Буданівський замок до останнього часу лежав осторонь традиційних туристичних маршрутів, тому відвідували лише затяті замкові фанати. Попри те, що на території колишньої фортеці розташована психіатрична лікарня, замок повністю доступний для відвідання і відносно непогано зберігся.

Тому сьогодні важливо привернути максимальну увагу суспільства до цього замку, який зіграв важливу роль не лише в історії України, а всієї східної Європи. Це одна з найважливіших функцій проекту «Подорожуй з Тернопільським» від торгової марки пиво «Тернопільське».

Цитадель на ординських шляхах

До середини XVI століття на території сучасного Буданова було маленьке поселення Скомрось. Здавна поруч проходили два ординські шляхи – Чорний і Кучманський. Приблизно у 1550 році галицький воєвода Яків Будзановський звів на високому лівому березі Серету дерев’яну фортецю. На його честь поселення отримало назву Будзанів, яку носило до 1946 року. Дерев’яний замок невдовзі був знищений татарами.

На початку XVII століття Ян і Мартин Ходоровські на місці зруйнованої дерев’яної фортеці побудували кам’яний замок. Твердиня коричнево-сірого кольору зведена з різних за розміром необроблених блоків і плит з місцевого вапняку і пісковику. Вона була прямокутною в плані з чотирма кутовими круглими вежами. Це була найвища споруда колишнього містечка. У 1631 році новим власником Будзанова став Олександр Сіненський, а згодом поселення перейшло до родини Левочинських.

Під час війни 1648-1653 рр. під проводом Богдана Хмельницького козаки кілька разів брали приступом укріплення (замок двічі успішно витримав козацьку облогу в часи Визвольної війни, але під час 3-ої козацької атаки в 1651 р. впав). Після цих подій замок лежав у напівзруйнованому та розграбованому стані. Опис замку 1661 року свідчить: «тут зогнили дахи та підлога, башти і стіни мали чимало пробоїн, міст і стрілецькі галереї на баштах прогнили, пічки в житлових приміщеннях стояли розваленими».

Буданівська легенда

Спробу його відновити здійснив новий власник Томаш Лужецький. Замок був хитрощами захоплений і зруйнований турками у 1675 році. За легендою, коли місцеві мешканці заздалегідь знали про наближення турків з боку Теребовлі і заховалися за замковими мурами, до замку вночі постукала жінка з маленькою дитиною з проханням впустити до замку хоча б дитину. Нападники були ще далеко, тому оборонці відкрили браму. Це була пастка: татари вдерлися до фортеці через браму із засідки і вирізали усіх мешканців. Захисників замку поховали на ниві «Погиблиця», що біля замку, під лісом «Семаньковим». Жінок і дітей поховали окремо, а чоловіків – разом у трьох великих могилах. На цвинтарі і досі збереглося 79 могил, а на одному з трьох поховань чоловіків-захисників є камінь з надписом: «Тут, у цьому місці, Поглибицею званому, спочивають оборонці від турків і татар 1675 р».

«Чорні» пивні кухлі Буданова

Відновили замок у 1765 році Євстахій і Марія Потоцькі. Вони перебудували його західну частину на костел. Пресвітерій і передсінок храму влаштували з двох замкових башт. У 1846 році реставрували і північну частину замку. Стараннями ксьондза Кульчицького того ж року твердиню віддали під монастир милосердя, при якому знаходилася школа і шпиталь. Тоді ж відновили одну з веж і частину мурів. Ця масивна кам’яна вежа добре збереглася до сьогоднішнього дня.

З ХІХ століття Буданів став центром виробництва димленого гончарного посуду, декорованого загладжуванням. Це один з видів кераміки, випаленої за спеціальною технологією – без доступу повітря. Її ще називають: чорнолощена, чорна, сива, задимлена, закурена кераміка. Саме з такого типу кераміки роблять найкращі кухлі для пива. Буданів славився своїми «чорними» пивними кухлями, з яких пили пиво по всій Галичині та Поділлі.

Замкова психіатрична лікарня

Фортеця дуже постраждала під час обох світових воєн. Не збереглася в’їзна брама, залишки валів і ровів. З 1956 року і по сьогоднішній час в замку розташована психіатрична лікарня. Костел, що перебуває у напівзруйнованому стані, у 1994 році повернули римо-католицькій громаді. Щороку Буданівський замок відвідують все більше туристів. Ця перлина Тернопільщини повертає собі статус туристичного центру. Відкривай Тернопілля разом з “Тернопільським”.