У Тернополі втілюється проект «Офіс Безпеки». Протягом року вдалося запустити сайт «bezpechne.community», організувати «Сусідську варту», налагодити зв’язок із керівниками ОСББ. На цьому проект «Офіс Безпеки» не закінчується. Реалізуються інші напрямки проекту, залучаються різні безпекові служби. Про річні підсумки, перспективи та результати для Тернополя — далі в статті.

Офіс безпеки — що це таке та «з чим його їдять»?

Мабуть, усі хочуть жити в місті, де оперативно діють служби порятунку, освітлені вулиці та охайні будинки. Поняття безпеки широке й багатоємне, але основою його є відчуття захищеності, яку можна створити лише спільними зусиллями. Саме для цього реалізовують проект «Офіс Безпеки». Проект передбачає налагодження успішної взаємодії між громадою та місцевою владою, результатом якої має стати створення загального безпечного простору в місті.

Хоча на комунікації із поліцією справа не закінчується. Як зазначає Ірина Білик, представниця Коаліції ГО «Тернопільський центр реформ»: «Проект «Офіс безпеки» це не лише комунікація з поліцією та превенція злочинності, а і взаємодія з іншими службами (пожежною, екстреною допомогою, екологічною інспекцією тощо). Ідея виникла у 2017 році. Протягом наступного року проводилися навчання та адвокаційні заходи, а з листопада 2018 Міжнародний фонд «Відродження» підтримав проект «Спільними зусиллями до безпечного міста». Але там закладена лише частина заходів із величезної ідеї проекту «Офісу безпеки».

Проект діє у 13-ти областях України, включаючи Київ, Вінницю, Тернопіль. Діє сайт Community Policing, де можна ознайомитися зі станом впровадження безпекових заходів у різних регіонах, дізнатися про успіхи роботи громадян та поліції, долучитися до створення «Офісу Безпеки» у своєму місті.

Сусідська варта— профілактика злочинності на твоїй вулиці

«Сусідська варта — це згуртовані мешканці будинку чи території, що в співпраці з представниками поліції та іншими органами державної влади та місцевого самоврядування сприяють підвищенню спільної безпеки та займаються профілактикою злочинності і вандалізму в межах свого району», — розповідає Ірина Білик. Вартові не втручаються в ситуації, що трапляються на території, яку «охороняють», але інформують про це правоохоронні органи.

Проект «Сусідська варта» ґрунтується на філософії «community policing» — успішному досвіді, який за понад 30 років добре зарекомендував себе в США, Канаді, Естонії, Молдові та ще багатьох країнах світу.

Підхід Community Policing побудований на принципах постійної комунікації, де:

- поліція та місцева громада разом відповідають за безпеку;

- поліція реагує на місцеві потреби й вимоги, які визначає громада;

- спілкування між населенням і поліцією є ефективним, а, отже, приносить відповідні результати;

- підхід до вирішення кожної з місцевих проблем є індивідуальним;

- співпраця спрямована на попередження правопорушень і створення плану запобіжної діяльності.

Наразі в Тернополі пройшов відбір серед претендентів, які бажають долучитися до «Сусідської варти». Зараз проводиться погодження та затвердження п’яти пілотних груп варти, які братимуть участь у проекті.

Безпечне ком’юніті — сайт, де можна отримати допомогу

А як діяти тим громадянам, у яких мешканці будинку не згуртувались у «Сусідську варту»? Адже є багато проблем, які потрібно вирішити, але невідомо до кого звертатись? Писати заяви до поліції? А якщо питання не належить до її компетенції?

Саме з цією метою в Тернополі запрацював сервіс «Безпечне комюніті». Завдяки сайту, мешканці міста можуть звернутися із проблемою, питанням чи пропозицією та отримати компетентну відповідь у доступній формі. Проект активно діє в Києві і, нещодавно, запрацював у Полтаві.

Звернення переважно стосуються порушення правил дорожнього руху, неправильного паркування транспортних засобів, домашнього насильства, ситуацій із «проблемними» сусідами, дрібного хуліганства тощо. Хоча, здебільшого, питання вимагають неоперативного втручання та консультації фахівців, громадяни часто ототожнюють проект із дзвінком до дільничого, поліцією чи дорожнім патрулем, через що виникають певні непорозуміння.

«Якість надання послуг забезпечується тим, що прийнявши заявку на сайті ми опрацьовуємо її зі спеціалістами відповідної галузі: патрульна служба, дільничні інспектори, юристи, екологічна служба, ЖЕК… Інтерфейс сайту побудований за принципом інтерактивної карти міста, де з прив’язкою до мікрорайону зеленим маркером позначено питання, які були поставлені та отримали відповідь, а червоним — питання, які перебувають у процесі вирішення. Звертаю увагу, що сайт створений для вирішення завдань неоперативного характеру, а якщо ситуація потребує невідкладного втручання, то телефонуйте на 102»,— повідомила модераторка сайту в Тернополі Ірина Білик.

Від часу запуску проекту в Тернополі (сайт запрацював із червня 2018) тернополяни отримали ґрунтовні відповіді на три десятки повідомлень, які стосувалися не лише юридичних питань, а й соціальних, морально-етичних, екологічних. Відповідаючи на звернення, модераторка сайту виділила декілька альтернативних шляхів вирішення із посиланням на компетентні організації, структури, установи. Згідно кількісних та часових (дата звернення) показників запитів і в Тернополі, і в інших містах, найбільша активність громадян випала на час запуску комунікації, а опісля дещо зменшилась. Така тенденція зумовлена недостатньою проінформованістю населення про існування сайту, тому в подальших планах налагодження співпраці громадян та поліції передбачено активне просування «Безпечного ком’юніті» в ЗМІ.

Нагадуємо, у Тернополі сервіс http://bezpechne.community/ впроваджується в рамках масштабного проекту «Офіс безпеки», який реалізовує ГО «Центр громадського моніторингу та аналітики» (ДІЙ — Тернопіль) у рамках діяльності Коаліції ГО «Тернопільський центр реформ».

Довідка: Ця аналітична довідка підготовлена Коаліцією ГО «Тернопільський центр реформ» у рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст цієї довідки є винятковою відповідальністю Коаліції ГО «Тернопільський центр реформ» i не обов’язково відображає погляди USAID або уряду США.

Марія Карабин, аналітик “Тернопільського центру реформ”