Минулий тиждень увінчався на Рівненщині особливою подією. У Рівненському обласному краєзнавчому музеї відбулася презентація першого тому епохального для нашого краю етнографічного видання «Традиційний одяг Рівненщини». Епохального тому, що такої книжки на Рівненщині не було ні в дорадянські часи, ні, тим паче, в радянському ХХ столітті.

Книжка рівненського етнографа Алли Українець є результатом багаторічної скрупульозної праці – роботи експедиційної та науково-пошукової. В основі книжки дослідження про народний одяг нашого краю: яким він був у найдавніші часи і якими дійшов до наших днів. У книжку увійшли розвідки та матеріали ряду археологічних експедицій, учасником якої була і сама Алла Українець та мистецтвознавець Віктор Луц, який виконав левову частку роботи, взявши на себе не лише верстку й дизайн, але й допоміг у пошуку потрібних археологічних експонатів, їх фотографуванні, у виділенні певних деталей тощо. Матеріал до цієї енциклопедичного рівня книжки підшуковувався  десятиріччями.

Фото Л. Марчук

Як розповідає сама керівниця етнографічного відділу Рівненського обласного краєзнавчого музею, все розпочалося із наукових розмов в Опішні 1979 року. З вдячністю Алла Українець згадує Юрія Пилиповича Ващука, яки порадив поїхати за пошуком матеріалів до польського Кракова. Адже окрім етнографів, які працювали з народним одягом у 20-30 роки минулого сторіччя, більше джерел з описами та ілюстраціями народного одягу та його оздобленням, який побутував на теренах нашого краю, на Волині та Поліссі, немає. Тож шукати потрібно або в польських або ж у російських бібліотеках та архівних сховищах.

- Ми разом з етнографом із Сарн Раїсою Тишкевич тиждень мешкали в Кракові, перегорнули багато джерел і знайшли про нашу область всього кілька абзаців. Щоправда, потім наткнулися на велику знахідку. Це була книжечка «Вишивка Волинська й Поліська» Ядвіги Кошеньовської, зроблена на матеріалі села Великі Цепцевичі Володимирецького району. Чимало почерпнули. У відділі рукописів наткнулись на архів Доманицького. І зрозуміли, що далі треба їхати до Росії.

У Санкт-Петербурзі Алла Українець побувала разом з Віктором Луцем. Там найбільші етнографічні колекції народного одягу з нашого краю ще кінця ХІХ ст.. І за словами Алли Українець, складається таке враження, що тих коробок з початку ХХ сторіччя так ніхто й не розпаковував, не вивчав. Щоб бодай побачити, що там, бо фотографувати заборонено, треба було заплатити немалі гроші.

- Ми змушені були переписувати та описувати все, що побачили від руки. Це дуже цінні були матеріали. Ніде цього нема в Україні. І саме про Рівне та околиці, Здолбунів. Побачити цю найкращу й найбільшу колекцію народного одягу та вишивки з Волині й Рівненщини, опрацювати цей багатий матеріал, який зберігається в Санкт-Пететербурзі, було дуже цінним для нас здобутком, бо не може етнограф замикатися. Як ти дізнаєшся що це унікальне й самобутнє, коли ти не вивчиш колекцій інших музеїв? Тепер я точно знаю, що у нас є самобутнього й оригінального і у своїй книжці я намагалася це самобутнє й оригінальне показати, - розповідає Алла Українець.

Фото - О. Харват. Фейсбук

- Такого рівня видання ми ще не робили. Це перше. Поставили перед собою мету показати наскільки ми багаті, що мають наші музеї. Був період, що їздили разом з Аллою Українець на археологічні розкопки. У Бармаках знайшли унікальну фігурку, яка говорить про нашу древність і вказує на ту символіку, яка потім зафіксувалася у орнаментах вишивки. Переглянули всі наявні наукові джерела, колекції та альбоми. Матеріал на 90 відсотків зібрали власноруч. А це і Волинський та Кременецький музеї, і всі районні музеї Рівненщини. Всі вони дозволили нам використати для такої благородної цілі зібрані колекції. Коли досліджували орнаментику, то відстежували і те, що на іконах зображено, і на ґудзиках, і у живописі. Допомагали і колекціонери, і працівники музеїв, які займалися реставрацією, – розповідає Віктор Луц.

Віктор Луц з дочкою. Фото О. Харват. Фейсбук

Як етнограф Алла Українець ретельно працювала все, що вдалося знайти пошуковим групам музейних працівників із районів Рівненщини, використала сповна і те, що за багато років познаходила на Рівненщині та Волині сама.

Фото - О. Харват. Фейсбук

Алла Миколаївна  подякувала всім, хто знайшов у родинних фотоархівах старі фото своїх родичів у народних строях та подарував ці світлини музею. Це дуже цінні фотографії. Вони, ці люди, життя яких давно в минулому, тепер ожили в книжці Алли Українець. Можна окремо довго розповідати і про фотографів 20-30 рр. ХХ сторіччя також. Ці далекі від нас, історичні світлини дуже якісні й відображають дух того часу, а для етнографа це велика знахідка. Алла Українець продемонструвала в книзі такий фотошедевр початку ХХ сторіччя, як панорамне фото із зображенням свята Водохрища в одному з сіл Гощанського району. Дорослі й дітвора у свитках та кожухах, на головах у чоловіків смушеві шапки, в жінок хустки, на ногах далеко не у всіх чоботи чи валянки, а в ще й постоли. То не знать, а прості селяни.

Фольклорні виконавці Ковальчуки віншують видання піснею. Фото Л. Марчук

Книга доповнена й світлинами сучасних людей у народному одязі. Прикрасили книжку світлини фольклорних виконавців, керівників дитячого колективу «Ранкова роса» Юрія й Алли Ковальчуків з дітьми, а також фольклориста Віктора Ковальчука.

Фото з мережі Фейсбук

Алла Українець з Віктором Луцем працювали над книжкою «Традиційний одяг Рівненщини» два з половиною роки. Це не тільки ґрунтовний етнографічний труд, а ще й талановита дизайнерська праця. Досвідчений в напрямку підготовки до друку ряду мистецьких та краєзнавчих джерел Віктор Луц порадив Аллі Українець зробити книгу у двох томах, адже матеріалу дуже багато і його потрібно показати. У тому й цінність цієї книжки.  

Книга вагома і значима не тільки для нашого краю, для Волині й Полісся. Вона всеукраїнського і навіть європейського рівня. Прийшли привітати Аллу Миколаївну з таким гідним доробком керівники від культури міста й області. А між тим, ні місто, ні область не виділило для такої вагомої праці коштів. Алла Українець змушена була позичити кошти на книжку.

Видана книжка у Дрогобицькому видавництві «Коло». Наразі готується до видання і другий том.