За законом №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної у другому читанні проголосувало 278 депутатів Верховної Ради. Під час голосування в сесійній залі Ради перебували третій президент України Віктор Ющенко, почесний патріарх Православної церкви України Філарет. 

Перед фінальним голосуванням депутати погодили поправки до законопропроекту. Підсумковий документ із поправками підготував парламентський комітет із питань культури і духовності, текст роздали нардепам.

Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Згідно із Законом, «Статус української мови як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації.

Державний статус української мови є невіддільним елементом конституційного ладу України як унітарної держави».

Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом і не може бути предметом регулювання підзаконних актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування.

Законом визначено статус української мови як єдиної державної мови, передбачена обов’язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Місцевій владі заборонено втручатись у порядок застосування української мови.

Дія закону не поширюватиметься на сферу приватного спілкування та релігії, але він зобов'язує кожного громадянина володіти державною мовою.

Усі претенденти на отримання українського паспорта складатимуть окремий іспит.

Складати його не потрібно тільки тим людям, які служать в армії, або надання громадянства яким становить державний інтерес.

Щоправда, і у такому випадку новим громадянам треба буде вивчити державну мову протягом року.

Держава планує створити центри з безкоштовного вивчення української мови.

Вільно володіти мовою зобов'язане широке коло осіб: від президента, членів уряду, до прокурорів, офіцерів-контрактників, педагогів та медиків комунальних закладів, але не депутати Верховної Ради.

Закон передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови у складі дев'яти людей, яка затверджуватиме стандарти мови, перевірятиме рівень володіння нею при набутті громадянства чи зайнятті державних посад. Комісія має сприяти використанню українських слів замість іншомовних, затверджуватиме правопис, стандарти термінології, вимоги знання мови та стандарти сертифікації знання мови за рівнями (від А1 до С2).

Новий закон встановлює, що мовою освіти і науки є українська, але представники національних меншин мають право здобувати дошкільну і початкову освіту ще й своєю рідною мовою у державних та комунальних навчальних закладах - у спецкласах і групах.

Окремо вказано, що мовою національних меншин можуть навчатись у національних культурних товариствах.

У державних закладах одну або декілька дисциплін можна викладати двома чи більше мовами — державною, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Мовою ЗНО також має бути державна, крім іспитів з іноземних мов. Ця норма почне діяти з 1 січня 2030 року.

У вищих навчальних закладах мовою викладання буде тільки українська.

Окремі університети за бажання можуть перевести частину дисциплін на англійську або іншу офіційну мову ЄС. Для російської мови у проекті закону такої можливості немає.

Супровід усіх концертів, театральних вистав, публічних заходів (організованих за участі держави) в Україні мають проводити державною мовою. Якщо ведучий не знає української, то його виступ мають перекладати.

Іноземні фільми в Україні необхідно демонструвати з озвученням або дубляжем українською мовою, ця практика вже існує.

Видавців газет та журналів України збентежило те, що їх тепер зобов'яжуть перевести всі друковані видання на українську мову.

Закон дозволяє видавати друковані ЗМІ у кількох мовних версіях, одна з яких обов'язково буде українською.

Мовою обслуговування у всіх закладах має також стати українська, як і в інтернет-магазинах.

Персональне обслуговування на прохання клієнта може надаватись й іншою мовою.

За невиконання норм закону передбачена не тільки відповідальність перед спеціальним уповноваженим, але й загальна адміністративна, яка почне діяти через три роки.

За порушення застосування мови у діловодстві та правоохоронцями можна отримати штраф від 3 400 до 6 800 гривень, у сфері культури, освіти, реклами - 3 400 - 5 100 гривень, а у друкованих ЗМІ - 6 800-8 500 гривень.

У інших випадках - 3 400-5 100 гривень. Проте якщо порушення відбулося вперше, то можна відбутись й попередженням.

Якщо хтось порушить закон вдруге за рік, то штраф складе вже 8 500-11 900 гривень.

Голова Верховної Ради Андрій Парубій підписав Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Підписання документа відбулося під час пленарного засідання 14 травня 2019 року.

15 травня Президент України підписав Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».