Анет Собко: «Головне – не боятися робити те, що тобі до душі»

Нещодавно у музеї  Юліуша Словацького, що в Кременці, відбулося відкриття виставки графічних робіт Анет Собко «Життя – як політ метелика». Про цю талановиту художницю дуже мало знають як у її рідній Демидівці на Рівненщині, так і у Кременці, де навчалася дівчина. Однак за доволі короткий час вона зуміла стати відомою у Португалії.

Анет – 27 років. Вона закінчила Демидівський ліцей і вступила у Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний інститут ім.Тараса Шевченка на спеціальність «Образотворче мистецтво». Саме у Кременці дівчина познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Ігор із села Бодаки Збаразького району. Згодом вийшла заміж і у 2010 році емігрувала в Португалію.

Анет дуже любила малювати з дитинства. Хоча у художній школі провчилася лише один день.

– Не пригадаю, що мені тоді не сподобалося, але повертатися туди відмовилася навідріз, – пригадує мисткиня. – Постійно малювала вдома – робила домашнє завдання, сідала на підлогу і починала щось творити. Досі люблю малювати отак на підлозі. Навіть сьогодні, коли ми збираємося у Португалії з художниками на пленери, я часто просто сідаю на траву і починаю працювати. Вони дивуються з цього, часто фотографують.

Після переїзду у Португалію Анет продовжувала малювати і займалася самоосвітою  – спілкувалася з одногрупниками, цікавилася, чого їх навчають, і продовжувала опановувати різні техніки та вдосконалювати свої вміння, читала книги про мистецтво. Згодом навчилася працювати із різними комп’ютерними програмами для графічного дизайну та обробки зображень і почала створювати дизайн реклами.

– Ця справа мені вдавалася, тож сьогодні ми маємо з чоловіком невеличку рекламну компанію, – каже дівчина.

Анет малює у різних техніках. Однак найбільше їй до душі графіка. Пригадує, що на першій серйозній виставці до неї підійшов італійський художник Массімо Ексспозіто і сказав, що її графічні роботи більш філософські й глибокі, тому варто розвивати саме цей напрямок.

– Мені самій працюється легше у графіці, – зізнається Анет. – У цій техніці я можу краще висловити свої емоції та творчі задуми.

Анет зізнається: для неї дуже важливо, щоб люди розуміли її картини.

– Я народжую свої малюнки, а глядачі наповнюють їх життям, замислюючись над ними, – каже художниця.

Анет розповідає, що у Португалії привітні та щирі люди, які завжди готові прийти на допомогу. Хоча, звичайно, за рідною домівкою сумує страшенно.

У Португалії цінують українських митців, адже знають, що наша школа дуже сильна. Анет брала участь у 36 художніх виставках у 13 різних містах. Серед них як колективні, так і особисті. Вона входить у  Спілку художників Португалії та ще у два інші об’єднання митців.

Художниця розповідає, що у Португалії дуже сприяють розвитку мистецтва – тут часто організовують різні виставки, пленери. Є багато державних галерей, де можна виставлятися безкоштовно.

Чимало будівель у Португалії оздоблені азулежу – розмальованою глиняною плиткою зазвичай квадратної форми. Спершу на цій плитці створюють малюнки – різні пейзажі, натюрморти, історичні події, потім її випалюють і вже тоді декорують нею будинок.

– Я навчалася цього мистецтва у професорки Анни Дуарте, яка розмальовувала Лісабонський океанаріум, – розповідає художниця. –  Спершу вчилася малювати різні квіточки, а перші серйозні роботи були  пейзажі Кременця, вид на гору Бона, інші красиві місця нашого краю. Тож тепер малюнки з Тернопілля прикрашають будівлі у Португалії.

В Україну Анет з сім’єю приїхала лише на місяць. Чоловік зробив їй подарунок і організував у  кременецькому музеї Юліуша Словацького виставку її робіт «Життя – як політ метелика».

– Це – невеликі за розміром графічні роботи, – розповідає мисткиня. –  Вони виконані і лінією, і  крапкою. Також я експериментувала і додавала акварель до графічних робіт. Це наповнило їх життям і барвами. Цією виставкою я хотіла показати швидкоплинність життя, його красу і неповторність, закликати усіх любити кожну мить. Адже метелики живуть недовго – кілька тижнів, а є й такі, що лише один день. Тому кожному з нас потрібно задуматися над тим, як дорожити часом.

Анет лише місяць гостюватиме в Україні й знову повернеться у Португалію. Зізнається, з дому повезе теплі спогади і багато цікавих ідей для нових картин.