— Весілля з Іваном запам’ятаю назавжди. ­Вдячна Богу, що він у мене ­забрав лише два роки життя, а не більше, — каже 26-річна Інна ЗЮБРЕЦЬКА із села Іванків Борщівського району Тернопільщини. Чоловік Іван, 30 років, покинув її на третій день після весілля. Сказав, що розлюбив. – пише “Газета по-українськи”.

До весілля пара зустрічалася два роки. Чоловік запропонував одружитися за 3,5 місяці після знайомства.

— Домовилися, що ­весілля відгуляємо наступного року у травні, щоб ­підзаробити грошей, — розповідає Інна Зюбрецька. — Після пропозиції Іван привіз від мами список борщівських ресторанів. Потім вона надіслала SMS: “Ваня, ти собі як хочеш, але маєш зробити все, щоб в Інни була сукня не біла, а кольору айворі”.

Дивні речі проявились, коли скуплялися до весілля. Іван попросив заправити його машину. Пізніше свекруха дорікала: “Інна, ти шо думаєш, машина на воді їздить? Ти зобов’язана заправляти авто, якщо Іван везе кудись тебе чи твою маму”.

За три дні до весілля черговий раз посварились. Іван попросив віддати подаровані ним золоті сережки. Я розплакалась. Та він умудрився сам забрати їх із хати. Дізналася про це випадково. Почала шукати, а їх ніде не було. Коли сказала про це Іванові, видав: “Вони вже у мене вдома”. Віддав їх через місяць, аби лиш людям не розказувала.

Інна та Іван влаштували два святкування: для родичів молодого і молодої. Весілля гуляли з перервою у чотири дні у різних ресторанах.

— Після першого Іван казав, любить до безтями. Шок отримала після другого святкування. Ночували в нього вдома у двоповерховій хаті. Чоловік сказав: “Щоб не стелити по всіх кімнатах, я ляжу спати з братом, а ти — із дружкою”. Не стала влаштовувати скандал. Хоч інша жінка на моєму місці закатала би істерику.

Наступного дня Іван поїхав до Києва. Коли повернувся, ми знову посварилися. Мене покликали йти за хрещену матір. Я все необхідне купила і хотіла визначитись із чоловіком, скільки грошей покладемо в конверт. Він у відповідь: “По скільки скидаємося?”. Я зірвалася. Для мене це було дивно, бо ми ж уже родина і в нас спільний бюджет. Та Іван сказав, що не витрачатиме свої гроші на дрібниці. Таки скинулись пополам. Потім його мати виказала мені за це. Мовляв, чого її син має платити, якщо то мене запрошують.

На третій день після ­весілля Іван перестав до мене приїжджати. Я пробувала налагодити стосунки, а він відповідав завченими фразами: я тебе розлюбив, у тебе тяжкий характер, перестань дзвонити мені. Дивився на мене чужими очима, здавалося, що його запрограмували. Почав говорити про розлучення.

Якось не витримала і поїхала до Івана додому. Попросила матір на нього вплинути. Вона відповіла: “В тебе тяжкий характер. Бокал упав — не склеїш”. Вишенькою на торті стали слова його батька: “Чого ти сюди прийшла? Шо ти нам тут ліпиш? Ми шо, на лошар схожі?” Стало образливо. Спитала, що поганого їм зробила. А свекор крикнув: “Заглохни!” Іван попросив не принижуватись і піти.

Через стрес не хотіла ні їсти, ні пити. За два з половиною тижні схудла на 7 кілограмів. Моя самооцінка була знищена. В собі розчарувалася, бо думала, що розбираюся в людях.

Позов про розірвання шлюбу подав Іван. У заяві вказав, що у них із дружиною не збігаються сімейні цінності. 24 січня подружжя розлучили.

— Відеооператор, який знімав наше весілля, виклав змонтований фільм у фейсбук. Зробив це після того, як Іван відмовився оплачувати його послуги, — розповідає Інна Зюбрецька. — Домовилися, що він отримає 600 доларів. Спочатку ми разом дали 2,8 тисячі гривень завдатку. А після весілля мали віддати решту. Я свою частину заплатила. Іван свою частину не віддав. Пояснив, що відео йому вже не потрібне. Оператор навіть подумати не міг, що таке могло статися з нами. У нас дійсно були почуття. Досі пам’ятаю кожне слово, яке Іван шептав мені на вухо під час зйомки. Шалені емоції тоді переповнювали. З Іваном розійшлися під тиском його матері. Його мозок самостійно не функціонував, він увесь час говорив її фразами. В нього не було вибору, бо в їхній родині всім керує мати. Тепер рівень довіри до чоловіків упав. Зараз не готова починати нові стосунки, а тим більше — одружуватися.

Тетяна САРАХАН