, яка очолила творчий колектив, що працював над створенням виставки:

«Минає рік з дня смерті Віри Герасимчук. Місто втратило хорошу людину, митця. Прикра помилка чи недбальство, чи непрофесійність лікарів. Це вже неважливо. Я знаю, що Віра пробачила всіх. Лише у нас, її друзів, ятрить незарубцьована рана на серці. Таких людей, як вона, дуже мало у нашому меркантильному світі. Їм важко у ньому виживати. Вона була дуже інтелігентною людиною, а інтелігентність – це те, чого не здобудеш у жодному вузі без належного сімейного виховання, відповідного культурного середовища. Вона ніколи нікому не заздрила, не вміла лукавити, брехати, зраджувати. Чесна, безкорислива, водночас (коли справа стосувалася роботи), могла бути принциповою, безкомпромісною, відстоювала свою думку до кінця. Захоплювалася класичною та народною музикою, літературою, особливо –поезією, сама пробувала писати. Любила природу, надто квіти, цікаві подорожі. Охоче брала участь у етнографічних експедиціях і зробила в наших селах сотні цікавих замальовок. Вміла розмовляти з сільськими людьми, була дуже уважною та спостережливою. Цей набутий досвід допоміг їй під час створення етнографічної експозиції нашого музею, яку я вважаю новаторською, бо Віра поламала стереотипні підходи до тематики, насиченої суцільними штампами. Жодна серйозна етнографічна виставка не обходилася без її участі». 

Олексій Муляренко. Фото Г. Данильчук

Із виступу голови Рівненської облдержадміністрації Олексія Муляренка: «Скажу відверто, що з цією талановитою людиною у мене пов'язані особисті теплі спогади. Вона була другом нашої сім'ї, й чимало своїх картин написала на нашому подвір'ї. Колись на її уроки малювання моя мама привела мого старшого сина Андрія, але вийшло так, що саме мама стала хорошою ученицею та приятелькою Віри Герасимчук. Вже рік, як немає Віри Володимирівни, але нам пощастило, що така людина жила і творила поруч нас. А ще ця виставка вкотре наштовхує мене на думку, що нашому місту дуже потрібен повноцінний художній музей».

Фото Г. Данильчук

Під час відкриття виставки своїми спогадами про художницю і друга поділились художники Тетяна Лукашевич, Юрій Сав’юк, Леся Яновська, Наталія Михайлова, Валерій Цибулін, Олена Ковальчук, Андрій Цимко, Людмила Яремчук, Зоя Гречанюк. 

Фото Г. Данильчук

На виставці, яка стала першою повноцінною, на жаль посмертною, виставкою рівненської художниці Віри Герасимчук представлено понад 250 її творчих робіт. Велика виставкова зала музею нині нагадує майстерню художника, де на мольберті стоїть її остання незавершена робота – ікона Богородиці.

Фото Г. Данильчук

Фото Г. Данильчук

Фото Г. Данильчук

Фото Г. Данильчук

І кожен, хто прийшов на відкриття цієї цікавої, по-своєму універсальної, виставки, оглянувши її експозицію і почувши короткі чуттєві спогади про художницю, зрозумів, що ми маємо цінувати митця за життя, всіляко сприяти розвитку його таланту, бо саме вони – окрилені творчістю безсрібники і є гордістю нації.