Однією з передвиборчих обіцянок нинішнього Президента України Володимира Зеленського було оновлення облич у вітчизняній політиці.

Це логічно, оскільки запит на нових людей, які не заплямовані у корупційних скандалах, кримінальних історіях та не були представниками режиму Януковича, вже давно визрів в суспільстві. Колишньому керівництву держави втілити це в життя до кінця не вдалося. І, схоже, новий Президент зіштовхнувся з тією ж самою проблемою. За відсутності сильної та професійної команди, до влади знову почали лізти вже дещо призабуті, але від цього не менш скандальні особи. Особливо виразно така тенденція починає вимальовуватися в регіонах у боротьбі за головні крісла в обласних адміністраціях. На жаль, Рівненщина не є виключенням.

Прилаштувати кумів та друзів

Директор аграрної компанії «Агроцентр» Дмитро Соломчук у місцевій політиці людина не нова. Окрім громадської організації «Час дій», яка була організована ним п’ять років тому, бізнесмен тривалий час був одним із лідерів рівненського осередку Аграрної партії. Втім, вчасно зорієнтувався у вподобаннях українців і зробив ставку на фаворита президентської гонки Володимира Зеленського, очоливши його передвиборчий штаб на Рівненщині.

Штабом це, звичайно, назвати важко, оскільки в осередку ще не сформованої на той час політичної сили були кілька кумів та друзів пана Соломчука із власними політичними амбіціями. А офісом слугував його робочий кабінет в будівлі «Агроцентру». Тобто, із мінімумом затрат – максимум задоволення. Кілька проплачених публікацій у місцевій пресі, кілька постів у Facebook в підтримку кандидата і… вуаля!

Після перемоги Зеленського на виборах пану Соломчуку поправу пророкували посаду голови Рівненської обласної облдержадміністрації. Втім, ця посада, як стверджують люди з його оточення, ніколи особливо не приваблювала бізнесмена. Представник ЗЕ-команди на Рівненщині зробив ставку на більш безтурботний варіант – прохідне місце до ВРУ у списку партії «Слуга народу». І він його отримав під номером 34. Далі постало питання, куди прилаштувати своїх кумів та друзів. Партійний список не ґумовий та й мати своїх представників в області не завадило б. Тож пан Соломчук почав возити в Адміністрацію Президента своїх людей, лобіюючи їх кандидатури на посади голови та заступників Рівненської ОДА. З власних джерел в АПУ нам вдалося дізнатися, за кого саме він просив.

ДТП з летальним наслідком, корупція та побори

Брати Юрій та Андрій Чабораї добре відомі рівнянам. Перший як власник компанії «Інтер-Бетон» та забудовник. Окрім своєї бізнесової діяльності, він встиг «відзначитися» минулого року на Львівщині у ДТП, в результаті якої загинув водій іншого автомобіля.

На фото: Юрій Чаборай

А ще звинуваченнями у зв’язках і підкилимними домовленостями із вже колишнім головою Рівненської ОДА Олексієм Муляренком, завдяки яким підконтрольна пану Чабораю фірма «БК Інтер-Буд» отримала право на будівництво 13-поверхового ділового центру з готельними та житловими приміщеннями по вулиці Кавказькій.

Висотка буде за кілька метрів від обласної ради та ОДА на місці колишньої одноповерхової будівлі, де свого часу працювало «Рівневідеокіно» та кіноклуб «Гонзо».

Персона Андрія Чаборая не менш цікава. Особливо в розрізі заяв президента Володимира Зеленського про бажання подолати в країні корупцію та оновити обличчя у владі. Цей чоловік майже два роки – з квітня 2016-го по березень 2018 року працював на посаді начальника Рівненської митниці ДФС. За цей час він встиг вляпатися у корупційний скандал, пов’язаний із розмитненням автомобілів. Тоді,за твердженнями окремих ЗМІ, підлеглі Чаборая за його вказівкою розмитнювали пікапи TOYOTA (модель HILUX) як вантажні, а не як легкові автомобілі. До показників заміру кузова додавали кілька зайвих сантиметрів, аби авто вважалося вантажним. Таким чином бюджет недотримував близько 300 тисяч гривень мита за кожне авто.

Через скандал була призначена службова перевірка, на час якої Андрія Чаборая відсторонили від виконання службових обов’язків. Правоохоронці мали на нього матеріалів на декілька кримінальних справ. Однак завдяки «комунікабельності» йому вдалося владнати всі питання зі своїм керівником – тодішнім не менш скандально відомим головою ДФС України Романом Насіровим. Як наслідок – службова перевірка нічого незаконного не виявила, а він спокійно звільнився з посади «за згодою сторін».

До слова, у травні 2017 року керівник Рівненської митниці Андрій Чаборай встиг «засвітитися» і у ДТП неподалік рівненського зоопарку. Автомобіль «Тойота Кемрі», який офіційно належав його дружині Олені, зіштовхнувся з «Ауді». Поліція майже одразу заявила, що ані самого митника, ані його дружини за кермом не було. А от у свідків з цього приводу була інша думка. Місцевий блогер під псевдонімом Павло Верещагін, який висвітлює діяльність митниці, написав у Facebook: «за інсайдерською інформацією, є свідки, що за кермом автомобіля перебував особисто керівник Рівненської митниці Андрій Чаборай, який за зовнішніми ознаками перебував у стані сп’яніння».

На фото: Андрій Чаборай

Обидва брати найбільше влаштовують керівника ЗЕ-команди в області Дмитра Соломчука на посаді голови Рівненської облдержадміністрації або принаймні заступників, оскільки є його давніми друзями. Втім в Адміністрації Президента не поспішають із їх призначенням. З огляду на це,компанія вигадала запасний варіант – проштовхнути власних маріонеток. Зокрема, нинішнього депутата обласної ради від ВО «Свобода» Володимира Муляра або Олександра Олексійчука, які за роки роботи з Юрієм Чабораєм довели свою відданість йому.

З Івана – пана?

Ще один не менш цікавий персонаж – нинішній депутат обласної ради, головний лікар Рівненської дитячої обласної лікарні, а крім того, і кум керівника ЗЕ-команди в області – Віталій Бойко. Цей чоловік у спілкуваннях із журналістами полюбляє згадувати своє не просте дитинство. Про маму-бібліотекаря та батька-водія. Про те, як він з шести років пас корів і тягав з маминої бібліотеки книжки та журнали. Певно, саме це просте походження привило йому вміння прилаштовуватися до будь-якої влади та ситуації.

Починав свою політичну діяльність Віталій Бойко в Партії Зелених України. Згодом вдало «ліг» під «регіоналів», завдяки чому пішов з посади головного лікаря Рівненської дитячої обласної лікарні у крісло начальника обласного управління охорони здоров’я. Після Революції Гідності цей чиновник один з небагатьох в області, хто не потрапив під люстрацію. Натомість виплив вже у лавах БПП. Повернувся працювати головним лікарем в обласну дитячу лікарню. А згодом ще й очолив привабливу для багатьох депутатів облради постійну комісію з питань комунальної власності.

На фото: Віталій Бойко

Неодноразові скандали із поборами в обласній дитячій лікарні, розмови про вимагання грошей з лікарів керівництвом обласного управління охорони здоров’я за «регіоналів», «відкати» за ласі тендери, закінчувалися погано для багатьох,хоча б якось причетних до цього медиків або чиновників. Окрім самого пана Бойка.

Напевно, тому все життя,працюючи в медицині, де зарплати, як відомо не дуже високі, йому вдалося відкрити в Рівному власну дитячу приватну клініку «Бейбідок».

Із присмаком сепаратизму…

Також претендентом на керівництво в Рівненській ОДА є ще один «екс-регіонал», колишній заступник директора Рівненської, а нині керівник Волинської дирекції «Укрпошти» Іван Шевчук. Призначили його на цю посаду у березні 2017 року, а вже на початку 2018-го розгорівся скандал за його участі. Одна з підлеглих звинуватила Шевчука у тому, що він намагався здерти із неї 139 тисяч гривень, які нібито вона присвоїла, працюючи в Дирекції. Жінка стверджувала, що начальник силоміць відібрав у неї паспорт та погрожував. З цього приводу окремі депутати Волинської обласної ради навіть звернення в прокуратуру писали із вимогою розібратися в ситуації, а місцеві громадські активісти встали на захист жінки. Завершилося все прогнозовано – працівницю «Укрпошти» Шевчук звільнив.

На фото Іван Шевчук

Ще один скандал розгорівся на початку цього року. Тоді Іван Шевчук заявив, що мова окупанта, якою спілкуються із відвідувачами його працівники, є зрозумілою для всіх.

Тому не розуміє, чому на це хтось скаржиться.

Варто зазначити, що це не єдиний випадок, в якому пан Шевчук продемонстрував свою проросійську позицію. На свої сторінці у Facebook він неодноразово поширював блоги Анатолія Шарія – колишнього українського журналіста, відомого своїми українофобськими поглядами та пропагандою з дискредитації України.

Рівненський слід кримінального авторитета «Булі»

І на останок ще один кум та сусід по котеджу Дмитра Соломчука з чималими політичними амбіціями – Ігор Хомич. Свого часу він був керівником молодіжного крила «Партії регіонів» у місті Хотин Чернівецької області. Його прізвище, як керівника районної організації «Молоді регіони» досі значиться в ЄДР. А ще, у тому ж самому реєстрі він фігурує як керівник товариства «СВ Трансгаз», якому належить газова заправка на вулиці Енергетиків у Рівному.

Скрін

При цьому серед засновників фірми значиться така собі мало кому відома Ганна Загрива. Однак місцеві підприємці, які не один рік у цьому бізнесу, кажуть, що її присутність у ЄДР номінативна. Справжнім власником газової заправки вони називають житомирського кримінального авторитета Сергія Іванчука – більш відомого під прізвиськом «Буля». Цим і пояснюють таку кількість виграних тендерних закупівель при чималій конкуренції на цьому ринку. Подібні припущення далеко не безпідставні, адже пан Іванчук у червні минулого року встиг «засвітитися» на Рівненщині.

Тоді, у селі Федорівка Гощанського району 50-річний водій BMW – 725 на смерть збив пішохода.  Удар був такої сили, що тіло бідолахи розірвало навпіл. В салоні авто правоохоронці  знайшли посвідчення водія на ім’я мешканеця Новоград-Волинського Житомирської області Сергія Іванчука та свідоцтво про реєстрацію автомобіля, за яким той належить вже згаданій рівненській фірмі «СВ Трансгаз». Хоча самого Іванчука на місці автопригоди вже не застали.

Ті самі люди – в ту ж саму хату?

 В розвинутих країнах світу новообраний президент підбирає на ключові посади команду професіоналів. Адже від їх роботи залежить його особистий рейтинг та рейтинг політичної сили, яку він представляє. На жаль, ця історія не про Україну. У нас в цьому питанні ось уже 28 років переважають родинні, дружні та бізнесові зв’язки. І байдуже, яке у них минуле. Як кажуть українці – своя сорочка ближче до тіла. Судячи з останніх тенденцій за нової влади, схоже, теж мало що зміниться. Хоча…

Автор: Олег Сокоренко