Останнім часом в інформаційному полі, принаймні місцевому, встановилося затишшя на повідомлення про небезпечне і невиліковне захворювання – вірус імунного дефіциту (ВІЛ/інфекція) та синдром набутого імунного дефіциту (СНІД). На жаль, ці страшні недуги нікуди не зникли і в переліку хвороб надалі посідають статус невиліковних, а також викликають спалахи обґрунтованих психофізіологічних потрясінь. Навіть у нашому, не в образу нікому сказано, провінційному середовищі, медична статистика і фахівці відповідного лікувального профілю опікуються шістьма пацієнтами з діагнозом синдром набутого імунного дефіциту – таку невтішну статистику озвучив завідувач інфекційного відділення Млинівської центральної районної лікарні Вячеслав Круглов.

Ці люди отримують так звану антиретровірусну терапію – послуга безкоштовна, хоча втіхи від таких фінансових переваг мало. Чи з допомогою цього лікувального засобу їм вдасться вибратися з глухого кута невиліковного захворювання? Мабуть, відповідь на це запитання слід шукати у статистиці смертей від СНІДу. Як не сумно і прикро констатувати, але вона безпристрасно фіксує смертельні випадки, спричинені цією хворобою. Скажімо, позаторік вона вкоротила віку двом мешканцям населених пунктів району.

Крім хворих на СНІД, у районі в медиків на обліку і медичному контролі 26 пацієнтів - носії вірусу імунного дефіциту. Як правило – це так звані соціально неадаптовані громадяни. Вони не хворі на СНІД, але є носіями вірусу – небезпечного для життя і для оточення, яким заразилися через біологічні рідини: кров, слиз, секреції під час невпорядкованих статевих контактів, вживання наркотичного «допінгу» та іншого.

Народжуватимуть… ВІЛ/інфіковані

На жаль, Вячеслав Григорович констатує доволі прикрий і навіть кричущий факт, який боляче усвідомлювати: у районі є дві ВІЛ/інфіковані жінки, які незабаром народжуватимуть малят. Зрозуміло, що нині вони на особливому контролі й ними опікуються фахівці одного з медичних закладів Рівненщини, а також спеціалісти жіночої консультації. До речі: у районі вже були такі шокуючі людську психіку випадки, але, на щастя і, очевидно, з волі Всевишнього дітки від матусь не успадкували цей страшний вірус. Хотілося б надіятися, щоб і цього разу завдяки заступництву Господа саме так сталося.

Узагалі медична практика інколи «підкидає» такі сюжети, що навіть багата на уяву фантазія, як кажуть, відпочиває. Скажімо, в одній сім’ї лікарі виявили ВІЛ/інфекцію у двох діток, батьки яких здорові. І хоча до району цей казуїстичний випадок має хіба що опосередковане відношення, але лікарі з різних регіонів ламали голови, як таке могло статися. Врешті, історія замовчує, яким саме чином дітвора заразилася небезпечною інфекцією, хоча припускають: через кров чи іншим шляхом під час контактів зі своїми ВІД/інфікованими далекими родичами.

І навіщо те тату?

За багато років медичної практики, професійних спостережень та аналітичних висновків фахівці нагромадили значний досвід. Скажімо, трапляється, що ВІЛ/інфекція, так би мовити, є супутньою недугою хворих на туберкульоз. І навпаки: у ВІЛ/інфікованих інколи виявляють сухоти. Не можна стверджувати, що це медична закономірність, але принаймні кілька таких збігів насторожують, а відтак спонукають скеровувати контингент хворих із такими діагнозами на додаткове обстеження.

За словами Вячеслава Григоровича, ВІЛ/інфіковані громадяни, зазвичай, помирають від банальних інфекцій, не характерних для смертей загальної популяції: через дефіцит імунного захисту їх організм настільки ослаблений, що йому не сила чинити опір навіть і не смертельній недузі. Тому маємо максимально враховувати потенційні ризики в кожній життєвій ситуації. Скажімо, навіть соціально адаптовані громадяни можуть потрапити в тенета невиліковного захворювання, загорівшись бажанням прикрасити тіло… тату. Звісно, смаки в кожного свої, але ігнорувати потенційну небезпеку під час цієї процедури не варто. Бувало, що навіть відвідування стоматологічного кабінету призводило до плачевних наслідків – зрозуміло, йдеться не про млинівських дантистів. Загрозу слід вбачати у випадкових статевих контактах, а також наркоманії – саме це аномальне соціальне явище спричиняє поповнення чисельності носіїв ВІЛ/інфекції та хворих на СНІД.

Які заходи вживають млинівські медики для профілактики ВІЛ/СНІДу? За словами Вячеслава Круглова, щороку в кабінеті довіри поліклініки Млинівської центральної лікарні обстежується п’ять відсотків населення Млинівщини: у цифровому вимірі – це майже півтори тисячі мешканців населених пунктів району. Наголошу, що ці обстеження проводять за добровільною згодою громадян. Крім того, частину обстежень фахівці проводять за клінічними показами. Варто знати, що така послуга – безоплатна, тому й доступна всім, хто сумнівається, вагається. Кожен із нас, враховуючи та аналізуючи власні дії й вибрики примхливої долі, може скористатися цією послугою, аби розвіяти непривітні та тривожні хмари припущень й душевного неспокою. А взагалі, хай Господь береже кожного сущого на землі від таких напастей.