Якою була давня Коломия?

13.11.2019 07:13   Опубліковано : Наталія Чернівецька
Джерело: kolomyia.today

Попри усі свої історичні та культурно-мистецькі принади Коломия славилася ще й гостинністю: закладами харчування, корчмами й шинками, вишуканими готелями і простими заїжджими дворами, гоноровими рестораціями та затишними каварнями. Саме так “каварня” в давнину називалися заклади, які ми нині іменуємо кав’ярнями.

Про це пише https://kolomyia.today. “Коломия сьогодні” продовжуємо рубрику “Архіви” і пропонує Вам зануритися в історію нашого міста.

А починалося наше місто, серед собі подібних, з головної Ринкової площі. А над нею самодостатня і сувора, часом загадково-романтична, але завше  харизматична – велична маґістратська ратуша. Від 1890 року у великій залі третього поверху містилося казино “Ресурси”, в партері – крамниця м’ясних виробів Віньовського…

Ось уже віки перед ратушевими  вікнами розкинулася стара площа. Більшість двоповерхових кам’яниць, що складають сучасний майдан Відродження спорудження, яких, ймовірно, почалося в 1870 роках. Так, другий поверху будинку №1 і 2 займали симпатичні апартаменти готелю з гоноровою назвою “Ґранд” з просторим салоном-рестораном власника Баґра, згодом – Сендера. З 16 на 17 грудня 1903 року в його  покоях гостював композитор Микола Лисенко, відбувши “Урочисту академію” на свою честь.  Зупинявся тут й маршалок Речі Посполитої Юзеф Пілсудський 18 вересня 1922 р.

Газети сповіщали, що він ночував у згаданому готелі “Ґранд”, на порозі якого загубилася його підківка з чобота, і яку господар закладу наказав прибити на тому ж порозі. Ця деталь відіграла мало помітну роль в історії краю, але саме та підківка й досі нагадує про ті коломийські відвідини.

На початку 1940-х “Ґранд” з рестораном на першому поверсі викупив Іван Вітенко з Жукотина, який уже утримував один такий заклад в приміщенні колишнього “Німецького дому” в приміській колонії Баґінсберґ. Мадярська окупаційна влада дала дозвіл, на підозрівючи, що Вітенко таємно співпрацює з місцевим осередком ОУН, і частина виручених коштів йде на потреби підпільників.  Заклад у самому середмісті назвали “Червона калина”. Діло швидко налагоджувалося завдяки поїздкам до Варшави, де підприємливий Вітенко укладав вигідні умови на постачання товарів.

Весною 1944-го тут квартирував червоний маршал Георгій Жуков зі своїм штабом. Ніхто його персону не оформляв, як звично і не поселяв, бо вже сам заклад числився лише формально.

Поруч, під числом 5, на тій же площі Відродження, відвідувачів запрошувала давня українська рестораційка «Уніонка» Петра Кваснюка та крамниця алкогольних напоїв братів Авнерів. На загал етнічним мешканцям краю важко давалося провадити власний бізнес, і тому «Уніонка» не раз стояла перед загрозою закриття… Після війни тут – комплексний магазин спорттоварів, далі – фотосалон №6, який працює й досі.

На розі з перевулком Івана Мухи впродовж 1970-80 років діяло перше в місті молодіжне кафе “Сніжинка”, згодом “Вітамінне”, з незабутніми молочними коктейлями,  червоними автоматами газ-води під самою вітриною і незмінний кіоск з морозивом “Ескімо” на палочці.

Коломийські “смакуни”   

До 1939 року ринковий майдан навпроти ратуші мав ім’я згаданого польського вождя Пілсудського. Тоді, до першого приходу радянської влади тут працювали: каварня “Варшавська” Адольфа Розенмана,  ресторани Баґра під №6, винарня й ресторан Ґерша під №11, “кімнати для сніданків” Тейтлерової під №14, Берґа під №26, Роттенберґа під №41…

В сусідньому кварталі, колишня площа Карпінського, тепер – Шевченка фунціонувала ресторація  та цукерня Ледерфейнда.  Далі, за рогом, на вулиці Ягайлонській нижчій №2 (тепер – В. Чорновола) діяв “нічний” ресторан пана Бернарда Ґерманна, у будинку 1 та 3 – приміщення каварні “Ціта” з оркестровою капелою, та – першокласного готелю “Веlle Vue”, що у перекладі з французької означає “прекрасний вид”. У покоях будинку №5 ще один пристойний готель-ресторан, назва якого говорила сама за себе – “Європейський” Баґера. Після зміни власника, у 1930х роках, його йменували не менш звучно – “Брістол”.

Рухаючись далі вздовж вулиці Ягайлонській (Чорновола, 24), до перехрестя з Валовою потрапляємо до наріжної будівлі з колишньою каварнею “Варшавська”, власника Б. Кляффе, від 1937-го –  ресторан “Полонія”  Я. Мартиновича. Після Другої світової тут розміщувався ресторан “Трембіта”, потім – “Дієтичне кафе”. У рекламному проспекті вказується, що окрім низьких цін “Полонія” пропонує вступ за абонентами на танцювальні вечори. Ледь не усюди відвідувач міг безкоштовно скористатися телефонним апаратом та почитати різні річники ґазет.  Давайте й ми також погортаємо часописи тієї доби, де на сторінках друкувалися різномовні оголошення подібного штибу:

“Коломийська ресторація готелю “Англійський” пропонує вже за 10 крейцерів теплий сніданок, окрім того по понеділках та неділях – флячки, потрошки по-польськи, та ін.”.  

“Ресторація і покій до снідань “Кресівка»”в Коломиї, при ул. Костюшка надоволяє навіть найвибагливіших смакунів! Чисто, вигідно, уютно! Не оминайте!”.

Далі буде…

Автор: Василь НАГІРНИЙ

За матеріалами https://kolomyia.today 

null
Фото https://kolomyia.today

 

null
Фото https://kolomyia.today

 


Читайте більше на CvNews.

Хочете повідомити нам свою новину? Пишіть на електронну адресу tenews.te.ua@gmail.com. Слідкуйте за нашими новинами в Твіттер і долучайтеся до нашої групи і сторінки у Фейсбук.
Джерело: kolomyia.today  

Загрузка...