Наприкінці серпня на ринках Рівного, особливо там, де ряди із шкільною формою, портфеликами та канцтоварами спостерігається неабияке пожвавлення. Йдуть батьки, ведуть дітей, адже одяг треба підібрати й поміряти, а шкільний ранець та все необхідне для навчання шкільне приладдя треба також вибирати разом з учнем.

 Роблю такий собі екскурс ринком. Тобто прямую туди, куди йдуть діти з батьками.

Портфелики нині поліфункціональні, з ортопедичною спинкою і водостійкі

Підприємець Тетяна Іванівна Січкар за 15 років на ринку Дикого не зрадила своєму профілю в торгівлі. Вона продає шкільні портфелики, як для молодших, так і для старших школярів. Має також повний асортимент найрізноманітніших сумок для студентів та жіночих.

Підприємець Тетяна Іванівна Січкар. Фото Людмили Марчук

-Тетяно Іванівно, розкажіть про шкільний портфелик для школяриків Нової школи. Я дивлюся, що за тим, що на ньому намальовано, портфелики поділяються на хлоп’ячі та для дівчаток. Ось ви тримаєте ранець з маками і я бачу, що він вам дуже подобається. Розкажіть про нього. Які вони – нинішні шкільні ранці?

-Цей портфелик витримує всі передбачені для школярів молодшого віку норми. Важить не більше як 600 грамів, має ортопедичну спинку. Він поліфункціональний, тут все передбачене. Є кишенька, куди покласти бутерброд, куди пенал з ручками та олівцями та інше приладдя. Цей ранець не промокає, не пропускає води, тож коли дитина буде з ним іти в дощ чи сніг, зошити й книжки не промокнуть. Замочки також з такого металу, що не іржавіють, ще з усіх сторін нашиті відображаючі елементи, щоб коли дитина буде йти зі школи ввечері, кожен водій бачив її здалеку, яким би боком дитина не повернулася. Для хлопчиків все те ж саме, тільки ось зображення на самому портфелику інше – це машини, щось технічне чи спортивне.

Тетяна Іванівна Січкар. Фото Людмили Марчук

-Ця продукція українська?

-Так, це наш виробник – «1 вересня».

-Купують сумки зазвичай батьки?

-Так. Нерідко бува, що дідусь чи бабуся. А бува, що й самі школярі. З районів приїздять діти, які самі собі на рюкзаки заробили: влітку чорниці збирали. Маємо своїх клієнтів, адже вартість сумок чи портфелів у 650-680 грн. – це вважайте, що у два рази дешевше, як десь у бутиках в центрі міста. Для студенток маємо маленькі полі функціональні рюкзаки, які можуть носитися ще й як сумочки.

- Хочу уточнити щодо виробника. От кажуть, що все в нас закордонне, а свого ми нічого не маємо. Це справді так?

- Не зовсім. Маємо прекрасні рюкзаки. Вони виготовляються українськими виробниками. Але матеріал і фурнітура привозні. Фабрика, робоча сила, пошив – все це наше. Але технології й заготовки постачаються нам із-за кордону.

Від розмаїття канцтоварів у школярів очі розбігаються

Щоб задати кілька питань продавчині з канцтоварами та шкільним приладдям, довелося трохи чекати. Адже кожен покупець бере товари за списком і по кожному пункту є вибір. Продавець усе мусить показати й розповісти  чи то про пенал, чи то про папку для зошитів, про гумки, фарби, олівці й інші товари. Покупців багато і питань також. Для полегшення  роботи як собі, так і покупцям підприємець Тетяна Українець, яка працює тут з 18-річного віку вже ось 14 років, склала чіткий перелік та виставила його на чільному місці прилавка.

Підприємець Тетяна Українець. Фото Людмили Марчук

– Допомагаємо людям зібрати дітей до школи. Бо це насправді не так просто, як здається, – каже Тетяна.

- Спостерігаючи за вашою роботою, я встигла відмітити, що ринок у цій галузі виріс неймовірно. Як вам це бачиться? Що було тоді, як ви прийшли і що тепер?

 Фото Людмили Марчук

 Фото Людмили Марчук

-Зміни справді разючі. Нам доводиться добре працювати з виробником, аби вивчати й знати свій товар, уміти презентувати його покупцеві, навчити правильно ним користуватися. Все розпаковуємо й намагаємося перш самі добре роздивитися, щоб потім розповісти покупцеві, що й для чого.

- Де берете товар? Він український?

- Тільки український. Раніше ми їздили на закупи до Хмельницького. Наразі такої потреби нема. Все є у Рівному й це велика економія як часу, так і коштів.

- А як із купівельною спроможністю батьків школярів?

- Ви знаєте, цього року краще, як торік. Ціна і якість відповідні. У нас немає реклами, але незважаючи на це маємо своїх постійних покупців. Адже в маркетах зошити й інші товари дорожчі.

-Бачу, що покупців у вас стільки, що ви заледве встигаєте…

 Фото Людмили Марчук

-Так, це до початку навчального року таке буде і десь тиждень після початку. Ось  племінниця, мені допомагає. Сама не справляюсь. А ф  вона навчається на маркетолога, так що це їй практика.

Яка вона, сучасна шкільна форма: нівелює особистість чи навпаки – дає широкий вибір для самовираження?

Розмовляю про це з підприємцем Ларисою Василівною Шильчук. Вона на ринку Дикого старожил, працює тут з дня його відкриття і продає те, що пропонують наші українські швейні виробництва. Наразі у її торговому павільйоні висить шкільна форма, від одного споглядання на яку очі розбігаються. Вибір зробити нелегко, адже кожна модель оригінальна й красива.

 Фото Людмили Марчук

 - Ларисо Василівно, з яким виробником ви працюєте?

– Працюю головним чином з нашим, українським виробником. Це Хмельницький, Старокостянтинів. Там є фабрики, які займаються пошиттям одягу. Як бачите, дуже гарні речі. Якісні тканини, а пошив просто неймовірний. Трішки добираємо  продукції іноземного виробництва, але дуже небагато – це дитячі кофтинки, футболочки з Туреччини або Китаю. Все інше – тільки український товар.

– Дехто каже, що шкільна форма нівелює особистість дитини і треба від неї відмовлятися. Треба, мовляв, щоб діти змалку формували свій стиль в одязі. Що ви на це скажете?

 Фото Людмили Марчук

 Фото Людмили Марчук

 Фото Людмили Марчук

- А ви подивіться, які різні є моделі. Усе це шкільна форма. Але найдіть бодай дві однакові. Кожна мама з дитиною підходять і обирають щось своє. Одяг полі функціональний. Комірчики чи рукава відщібаються. Тканина добротна, легка і не мнеться. Є стиль класичний, є народний, ось спіднички, оздоблені вишивкою. Хтось додає піджачок, хтось хоче пусер у спортивному стилі, а коли дівчинка повненька, то їй підійде болеро. Одні люблять рюші, другі ось такий вирізний орнамент, третім до вподоби всякі кнопочки та ланцюжки… Кожен обирає свій стиль.  (Лариса Василівна, розповідаючи, усі моделі демонструє) Все, як бачите, виготовлене дуже добротно. Ось комірчик є, а ось – вже нема, бо ж його можна відчепити, є й кишені, десь зверху, а десь на підкладці. Форма універсальна. Коли тепло – її можна носити на коротких рукавах, або без них, потім додається біла блуза, а як стає холодно – теплий гольф. Для старшокласників – сучасний діловий стиль. Все модне, в сучасних трендах.

 Фото Людмили Марчук

Підходять мама з дівчинкою-першокласницею і починається примірка. Спершу без блузочки й комірця, тоді з комірцем, потім з блузою… Дитя стоїть розгублене, бо все їй, маленькій школярочці, нове в її житті. Перший же клас.

- Головне так підібрати, щоб до нового року не стало мале. Дітки швидко ростуть, – коментує дещо задовгі рукави в блузі на дівчинці Лариса Василівна. Поки мама остаточно визначається з вибором фасону, я запитую у підприємця про те, як їй нині працюється? Чи легко?

Матері, вибираючи форму, теж нарікають, що вирядити дитину до школи також ой як нелегко.

Валентина Кочубей, жителька м. Здолбунів, мама чотирьох дітей:

– Син йде до другого класу, доньки – у шостий та дев’ятий. Канцтовари та рюкзаки замовляла через Інтернет. Для найменшого рюкзак цього року не купували – залишився з того року. Одяг придбали тут, у Рівному. Зекономили на тому, що для хлопчика купили речі того року – шкільний та спортивний костюми. Для старшої доньки витратили  2500 на необхідні речі, а для молодшої – 1000 грн. Для сина все обійшлися в суму 1000 грн. Це без канцтоварів і рюкзаків.

 Лише на одяг на одну дитину йде до трьох тисяч. А ще ранець, канцтовари. А у кого дітей двоє, троє й більше, тим батькам навантаження на сімейний бюджет напередодні нового навчального року, все ж таки суттєве. Але, люди кажуть, що треба знати місця, де товар можна купити і добротний, і дешевший. У Рівному в цьому плані популярний ринок Дикого. Так що залишається побажати батькам все купити до ладу й щоби ще гроші залишилися на смаколики для дітвори на початок навчального року.