Уряд піднімає ціну газу

Про плановане зростання вартості газу для населення та підприємств теплокомуненерго прем’єр-міністр України Володимир Гройсман повідомив ще наприкінці жовтня. За словами прем’єра, однією з умов продовження співпраці із партнерами, передусім МВФ, стало підвищення ціни на газ для населення. Тоді єдиною альтернативою уникнення банкрутства країни та дефолту глава уряду назвав підвищення ціни на газ. "У мене було два варіанти - або домовитися про мінімальне зростання цін на газ і продовжити співпрацю. Або увійти у дефолт. Це  банкрутство країни. ... Цього неможливо було допустити», - заявив Володимир Гройсман у коментарі одному із телеканалів 21 жовтня цього року, коментуючи рішення про підвищення ціни на газ у листопаді.

Відтак НАК «Нафтогаз України» опублікувала ціни на газ, які будуть діяти з 1 листопада 2018 по 30 квітня 2019 року.

Сьогодні кінцева ціна газу для населення складає 8 548,92 грн за тисячу кубометрів, для підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) - 8 361,85 грн. Відповідно, порівняно з попередніми цінами вартість блакитного палива зросла в середньому на 26%.

Саме вартість газу становить 90% вартості тарифу на тепло. У кожній гривні, сплаченій за тепло «сидить» 90% ціни газу.

Відповідно зростання ціни на газ штовхає місцеві теплокомуненерго до коригування тарифів на тепло у сторону збільшення. Про це днями на прес-конференції повідомив керівник КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» Андрій Чумак. Посадовець також зазначив, що крім вартості газу, протягом останніх років суттєво зросла вартість електроенергії, що також впливає на остаточний тариф. «Лише за останній рік у 2,5 рази зросла вартість електроенергії, що також вплинуло на собівартість тарифу на тепло», - сказав під час прес-конференції директор КП. 

Закон вимагає коригувати тариф

Варто розуміти, що підвищення ціни і зміна тарифу - це не примха конкретного тернопільського посадовця. Цього вимагає закон. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про теплопостачання» тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Згідно ч.3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). 

Тобто тариф на тепло в принципі не може бути збитковим. Якщо його закласти менше собівартості, то місто щомісяця втрачатиме щонайменше 10 млн грн. Це кошти за які, наприклад, можна утеплити фасад 5 багатоквартирних будинків. Утеплення ж фасаду за висновками експертів дозволяє зменшити втрати тепла на 20-30%, а отже і зменшити використання дорогого газу. В протилежному випадку, якщо не змінювати тариф, то доведеться просто «опалювати повітря». Зважаючи на стійку тенденцію зростання ціни газу останніх років, очевидно, що розумним вибором є витрачати кошти на енергоефективність, а не на «підігрів повітря» та збагачення олігархів, котрі сьогодні поділили між собою енергетичний ринок. 

Платити або замерзнути

Комунальники в даному випадку є заручниками ситуації. Вони жодним чином не впливають на формування тарифу на газ. Їх фактично ставлять перед вибором, або платити, або ж замерзати. І це не просто теорія. Кілька днів тому НАК «Нафтогаз» припинив постачання газу у Кривий Ріг, де борг місцевого виробника тепла перевищив 375 млн грн. Промисловий центр опинився на межі техногенної катастрофи. Така ж сама доля, за словами керівника тернопільського Теплокомуненерго Андрія Чумака, у найкритичніший момент може чекати Тернопіль, якщо комунальники не матимуть коштів розрахуватися за газ.

Згідно чинного на сьогоднішній день законодавства, підприємство теплокомуненерго фактично виступає транзитним центром. Кошти за газ з рахунків підприємства списуються автоматично на користь постачальника газу, тобто НАК «Нафтогаз». Якщо коштів немає, то газовий монополіст може «обрізати газ» і тоді в домівки прийде холод.

Тож вимушене рішення КП «Тернопільміськтеплокомуненерго» підвищити тариф на фоні загрози залишитися взимку без тепла виглядає не таким вже і драконівським. Зрештою ціни піднімають по всій Україні. Зокрема подібне рішення вже оприлюднили луцькі комунальники. При цьому у центрі Волинської області тариф буде складати 1828 грн/Гкал проти 1 746,82 грн/Гкал у Тернополі. Таким чином, у Луцьку за тепло доведеться платити в середньому на 5% більше. Варто зауважити, що комунальники роблять усе можливе, щоб зростання ціни, що відбулося не з їхньої вини, було не таким болючим.

Енергоефективність та альтернатива

У цей час добре подумати і про майбутнє. Адже згідно чинного законодавства, тепло, вироблене на альтернативі, може коштувати на 10% дешевше. По-перше, закон дозволяє місцевим органам самоврядування встановлювати плату за тепло, виготовлене на альтернативі на рівні 90% від вартості тепла, виготовленого на газі. По-друге, альтернативне пальне дешевше. Цю просту істину давно зрозуміли у сусідній Польщі, у країнах Прибалтики та Північної Європи, де від третини до 60% тепла виробляється за допомогою альтернативних джерел таких, як щепа, торф, солома.

Натомість окремі активісти-«заробітчани» відверто маніпулюють думкою тернополян щодо шкідливості котелень на альтернативному паливі на замовлення газових олігархів. Очевидно, що майбутнє Тернополя та інших міст України у впровадження енергоефективності, зокрема таких програм, як утеплення будинків, встановлення індивідуальних теплових пунктів та запуск опалювальних систем на альтернативному пальному. Без цього громада Тернополя буде перебувати у постійній залежності від вартості газу.

Та попри це, Тернопіль рухається шляхом впровадження енергоефективності та розвиває проекти із збільшення своєї незалежності. Більшість цих заходів включає програма енергоефективності, запроваджена з приходом у 2010 році команди чинного мера Сергія Надала. Залучені іноземні експерти та інвестиції. Є позитивні зміни. Головне, щоб ці зміни не зупинили голослівники, звиклі лише критикувати без конструктивних пропозицій вирішення проблемних питань.