Надії Касянчук всього 17, однак вона вже переможець десятка всеукраїнських та лауреат кількох міжнародних конкурсів. Її ідеї настільки вразили науковців NASA, що дівчину навіть запросили на стажування.

Історією свого успіху юна тернополянка поділилася з «Тереном».

– Насправді не бачу нічого особливого у своїх досягненнях. Я просто роблю те, що люблю. А якщо справді любити щось та докладати зусиль, то це обов’язково принесе плоди, – розповідає юна науковиця. – Я керуюся принципом – перетвори роботу у хобі й ти ніколи не будеш працювати. 

– Що це за історія з NASA та можливістю стажуватися у них? 

– Це просто випадковість. Після представлення робіт на конкурсі у США та вручення дипломів нас – п’ятьох конкурсантів з України, двоє яких були з Тернополя – запросили в науковий центр NASA на представлення нових розробок. Власне під час представлення прозорих шприців-капсул, всередині яких відбувалися хімічні реакції, мені спало на думку кілька ідей. Зокрема, чи можна всередині одного контейнера створити кілька середовищ тощо. Це настільки сподобалося та здивувало представницю організації, що вона записала їх. 

А щодо стажування. Усім учасникам дали координати наукового центру NASA з пропозицією надсилати своє резюме для участі у відборі на кількамісячне стажування з перспективою розвитку своїх проектів. 

– І Ви відправили резюме? 

– Не зараз. 17 років – це занадто круто і рано для стажування у NASA. Я хочу збільшити свої напрацювання, розвинути проект і, можливо, написати по ньому наукову роботу. NASA є у моїх планах, але не скоріше, ніж через 2-3 роки. 

– Який проект був представлений у США? 

– Вплив наноматеріалів на молекулярний склад живих організмів. Насправді все не так страшно, як здається. Я всього лише досліджувала, як елементи в косметиці впливають на молекули організмів, на процеси старіння, мутацію і навіть зміни в ДНК у потомства. 

Власне на основі досліджень разом зі своїми друзями розробила програму, такий собі електронний додаток, який відображає вплив конкретного елемента на ваш організм. Наразі є лише бета-версія, яку ми поки що вдосконалюємо – розширюємо базу. Думаю, через кілька місяців додаток буде доступний для загалу. 

– Чи плануєте розвивати проект? 

– Звісно. Завтра я їду в Німеччину, де продовжуватиму дослідження в одній з наукових лабораторій. За два тижні я хочу зібрати необхідну базу, яка ляже в основу наукової роботи. Її планую опублікувати в американському журналі юних науковців. 

– Не важко було брати участь в конкурсах, розробляти програму й одночасно готуватися до ЗНО? 

– Насправді, як такої підготовки не було. У мене просто не було часу для того. Завдяки хобі – літературі – я можу нестандартно мислити, проводити асоціації, які дозволяють запам’ятовувати великі обсяги інформації в короткі терміни. Це і допомогло здати ЗНО в межах 189-195 балів. Також допомогли додаткові бали за конкурсні роботи з біології та літератури в Малій академії наук. Завдяки цьому тепер я – студентка Київського політехнічного університету. 

– Не думали навчатися за кордоном? 

– Думала, але зрозуміла, що хочу популяризувати науку в Україні. У нас є хороша наукова база, гарні кадри та можливості. Звісно ж, я братиму участь у різних іноземних проектах, старатимусь проходити стажування за кордоном, бо це – неоціненний досвід. Але вклад в науку я хочу робити таки в Україні. 

– Як вдається поєднувати два зовсім різні заняття – біологію та літературу? 

– Я з дитинства пишу вірші й вже маю опубліковані дві збірки. Першу, як подарунок, підготували батьки, коли мені не було й 13-ти років. Другу я робила як обов’язковий додаток до конкурсу, а вийшло так, що її розкупили доволі непоганим тиражем. Однак я вважаю їх пілотними версіями й хочу підготувати серйозний випуск, який піде на загал. Правда ще не знаю, коли це буде. 

А от щодо поєднання. Це не лише легко, але й вигідно. Література допомагає придумувати нові афоризми в біології, створювати дивні асоціації для запам’ятовування великого обсягу інформації, а біологія – творити щось нове в літературі. Так, це дивно бути «технарем» і «філологом» одночасно, але це те, що я люблю і хочу. 

– Як воно, бути молодим перспективним генієм? 

–  Я не відчуваю себе особливою. В моєму оточенню багато людей з різними досягненнями та перемогами. У мене немає упередженого ставлення до когось так само як і в людей – до мене. 

– Поділитеся секретами успіху з нашими читачами, зокрема з майбутніми випускниками, абітурієнтами, науковцями? 

– Ніяких секретів немає. Головне любити те, що робиш, і старатися не заучувати інформацію, а, перш за все, намагатися її зрозуміти. Завчити можна, але це швидко забудеться, а от зрозумівши, ти знатимеш це завжди. 

– Які Ваші плани на майбутнє? 

– Не люблю далеко зазирати. Наразі – робота в лабораторії в Німеччині, доопрацювання програми, завершальний етап розробки проекту та створення добавок для нейтралізації негативної молекулярної дії наноматеріалів і, звісно ж, навчання в університеті. Через кілька років – стажування у NASA. А далі – буде видно. 

Фото Надії Касянчук