Преображення Господнє, або  Яблучний спас (Другий Спас) кожного року святкують 19 серпня. Другий Спас - одне з великих свят для всіх християн, а ще воно символізує кінець літа. Цього дня в Теребовлянській ПЦУ Св. Рівноапостольного князя Володимира зібралося дуже багато вірян, адже день стояв сонячний і по літньому теплий. Спочатку в храмі відбулося святкове Богослужіння, а потім на великому майдані перед церквою освячувалися дари Божі.

Настоятель храму – обласний декан, декан Теребовлянського деканату, митрофорний протоієрей, отець Володимир Якубишин, проводив Богослужіння, розповів парафіянам про історію святкування: «Свято Преображення Господнього існувало вже в IV ст., про що свідчать повчання і слова Єфрема Сіріна й Івана Золотоустого. Мати Костянтина Великого, свята рівноапостольна Єлена, побудувала на горі Фавор храм на честь Преображення. Піснеспіви на честь свята були написані Іоанном Дамаскином і Космою Маюмським (VIII ст.). Від VI ст. це свято урочисто святкується у Східній Церкві під назвою «Господнього Преображення». Первісно Преображення святковано в місяці лютому. Одначе тому, що це радісне свято звичайно випадало у часі Великого Посту, а це було незгідне з духом посту й покути, то його перенесено на день 6 серпня (19 серпня за новим стилем). Свято прижилося далеко не зразу і не скрізь.

Відкривши учням, що Йому слід постраждати, бути вбитим і на третій день воскреснути, Христос завів трьох апостолів — Петра, Якова й Івана на гору Фавор і преобразився перед ними: обличчя Його просяяло, як сонце, одяг зробився білим, як сніг. Преображення Христове супроводжувалося з'явою старозавітних пророків Мойсея й Ілії, які говорили з Ісусом про Його близький відхід. Усіх їх осінила світла хмарина, і з неї почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав. Його слухайтеся!».

Святкуванням Преображення Церква сповідує по’єднання у Христі двох начал — людського і Божого. Преображення є поява Сина при свідченні Отця в Духові Святому, тобто одкровення всіх іпостасей Святої Трійці. Преображення полягало не у зміні Божественної природи Христа, але у з’яві Його Божества у природі людській. Відповідно до Івана Золотоустого, Преображення відбулося, «щоб показати нам майбутнє преображення єства нашого і майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі з ангелами».

«Переобразився Ти на горі, Христе Боже,
показавши ученикам Твоїм славу Твою, скільки змогли.
Нехай засіяє і нам, грішним, світло Твоє повсякчасне,
молитвами Богородиці, Світлодавче, слава Тобі».

Також о. Володимир говорив про те, що саме цього дня святять в церкві, про традиції українців, а також під час освячення фруктів дякував парафіянам, що вони цього дня поприходили із маленькими дітьми, прививають їм любов до Бога із самого малечку. Якщо вибрати все, що відомо про дане свято на сьогодні, то можна це відобразити наступним чином.

У цей день святять у церкві не тільки яблука, але й інші плоди, овочі та фрукти. Традиційно українці освячують груші, виноград, сливи, персики, можна овочі, включаючи помідори та моркву, а також мед і жмут колосся жита і пшениці, таким чином прославляючи різноманітне багатство природи. Головним же атрибутом святкової корзини є яблука, які, як вважали в давнину, не можна було їсти до 19 серпня, проте у цей день, а також опісля ці фрукти вживали в необмеженій кількості. 

У давнину вважалося, що у цей день не можна їсти яблука, поки вони не будуть посвячені у церкві. Також на Яблучний спас не можна робити ніяких робіт по дому, зокрема, шити. Українська приказка говорить: хто на Спаса шиє – до кінця днів сльози лиє.

Яблучний Спас припадає на Успенський піст, тому, якщо ви вирішили його дотримуватися, то потрібно відмовитися від м'ясних та молочних продуктів, жирної їжі та алкоголю. Під час посту 19 серпня – це єдиний день, коли дозволено в їжу вживати рибу та морепродукти. Також можна додати до раціону трохи вина. Нагадаємо, Успенський піст починається в день святкування Маковія на Медовий Спас 14 серпня і закінчується на Успіння Божої Матері 27 серпня.

Свято Другого Спаса знаменує закінчення літа. Тому в давнину у цей день люди виходили подивитися на захід сонця, і, спостерігаючи за тим, як небесне світило йде на спочинок, співали пісні, відтак прощалися із теплом, примовляючи: "В Яблучний Спас – пішло літо від нас". Наші предки казали, якщо у цей день погода суха і спекотна – таку ж буде осінь. А ось дощі говорили означали, що золота пора буде багатою на опади. Ще на Спаса радили збирати урожай, адже подейкували: залишені після Яблучного свята фрукти, овочі чи зернові користі не принесуть.Крім того, прийнято вважати, що після 19 серпня ночі стають набагато холоднішими.

Цього дня також прийнято ходити на цвинтар і поминати покійних. А в народі було прийнято вважати, що перший відкушений після церкви шматочок яблука виконає бажання, якщо його загадати в цей момент.

Віктор Аверкієв, фото автора