Максим Калінчук, 22-річний хлопець з Житомира, створює картини акриловими фарбами. Він паралізований з 2015 року і не може поворухнути ані руками, ні ногами.

Травму 4-го шийного хребця хлопець отримав, працюючи оператором батутного атракціону. Після цього йому не давали особливих надій. Він кілька тижнів провів у реанімації та кілька місяців у нейрохірургії. Проте зараз у хлопця хороші прогнози на майбутнє, якщо йому вдасться заробити собі на реабілітацію.

Коли ми приїхали до Максима, то першою вразила атмосфера. Затишний невеличкий приватний будиночок. Біля воріт зустрічає брат, який відпросився з роботи, щоб допомогти. У кімнаті Максима – крутий логотип з ініціалами «МК», саморобний тренажер, картини та фарби. Кілька портретів.

«Всі хочуть портрети. Замовляють переважно портрети»,– сміється Максим.

Малює художник акрилом.

«Так найзручніше. Хоча він і швидко сохне, проте я призвичаївся».

Зараз у Максима вже близько 10 завершених робіт. У нього майже нічого не лишається. Його картини знайшли власників у Житомирі та Харкові.

«До травми взагалі не малював. На реабілітації у Львові запропонували помалювати. Перший малюнок я взагалі назвав «Кров з носу». До мене прийшла аніматор Світлана. Принесла холст, фарби і сказала: «Давай малювати». Я взяв пензлика, вмочив у червону фарбу і ляп! на холст. Кажу: «Готово». Спочатку було дуже складно. Фізично складно. Боліла шия. Було важко навчитися тримати кисть. А потім крок за кроком, і навчився. Спочатку малював те, що було цікаво мені. Потім запропонували зробити роботу на замовлення. Так все і почалося», - розповідає хлопець.

Малювати на ліжку Максимові зручніше. А ще в нього є друг-художник Василь, з яким вони разом малюють і який його навчає. Зараз він поїхав, тож його повернення хлопець чекає, як свята. З ескізами олівцем хлопцю зазвичай допомагають, бо олівцем у зубах важко маневрувати - можна пробити полотно.

Для Житомир.info юнак з допомогою брата демонструє процес створення картини.

«Розверни мене. Візьми чорну фарбу. Обережно, щоб вода не потрапила. Вичави на палітру, - командує художник. - Тепер трішки води. Трішки фарби. Геть трішки. Розмазуй тепер. Побільше, не бійся! Так, все, харе. Давай мені (пензля)».

Затискає пензля у зубах і робить кілька штрихів.

«Трохи більше фарби можеш додати», - просить хлопець, не випускаючи пензля. Так створюється фактура светра.

Хлопець малює на замовлення, бо хоче заробити на потрібний йому для реабілітації тренажер, що імітує ходьбу. Є два варіанти такого тренажера – саморобний за 10 тис. грн. та професійний німецький за 260 тис. грн. Це потрібно юнаку, щоб вертикалізувати його, надати можливість його судинам звикнути до тиску.

«Раніше не міг навіть сидіти. Коли садили, голова крутилася і падав тиск. Якщо зможу стояти на тренажері, то будуть задіяні багато м’язів тіла, навіть ті, які не відчуваю, буде необхідне навантаження на суглоби, що не дозволить їм атрофуватися», - говорить Максим.

Рідні хлопця розповідають: для того, щоб не було пролежнів та інших проблем, його потрібно раз в півтори години перевертати, щоб була циркуляція. Зараз вони використовують коліноупор, проте він не дуже ефективний. Щоб розмістити на ньому юнака, потрібні декілька чоловіків.

«Я займався у Львові, Чернігові, рік тому у Харкові. Після кожної реабілітації багато що змінюється. І в чутливості, і в рухах. Проте на це потрібні кошти. Від 50 до 150 тис. грн на місяць. Або хоча б займатися вдома з реабілітологом, година 300 грн.

Хлопець каже, що не думав контактувати зі ЗМІ. Проте його історію почитали у фейсбуці, і так вона пішла містом, тож зараз до нього приїжджають журналісти.

Максим сильний духом та активний. Він не збирається здаватися. У планах юнака - зробити щось грандіозне, запустити суспільно важливі проекти, майстер-класи, тож він шукає однодумців. Він хоче приносити користь людям та показати іншим, що можна жити заради інших навіть у такому стані.

Максим разом з братом

«Для мене це головне. Собою, своїми роботами показувати людям, що життя не закінчується. І я навіть зберігаю скріни повідомлень від друзів та знайомих, які пишуть мені, що я їх надихаю та допомагаю їм. Коли ти фізично нічого не робиш, а люди спілкуються з тобою і дякують за допомогу».

Максим сам веде свої аккаунти у соцмережах. Для цього у нього є стіл, планшет на підставці та стилус у зубах. Проте хлопець говорить, що стилуси швидко «стираються».

«Як я бачу себе у майбутньому? Я біжу. Далеко-далеко біжу. Ну а в плані творчості – то, звичайно, малюватиму, чому б і ні, головне розвиватися», - каже юнак.

Реквізити для допомоги:

Картка Приватбанку: 4149 4978 3995 2241 (Калінчук Максим Русланович).

Контакти для замовлення картин: (063) 633 69 95.

https://www.facebook.com/profile.php?id=1000172394...

https://www.instagram.com/makslinch/.