В середині квітня цього року, Комунальний заклад «Рівненський обласний протипухлинний центр» Рівненської обласної ради, провів переговорну процедуру на закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування медичного хірургічного обладнання, лінійного прискорювача ElektaSynergy® Platform, s/n 152878, виробництва ElektaLimited, 2012 року випуску, із загальною очікуваною вартістю 1 950 000,00 грн.

До застосування переговорної процедури, онкодиспансер двічі проводив конкурентну процедуру відкритих торгів, однак закупівля двічі відмінялась через недостатню кількість учасників (1, 2). В результаті застосування переговорної процедури було прийнято рішення укласти договір із Товариством з обмеженою відповідальністю «Біосенс», яке двічі подавалось на відкриті торги. 3 травня 2019 року було укладено договір на суму ідентичну загальній очікуваній вартості закупівлі – 1 950 000,00 грн.

Обгрунтування застосування переговорної процедури. Скріншот із Prozorro

У 2018 році ТОВ «Біосенс» фігурувало у кримінальному судовому провадженні пов’язаному з імпортом медичного обладнання та реалізацією його по значно завищеним цінам на території України, в тому числі і в рамках процедур закупівель з використанням коштів державного та місцевих бюджетів.

Лінійний прискорювач ElektaSynergy® Platform у 2012-му році, придбало на торгах обласне управління охорони здоров’я. На початку 2019 року дороговартісна апаратура не працювала. Після резонансного журналістськогорозслідування «Четвертої влади», кошти на ремонт апаратури все ж зуміли знайти.

В додатку №1 до договору, значиться специфікація на закупівлю ремонтних послуг лінійного прискорювача. Основна суть закупівлі полягає у заміні Магнетрону e2vMG6370E та пов’язаних із заміною робіт по перевірці та налаштуванні обладнання. 

Вже через місяць після укладання договору на рахунок ТОВ «Біосенс» було перераховано повну суму за ремонт апаратури.

Оплата послуг з ремонту лінійного прискорювача. Скріншот із пошуково-аналітичної системи  007

Ми відвідали Рівненський онкодиспансер, поспілкувались з головним лікарем – Григорієм Максим’яком, завідуючою відділенням променевої терапії – Тетяною Щегловською та інженером-фізиком відділення променевої терапії – Тетяною Ратніковою.

Апарат перебував у робочому стані, це нам наглядно продемонструвала Тетяна Щегловська, проте на момент відвідування онкодиспансеру, пацієнтів, які проходили опромінення на прискорювачі не було.

Зі слів Григорія Максим’яка для жителів Рівненщиниопромінення на прискорювачі безкоштовне, платити потрібно лише за розхідний матеріал, а от жителям інших областей потрібно буде заплатити благодійний внесок. На запитання журналістки, головний лікар додає:

«Я вважаю, що це правильно, тому що наша область несе, ну от не Хмельницька область нам купила магнетрон, а таки наша обласна рада купила. І по ідеї, так що, ну я вважаю, що це правильно».

На запитання пов’язане з вартістю благодійних внесків, Григорій Іванович додає:

«В залежності від об’єму лікування і так дальше. Ну це по-перше, суму ми не визначаємо».

В Рівненській області на сьогодні функціонує 2 лінійні прискорювачі. Обслуговують пацієнтів і з інших областей, оскільки кількість подібної апаратури в Україні є обмеженою. За словами головного лікаря, для пацієнтів із Рівненщини цілком могло вистачити і одного прискорювача.

Лінійний прискорювач ElektaSynergy® Platform відремонтований та перебуває у робочому стані. Надалі ми будемо слідкувати за тим, чи задіяна дороговартісна апаратура в лікуванні хворих і наскільки воно буде безкоштовним для пацієнтів. Ще один аспект, який ми будемо моніторити в подальшому – це попит на використання двох прискорювачів одночасно. Якщо навіть 1 лінійник вартістю близько 2 млн доларів і надалі буде простоювати – це вже може ставити під сумніви наявність двох ідентичниххірургічних приладів в одній медичній установі. 

Відеосюжет каналу UA: Рівне.

Довідково: Матеріал публікується в рамках проекту «Підвищення прозорості роботи комунальних некомерційних підприємств первинної медичної допомоги Рівненщини», який реалізується ГО «Центр суспільних дій «Сівітас» у межах Програми «Демократична практика» Міжнародного фонду «Відродження»