Електронну петицію під назвою “Повернення вулиці Лермонтова історичної назви —Князів Любомирських” ще 21-го грудня 2019 року подав рівненський дослідник історії Андрій Климчук. Як зазначається на сайті міської ради, початком збору підписів є 25-е грудня 2019 року, закінчення — 8-го лютого 2020-го. Андрій Климчук аргументує подання петиції тим, що “князі Любомирські зробили великий вклад в розвиток Рівного. Їхніми стараннями і коштом, зокрема, в Рівному було організовано гімназію. В міжвоєнний період вулиця, що вела в напрямку палацику на “Гірці” носила назву кн. Любомирських. Справедливо було б, щоб в нашому місті цих людей вшанувати назвою вулиці”.

Можливо, для когось представники заможної аристократичної родини, які понад 200 років володіли Рівним, назавжди залишаться визискувачами і гнобителями, однак і заслуги князів у розвитку міста дійсно чималі. Деякими залишками князівської спадщини рівняни користуються й досі. Але це вже тема іншої публікації.

Пропозиції ж увічнити пам’ять іменитих власників міста рівняни висловлювали й раніше. Наприклад, пропонували встановити меморіальний камінь на місці, де колись височів князівський палац на вулиці Замковій. Привернути увагу до заслуг князів Любомирських перед містом намагалися ще в середині 1990-х працівники парку імені Шевченка (як відомо, він постав на місці князівської садиби на “Гірці”), створивши міні-музей парку. Його було створено на матеріалах, зібраних автором цих рядків. На жаль, нині музею в парку вже немає.

Світлана Калько біля стендів з історичними фото. Так починався музей парку

У дорадянському Рівному імена власників міста та згадки про них було закарбовано в назвах кількох вулиць. Сучасна вулиця Лермонтова в кінці ХІХ на початку ХХ століть називалася Велика Фольварочна, бо пролягала в напрямку фільварку князів Любомирських “Гірка”. На плані міста 1896 року, виконаного поручиком Каверіним, вона позначалася як “Большая Фольварная”. На тому ж плані була і Мала Фільварочна — сучасна Тиха.

А на плані міста, датованому 1938-м роком, Велику Фольварочну позначено як Любомирського. У документах магістрату 1920-1930-х років можна знайти уточнення котрого саме — композитора Казимира Любомирського, сина Фридерика Любомирського.

Помер князь Казимир у 1871 році у Львові, де його й поховали. Однак у родинній князівській усипальниці в костелі Святого Антонія (тепер органний зал філармонії) в Рівному його ім’я згадувалося в епітафії разом із іншими членами родини.

Коротенька міська артерія, яку ми знаємо нині як провулок Парковий, що веде від Екомаркета до парку повз міський Будинок культури, в кінці ХІХ століття була провулком Княжескім (також позначений на плані Каверіна, див. фото вище), бо він вів на “Гірку” до садиби Любомирських. У 1920-1930-і роки це вже була вулиця Княжа (див. фото вище). З приходом радянської влади в 1939 році і створенням тоді ж міського парку на “Гірці” вулиця стала провулком Парковим. Цікаво, що в період німецької окупації провулку повернули попередню назву — вулиця Княжа. Після визволення її перейменували на Папаніна, а на початку 1960-х — знову на провулок Парковий. Такі відомості про ці вулиці подає і Олена Прищепа в своїй книзі “Вулицями Рівного. Погляд у минуле”.

До речі, назва “Гірка” так прижилася в місті, що навіть в деяких документах міськвиконкому кінця 1950-х років міський парк, який тоді вже давно носив ім’я Шевченка, називали “парк імені Шевченка на “Гірці”.

Коментар працівниці Рівненського краєзнавчого музею Галини Данильчук: "Ідея увічнити імена князів Любомирських варта уваги. Адже вони чимало зробили для розвитку Рівного. Окрім назви вулиці, можна було б придивитися до досвіду, наприклад, польського Кракова. Це місто називають музеєм під відкритим небом, там надзвичайно опікуються його історичною і культурною спадщиною. Просто на вулицях міста можна побачити макети історичних об’єктів, яких уже немає, біля яких залюбки фотографуються туристи і мешканці. Чому б Рівному не запозичити такий досвід і не зробити, наприклад, такий макет палацу Любомирських на вулиці Замковій? Це було б цікаво не лише туристам, а й мешканцям міста. Бо довелося нераз стикатися з тим, що рівненська молодь навіть не знає, що там колись був величний палац. До речі, такі макети історичних об’єктів є й у Львові і Чернівцях".

На момент, коли готувалася публікація, під петицією на сайті міської ради було зібрано 90 підписів з 300 необхідних аби звернення розглянула міська влада. До завершення акції є ще 7 днів. Отож усі, хто підтримують ідею повернення історичної назви вулиці Лермонтова, можуть поставити свої підписи.

А поки що ось такий “пам’ятний” знак Любомирським – гірка землі на місці законсервованих розкопок. І жодної згадки про те, що тут було знайдено унікальні для нашого міста об’єкти і речі.

Фото: http://retrorivne.com.ua

Автор: Світлана Калько

Джерело: http://retrorivne.com.ua