Політик, голова Львівської обласної партійної організації ВО «Батьківщина»

Пропозиція Супрун легалізувати канабіс непогана, але вона несе загрози, на які наше суспільство поки не може дати гідної відповіді

02.02.2019 22:43 Автор : Михайло Цимбалюк
Джерело: Гордон

У Львові на вулиці Сумській під землею вибухнув газ

Коли ми ще не готові...

Як не економічними показниками до Європи, то принаймні лояльною наркополітикою. Складається враження, що Україна обрала насамперед інші, не завжди першочергові, кроки на шляху до входження у європейську спільноту.

Так, Уляна Супрун – рекордсменка у статусі "виконувач обов’язків" міністра охорони здоров’я (3,5 року) – укотре сколихнула інтернет-простір своїми думками та пропозиціями. Цього разу не зовсім легальний міністр пропонує утвердити в країні медичний канабіс. Ніби ідея не є цілком поганою і має під собою якісне підґрунтя, але також вона несе численні виклики і загрози, на які ми як суспільство поки не можемо дати гідної відповіді.

Дійсно, використання канабіноїдів необхідне під час лікування важкохворих. Зокрема, у медицині канабіс легальний у понад 40 країнах світу. Серед них Австралія, 29 штатів США, Канада, Ізраїль і ряд країн Євросоюзу. Повна легалізація марихуани, на щастя, поки у світовій практиці не настільки популярна. У 2017 році Уругвай став першою країною, яка дозволила оборот і використання канабісу. Правда, із певними обмеженнями – продаж здійснюється в спеціалізованих аптеках під контролем держави в розмірі не більше ніж 10 грамів одному покупцеві раз на тиждень. До того ж покупцям необхідно зареєструватися, вказавши паспортні дані, а також залишивши відбитки пальців.

Україна – це не США (до речі, там не в усіх штатах дозволена лікарська конопля), а відповідно сучасні реалії на повну не дозволяють легалізувати хоча б частково продаж канабісу. Насамперед у країні потрібно налагодити відповідну роботу органів, які здійснюватимуть контроль, аби речовини застосовувалися за призначенням. Окрім того, має бути створена єдина база даних, яка міститиме всю інформацію про поширення і вживання відповідних препаратів та багато іншого. А в країні, у якій попри заборони в аптеках (інколи навіть у лікарнях) можна придбати речовини, що повинні реалізовуватися за рецептом, існування такої бази і такого контролю у найближчій перспективі видається майже неймовірним.

Водночас погоджуюся, що у перспективі має бути баланс між забороною, контролем й розумним доступом. Через боротьбу зі зловживанням не мають потерпати ні в чому не винні люди. Тобто регуляторна політика повинна виходити із заборонної.

В Україні, за статистикою кримінальних проваджень, щорічно вилучають із незаконного обігу до двох тонн марихуани (середня вартість грама канабісу на чорному ринку – від 150 гривень), влада поки вивчає можливість ще більшої декриміналізації її використання. Але поки що далі заяв та ініціатив справа не йде.

Декриміналізація правопорушень, пов'язаних з обігом наркотиків для особистих цілей, зосередить увагу поліції не на споживачах, а на великих угрупованнях наркоторговців.

Кажуть, що не наркотики забрали багато життів, а погана наркополітика. Тому, коли щось пропонуючи, кожен із чиновників повинен у комплексі дивитися на проблему, бо її вершечок у майбутньому може стати величезним айсбергом, який зачепить більшу частину українців. Варто також пам’ятати, що легалізація – це не вільний обіг, а радше встановлення правил.

Мова йде лише про тих, кому це потрібно – це раз, а друге – про зменшення покарання за вживання в малих дозах тими людьми, які мають пристрасть до цієї справи, про те, щоб їх за кримінальним правом не карати. Таким чином, відбувається декриміналізація споживання, тобто споживач не вважається злочинцем.

У кожній із країн, що їх наводять у приклад як ті, що здійснили легалізацію, ввели чіткі правила, за порушення яких настає відповідальність: зокрема, ухвалено, хто може купувати і що, у якій кількості, а також установлено правила та обмеження щодо реалізаторів.

Та чи зможе це відбутися в нашій країні? Погодьтеся, наразі це риторичне запитання! Адже в країні хаосу і беззаконня, у якій триває війна й існує правовий нігілізм, будь-яка зміна, що потребує максимального контролю, є вкрай ризикованою для всього суспільства. І не хочеться вірити, що така ініціатива – це чергове лобіювання інтересів певних фармацевтичних компаній, які наживаються на здоров’ї та житті українців.