Політв'язень Володимир Балух подякував борщівським майстриням за подаровану йому вишиванку

13.07.2019 18:13 Опубліковано : Ірина Мадзій
Джерело: TeNews

популярне

На Львівщині водій іномарки збив на смерть дитину

ДБР підтвердило затримання Беднарського за переправлення ухилянтів, йому оголосили підозру

Майстрині зі Скали-Подільської і Борщева Тетяна Дяківнич і Уляна Яремій вишили для в'язня Кремля, активіста з Криму Володимира Балуха вишиванку і передали її його родичам.

Така ідея народилася у Тетяни Дяківнич, коли вона дізналася про крадіжку вишиванки у Володимира під час етапів.

Він дуже переживав з цього приводу, адже сорочка була для нього оберегом, символом вірності Україні.

Тетяна розповіла, сорочку вишили дуже швидко – буквально за два тижні. Орнамент вибрали квітковий – на знак розквіту, надії, світлого майбутнього.

За зразок взяли візерунки з борщівської сорочки 1930-х років з колекції музею, що належала активісту, патріоту, уродженцю краю Степану Фещуку.

В останню хвилину майстриня вирішила вишити на фоні червоної троянди жовтий тризуб – державний символ України.

Майстрині кажуть: вишили справжній оберіг, адже вклали у сорочку душу, кожен хрестик мережили із молитвою і думкою про швидке звільнення Володимира. А уже коли вишиванка була готова, її ще й освятили троє священнослужителів.

Сорочку урочисто передали у Києві громадській активістці із Латвії Тетяні Лазді.

І ось нещодавно Тетяна Лазда поділилася у мережі Фейсбук приємною новиною. Володимир Балух написав зворушливого листа борщівським майстриням, у якому подякував за вишиванку, створену серцем і душею.

Зокрема, він подякувавза турботу, якою його оточили жінки-українки, за їх працьовиті руки і талант.

Володимир зізнався, що саме ця вишиванка буде йому до лиця, а старовинний орнамент стане справжнім оберегом.

«Тепер вже навіть не знаю, чи вистачить мені життя для того, щоб віддячитись Україні і її Святій землі за щастя бути причетним до цього Космосу, який сам я ідентифікую як «Українство». Дякую безмежно Вам і всім причетним до створення цього дива…Не приховую, що відчуваю себе до болю незручно від такої уваги до своєї скромної персони, але таки важко відмовити собі в задоволенні просто насолоджуватися моментом, коли втілюється в життя заповітна мрія!», - йдеться у листі Володимра Балуха.