Україна сьогодні: кого хочуть бачити громадяни на виборах до Верховної Ради

29.05.2019 11:56 Автор : Новини Рівненщини
Джерело: ratinggroup.ua

Центр «Соціальний моніторинг», Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Соціологічна група «Рейтинг» провели національне соціологічне дослідження щодо актуальних питань сьогодення «Ваша думка: травень 2019 року».

Опитування проводилося з 30 квітня по 10 травня 2019 року в 24-х областях України та м. Києві. Всього опитано 3000 респондентів. Метод отримання інформації: індивідуальне інтерв’ю «віч-на-віч» за місцем проживання респондента: 1500 з використанням паперової анкети та 1500 з використанням анкети на планшеті.

Стандартні відхилення при достовірних 95 відсотках і співвідношенні змінних від 0,1 : 0,9 до 0,5 : 0,5 становлять 1,10 – 1,83 відсотка.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ

• 11,5% взагалі не брали участь у голосуванні під час цьогорічних виборів Президента України, а 4,6% відмовилися від відповіді.

• Загалом, майже 84% опитаних взяли участь у голосуванні під час обох турів виборів Президента України 2019 року:

o Про участь у голосуванні на виборах Президента України 31 березня 2019 року (перший тур) ствердно відповіли 78,9%.

o Про участь у голосуванні на виборах Президента України 21 квітня 2019 року (другий тур) також ствердно відповіли 78,9%.

o Про участь в голосуванні і 31 березня, і 21 квітня 2019 року (в обох турах) повідомили 74%.

o Близько 5% брали участь лише в 31 березня та 4,9% – лише 21 квітня.

Показники рівня підтримки кандидатів під час президентських виборів 31 березня та 21 квітня досить наближені до офіційних даних ЦВК, за виключенням більшого за офіційний результат рівня підтримки В. Зеленського у першому турі (про що сказали 31,5% серед всіх опитаних або 39,9% серед тих, хто надав ствердну відповідь про голосування 31 березня 2019 року).

Про намір голосувати на виборах до Верховної Ради, якби вони проходили найближчої неділі, повідомили 79,2% (49,3% – точно та 29,9% – скоріше взяли б участь).

Мешканці обласних центрів декларують більш високий рівень, а мешканці сільської місцевості – нижчий рівень готовності взяти участь у голосуванні.

Нижче за середнє висловили намір взяти участь у голосуванні чоловіки, а також молоді виборці віком 18–29 років.

Ті, хто не голосували під час виборів Президента України, найвірогідніше не братимуть участь у парламентських виборах: певну готовність взяти участь у виборах Верховної Ради України висловили менше третини з них.

Серед виборців рівень підтримки політичних сил станом на першу половину травня є таким:

o «Слуга народу» (В. Зеленський) – 29,5% (39,9% серед тих, хто визначився та голосуватиме);

o «Опозиційна платформа – За Життя" (Ю. Бойко, В. Рабінович, В. Медведчук) – 8,1% (10,9%);

o «Блок Петра Порошенка «Солідарність» (П. Порошенко, Ю. Луценко) – 7,8% (10,6%);

o Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» (Ю. Тимошенко) – 6,7% (9,1%);

o «Сила і Честь» (І. Смешко) – 3,8% (5,1%);

o «Громадянська позиція» (А. Гриценко) – 3,7% (5,0%);

o «Опозиційний блок – Партія миру та розвитку» (О. Вілкул, Є. Мураєв, В. Новинський) – 2,6% (3,5%);

o Радикальна Партія Олега Ляшка – 2,4% (3,3%);

o Всеукраїнське об’єднання «Свобода» (О. Тягнибок) – 1,8% (2,4%);

o Об’єднання "Самопоміч" (А. Садовий) – 1,5% (2,0%);

o Партія Святослава Вакарчука (С. Вакарчук) – 0,7% (0,9%).

Шість політичних сил долають 5% бар’єр.

Таким чином, якби вибори до Верховної Ради України відбувалися найближчої неділі, то відбулося б суттєве оновлення. З числа парламентських партій до нового складу пройшли б БПП «Солідарність», ВО «Батьківщина», «Опозиційна платформа – За Життя». Серед нових політичних сил високий шанс мають нові та маловідомі виборцям політичні сили «Слуга народу» та «Сила та Честь», а також «Громадянська позиція». Такі парламентські партії, як Радикальна партія Олега Ляшка та Об’єднання «Самопоміч» на сьогодні не мають підтримки, щоб подолати 5% бар’єр.

Лідером атирейтингу є БПП «Солідарність» – 43,9% в жодному разі не готові за неї проголосувати.

Можливі проекти об’єднання політичних сил, які були запропоновані дослідниками, не є привабливими для електорату станом на сьогодні.

Після президентських виборів громадська думка демонструє високий рівень оптимізму – кожний другий (49,7%) очікує на покращення ситуації в Україні у найближчі місяці, на погіршення ситуації очікує кожний п’ятий (20,9%), ще майже 30% вагаються щодо оцінки власних очікувань.

Менше чверті виборців (22,3%) дають новообраному Президенту України не більше 100 днів, ще чверть (26,2%) – півроку, після чого стане зрозуміло впорався він чи ні з керівництвом країною. Термін в рік дають ще 35,5%. Отже, новообраному Президенту України виборці дають не більше року, щоб зрозуміти - чи він впорався з керівництвом країни. Дані показують, що більше, ніж 80% максимум через рік будуть визначати своє ставлення до Президента України, базуючись на діях та результатах відповідно до своїх очікувань.

Одним з ключових очікувань та розчарувань революції гідності була зміна системи влади, тому цілком логічним виглядає, що лідером серед перших очікуваних кроків від Президента України стало зняття недоторканості з депутатів, суддів, Президента, на що вказали 53,7% опитаних.

Кроки, які пов’язані із розв’язанням конфлікту на Сході та його наслідками, посіли друге та третє місця:

‘Розпочати прямі переговори у чотирикутнику «Україна – РФ - т.зв. ДНР - т.зв. ЛНР» для припинення вогню і повернення Донбасу’ – 40,9% та ‘Забезпечити повернення українських військовополонених та утримуваних осіб’ – 38,4%.

• 38,1% вбачають серед перших кроків необхідність ‘Ініціювати розпуск нинішнього складу Верховної ради та проведення дострокових парламентських виборів’.

• Третина (33,7%) назвали ‘Забезпечити стабільність національної валюти та банківської системи’.

• Знизити зарплату топ-чиновникам вважають актуальним 30,6%. Розпочати або пришвидшити розслідування найбільш резонансних корупційних злочинів – 25,8%. Ініціювати публічну дискусію з метою негайної зміни Генерального прокурора, голови СБУ, Прем’єр-міністра і нинішнього складу Кабміну – 25,4%.

Коло викликів сьогодення є досить широким. Більше половини вважають дуже важливими такі проблеми:

o припинення вогню на Донбасі (88,4%);

o повернення українських військово-полонених і утримуваних осіб (84,3%);

o нинішній рівень цін, інфляція (84,5%);

o рівень заробітної плати та пенсій (82,8%);

o нинішні тарифи на комунальні послуги (84,5%);

o воєнний конфлікт на Сході України та реінтеграція Донбасу (80,2%);

o рівень соціальної захищеності населення (76,4%);

o рівень медичного обслуговування (76,1%);

o наявність роботи, безробіття (75,7%);

o збагачення олігархів та зубожіння простих людей (74,4%);

o корупція та кумівство у владі (73,7%);

o нинішній обсяг державних податків і зборів (65,9%);

o злочинність, рівень безпеки на вулицях (61,4%);

o трудова міграція, зміни в кількості населення України (60,9%);

o повернення Криму (53,9%).

23,7% зазначили про позитивний вплив на економічну ситуацію в Україні Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, підписана влітку 2014 року. Ще 25,9% вважають, Угода вплинула Частково позитивно, частково негативно. На негативний врлив вказали 12,3%. Кожний пятий (20%) вважають, що впливу взагалі не було, а 18,2% не визначилися або не надали відповідь.

Якби зараз проходив референдум, то 57% проголосували б за вступ України до Європейського Союзу; 19,3% - за відновлення прагматичних економічних відносин з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами СНД; 13,6% не брали б участь у такому референдумі та 10,1% не визначилися.

Подальший шлях розвитку України як «Європейська інтеграція, економічне та культурне зближення з країнами Європейського Союзу» бачать 43,1%; як «Розробити й втілювати програму економічного та культурного розвитку України, орієнтовану, насамперед, на використання внутрішніх можливостей і ресурсів» – 37,8%; як «Відновлення й розширення економічних і культурних зв’язків з Росією» – 12,3%. (6,8% не визначилися)

Щодо референдуму з питання вступу України в НАТО або ж законодавчого закріплення позаблоковового статусу України, за вступ проголосували б майже половина (48,9%), за позаблоковий статус – 23,2%. Не брали б участь у такому референдумі – 16%, а 11,8% - не визначилися.

Ставлення до більшості відомих політиків є переважно негативним. Виключенням є В. Зеленський, до якого позитивне ставлення висловили 64,6%, а негативне 13,9%; А. Гриценко (позитивне ставлення висловили 33,5%, а негативне – 26,9%); С. Вакарчук (31,0% VS 24,1%) та І. Смешко (28,6% VS 17,4% і якого не знають 26,2%).

Топ п’ять політиків, яких би хотіли бачити виборці у складі наступної Верховної Ради України: А. Гриценко (29,3%), Ю. Бойко (26,7%), І. Смешко (23,6%), С. Вакарчук (22,4%) та Ю.Тимошенко (21,1%).

Топ десять політиків, чиї публічні дії (заяви, інтерв’ю, виступи, публікації) протягом останнього місяця запам’яталися виборцям: Тимошенко Юлія (33,6%), Порошенко Петро (31,2%), Ляшко Олег (25,8%), Бойко Юрій (21,8%), Гриценко Анатолій (16,3%), Гройсман Володимир (12,0%), Рабінович Вадим (11,4%), Вілкул Олександр (10,6%), Савченко Надія (10,3%), Медведчук Віктор (10,1%).

Цікаво, що за тиждень рейтинг “Української стратегії” зріс на 2% (в три рази). І це при тому, що партія ще навіть не презентувала свою першу п'ятірку кандидатів. Тож таким темпом, за більш ніж 7 тижнів, які залишаються до виборів, партія Володимира Гройсмана "Українська стратегія" може здолати прохідний бар'єр до Верховної Ради.

Така позитивна динаміка спостерігається після того, як прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив про похід на вибори із власною політичною силою. В ефірі одного з телеканалів він сказав, що збере “команду людей, які чітко знають, що потрібно країні”.

• Половина опитаних (49,2%) вважають, що питання про статус непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей необхідно виносити на всеукраїнський референдум.

• 65,3% ствердно відповіли на запитання чи повинна Україна йти на компроміси заради відновлення миру та повернення територій.

• 75% вважають, що Президент України заради встановлення миру на Сході країни має піти на прямий діалог з РФ: 50,8% відповіли «безумовно, так» та 24,2% - «скоріше, так». Не згодні з цим 16% та 9% не визначилися.

• Більше половини (55,4%) вважають, що Президент України заради встановлення миру на Сході країни має піти на прямий діалог з керівниками так званих «ЛДНР», третина (32,7%) з цим не згодні, решта (11,9%) – вагаються у відповіді.

• Серед варіантів розв’язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей найбільший рівень підтримки має «Надання цим територіям особливого статусу, який передбачає автономію в складі України» (39,9%). Цей варіант переважає у всіх макро-регіонах, крім Західного.

• З варіантом «Офіційне визнання того, що ці території в найближчі роки не можуть бути повернуті до складу України та їх ізоляція» погодились 18,5%. Дещо нижчий рівень згоди отримав варіант «Продовження бойових дій, спрямованих на відновлення повного контролю України над цими територіями воєнним шляхом» - 17,3%, але він є найбільш придатний для мешканців Західного регіону, де його підтримали б 33,7%.

• Питання щодо мовної політики та політики обмеження впливу російських медійних продуктів залишаються чинниками протиріччя між мешканцями різних регіонів країни.

• Серед українських телеканалів лідерами довіри є СТБ, 1+1, Україна, ICTV, Інтер, Новий, 112 та ТЕТ.

• Топ телевізійні канали, з яких опитані отримують суспільно-політичну інформацію (новини суспільно-політичні ток-шоу, коментарі експертів): 1 + 1 (63,8%), Україна (62%), ICTV (45,8%), Інтер (35,5%), 112 (33,7%), СТБ (28,5%), Новий (21,3%).

• Ставлення переважної більшості до свята 9 травня залишається традиційним з визнанням його як великого свята (83%). Вважають, що важливість цього свята зросла у порівнянні з попередніми роками 56,8%, хоча серед мешканців Західного регіону, навпаки, 44% зазначили про зменшення важливості цього свята для них.

• 69,5% не підтримують перенесення свята на 8 травня.

За матеріалами http://ratinggroup.ua

Читайте більше на RvNews.