Протягом 1 дня до Львова приїжджає в середньому 152 тис. осіб. У будні дні цей показник зростає до 180 тис., а протягом вихідних зменшується до 79 тис. осіб. Про це йдеться в дослідженні транспортних потоків, які провела Львівська міська рада спільно з компанією «Vodafone Україна». Результати представили у п'ятницю, 8 червня, повідомила прес-служба ЛМР, пише - Гал-інфо.

«В контексті дослідження, яке ми провели спільно з компанією «Vodafone Україна», отримані результати-показники щодо міграції мешканців Львівської області до Львова є дуже цікавими. Їх будемо використовувати для впровадження електронного квитка, розробки нових транспортних маршрутів, ремонту доріг, проведення благоустрою тощо", — повідомив Андрій Москаленко, заступник міського голови Львова з питань розвитку.

Згідно з результатами аналізу, половину загального обсягу людинопотоку створюють мешканці, які проживають в 15-км зоні навколо Львова. В середньому це понад 76 тис. мешканців щодня. Зокрема, із населених пунктів, розташованих найближче до Львова (до 4 км), приїжджають в середньому майже 24 тис. людей, що становить 16% від загального обсягу. Це мешканці таких населених пунктів як с. Зубра, с. Солонка, с. Сокільники, с. Муроване, с. Лисиничі та с. Підбірці (Пустомитівський район), смт Брюховичі (Шевченківський район Львова), с. Малехів (Жовківський район). В деякі з цих населених пунктів їздить міський громадський транспорт (смт Брюховичі, с. Лисиничі, с. Малехів, с. Сокільники), а результати аналізу показують, що мережу таких маршрутів потенційно можна розширювати й на інші населені пункти, які розміщені на відстані до 4 км від Львова.

Наступну велику категорію становлять мешканці з населених пунктів в зоні 4−10 км від Львова: 25% від загального обсягу або понад 38 тис. осіб. Це мешканці смт Рудне, м. Винники, с. Жорниська, с. Бірки (Яворівський район), м. Дубляни (Жовківський район), с. Сороки-Львівські, с. Давидів, с. Липники, с. Наварія, с. Ставчани, с. Оброшине (Пустомитівський район), а також с. Бартатів (Городоцький район). До цієї категорії також потрапили смт Рудне та м. Винники, куди їздить міський громадський транспорт. Та все ж більшість населених пунктів з цієї категорії сполучені зі Львовом мережею приміського транспорту. Оскільки вони є достатньо віддаленими від Львова, то у цьому випадку говорити про продовження міських маршрутів може бути економічно недоцільним на перший погляд. Однак, якщо розглядати ці дані в рамках потенційної зміни транспортної системи міста у зв’язку із запровадженням електронного квитка, то зону 4−10 км навколо Львова можна розглядати як окрему категорію користувачів — 2 або 3 зона дії е-квитка.

Наступна категорія — мешканці населених пунктів, які розташовані в зоні 10−15 км від Львова. З смт Куликів (Жовківського району), смт Запитів (Кам'янка-Буського району), с. Чишки, с. Відники, с. Загір’я, с. Деревач та м. Пустомити (Пустомитівського району) приїжджають 13,5 тис. осіб (9% від загального обсягу). Для врахування інтересів таких мешканців при потенційній зміні транспортної системи міста можна говорити про спорудження транспортних пересадкових пунктів на окраїнах міста. Тобто, особи з визначеної зони, що використовуватимуть приміський громадський транспорт (автомобільний, залізничний) або приватні автомобілі, аби доїхати до Львова, матимуть змогу в цих пересадкових пунктах пересісти на міський громадський транспорт та доїхати туди, куди їм потрібно. Це, в свою чергу, не створюватиме додаткового навантаження на міські дороги, яке зараз існує у зв’язку з великою кількістю приватного транспорту, а також приміського громадського транспорту, який заїжджає в місто.

Найбільш популярними точками в’їзду в місто є залізничні станції. Потік людей, зафіксований у цих точках, становить 46% від загального обсягу (70 тис. мешканців). В цій категорії точок в’їзду у місто найбільше виділяється станція Підзамче: в середньому протягом дня тут зафіксовано 19,3 тис. людей; інтенсивний трафік спостерігається в будній день з 9:00 до 18:00, у вихідні дні інтенсивність знижується, проте не значно — опівдні вона досягає показників трафіку буднього дня. Дещо менше, але також достатньо навантаженими є такі залізничні станції, як ст. Коновальця (6,4 тис. людей протягом дня), ст. Персенківка (5,6 тис.), ст. Сихів (5,1 тис.).

Ще третину (36%) від загального обсягу людинопотоку в місті становлять об’єкти зовнішнього транспорту — 51,5 тис. людей протягом дня. В цій категорії найбільше виділяється Приміський вокзал — майже 11 тис. мешканців області протягом дня проїжджають тут. Період найбільшого завантаження Приміського вокзалу як в будні, так і у вихідні дні припадає на часовий інтервал 09.00 — 18.00 год.

Трійку лідерів по інтенсивності трафіку, окрім Приміського вокзалу, формують також Автостанція № 2 (вул. Б. Хмельницького) та Автостанція № 5 (вул. Зелена). Так, на АС-2 в середньому протягом дня зафіксовано 7,6 тис. осіб, а на АС-5 — 6,6 тисяч. Порівняно найменш навантаженою є Автостанція № 4 на вул. Шевченка — 1,4 тис. людей протягом дня проїжджають через неї.

Кожен п’ятий мешканець області, що їздить до Львова (20%), заїжджає у місто через автомобільні пункти — в середньому 30 тис. людей протягом дня. Найбільш інтенсивний трафік зафіксовано в точці виїзду із с. Малехів та с. Муроване — 4 тис. людей. Через вулицю Городоцьку до міста приїжджає 3,8 тис. людей, 3,5 тис. — через вулицю Стрийську, а ще 3,3 тис. в’їжджають у місто з Личаківської.

Цікавими ці пункти в’їзду є і з точки зору різнорідної інтенсивності трафіку, зафіксованого на них. Якщо розглядати їх загалом, то помітно виділяється пік підвищеного трафіку опівночі та згодом о 07.30 — 09.00 в будні дні. Протягом дня інтенсивність трафіку дещо зменшується та знову зростає о 17.30 — 21.00. Протягом вихідних днів автомобільні пункти в’їзду у місто майже рівномірно завантажені у період з 09.30 до 20.00. Найменш завантаженими автомобільними пунктами в’їзду в місто є вулиця Б. Хмельницького (північно-східна частина кільцевої дороги) та вулиця Зелена.

«Ми задалися питанням, які приміські маршрути треба об’єднувати, які додатково вводити, в яких напрямках найбільший пасажиропотік, де роботи парковки, де будувати автостанції, які треба відновлювати, де робити пересадочні станції. Відповідь тепер очевидна. В нас тепер на це все є конкретні, чіткі, зрозумілі відповіді, завдяки цим даним. Визначено кожного пасажира, який заїжджає в місто, визначено звідки, куди, на чому і куди він прямує. Думаю, ці дані використовуватимуть як для організації роботи міських так і приміських маршрутів», — підкреслив заступник директора департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР з питань транспорту Андрій Білий.

Про методологію дослідження розповіла Олена Гунько, керівник сектору відкритих даних, ЛКП «Міський центр ІТ»: «Основу всіх розрахунків становлять неперсоналізовані дані про переміщення абонентів мобільного зв’язку компанії Vodafone Україна. Вони відбирались за наступними характеристиками:

мешканці Львівської області, домашнім регіоном яких є населені пункти в радіусі 50 км навколо Львова (120 населених пунктів);

абоненти прибули до Львова через визначені пункти в’їзду, перебували у місті більше 1,5 години та покинули його протягом 24 годин;

фіксація абонента в пункті в’їзду (37 точок) здійснювалась при умові, що в цей момент ним була здійснена певна активність (дзвінок, смс-повідомлення, використання мобільного інтернету);

обраний часовий період для аналізу: вересень — листопад 2017 року, березень 2018 року;

деталізовані дані щодо обсягів трафіку по кожній точці в’їзду надані за 1 тиждень кожного обраного місяця з інтервалом в 30 хвилин.

Важливим є те, що в аналітиці та загальних підрахунках враховані не лише дані про абонентів одного мобільного оператора, але і так званий коефіцієнт пенетрації — проникнення компанії мобільного оператора на території того, чи іншого району Львівської області. Результати таких розрахунків дають нам змогу говорити про екстрапольовані дані на всю генеральну сукупність населення обраної частини Львівської області та досягати загальних висновків».