Про це свідчать результати останнього соціологічного дослідження, здійсненого на замовлення партії «Батьківщина» одним з провідних дослідницьких центрів, пише ІНФОРМАТОР.

Метою дослідження зазначено перевірка реакції українських виборців на спробу Юлії Тимошенко та її політичної сили заблокувати прийняття законопроекту №2178-10 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення» та перехід ВО «Батьківщини» в опозицію до президента Володимира Зеленського і його фракції «Слуга народу» у Верховній Раді. Проводилося воно в період з 1 по 3 березня 2020 року методом особистого опитування по всій території України (за винятком ОРДЛО і окупованого Криму).

Якби вибори відбулися цього тижня, то до Верховної Ради потрапило би 5 політичних партій:  «Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», ВО «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка.

Замість «Голосу», який згідно з результатами дослідження втратив 87% своїх прихильників і у разі виборів отримав би 0,8% голосів, у парламент би повернулася фракція РПЛ. За 7 місяців з моменту проведення позачергових виборів до Верховної Ради політсила Олега Ляшка збільшила свій рівень підтримки виборців з 4,01% до 5,2%, що дозволило би її подолати прохідний бар‘єр.

Значно зросли рейтинги «Опозиційної платформи – За життя» – замість 13,05% тих, хто визначився і прийде на голосування, партію Медведчука-Рабіновича зараз готові підтримати 16,2%  населення.

Побільшало прихильників і в «Європейської солідарності». Наразі рівень їх електоральної підтримки становить 11,5% проти 8,1% наприкінці липня 2019 року. Це найбільший показник зростання серед всіх фракцій чинного парламенту.

А от у Юлії Тимошенко значного зростання не відбулося. Як би вибори відбулися цього тижня, за лідера партії «Батьківщина» свої голоси віддало лише на 0,8% більше громадян, ніж на минулих виборах – 9%.

Президентська фракція «Слуга народу» демонструє зворотній тренд – вона тільки втрачає рівень електоральної підтримки. У разі проведення парламентських виборів на початку березня, свої голоси за неї віддали б 34,1% українців. Натомість на останніх виборах до Верховної Ради за політичну партію Володимира Зеленського проголосувало 43,16%.

Політолог Леонід Кулєш прокоментував оприлюднені результати закритої соціології для партії «Батьківщина».

«Насправді, я охоче вірю результатам цього дослідження – воно відображає загальний тренд суспільно-політичних процесів в Україні. Зникнення «Голосу» з політичної карти парламенту цілком очевидне, бо вони майже ніколи не займають чітко провладну чи опозиційну позицію. Вони мають риторику ідеологічно схожу на «ЕС», але при цьому ніяк не визначаться: з якого боку вони. Це бачить і їх виборець, який просто перетікає до партії Порошенка. Петро Олексійович за 7 місяців з‘їв рейтинг «Голосу»», – заявив політолог.

На його думку, рейтинг «ОПЗЖ» і надалі зростатиме, за разунок відтоку виборців «Слуги народу» з проросійськими поглядами

«Фракція «Слуга народу» – це гримуча суміш, де об‘єдналися активісти Майдану і ветерани війни з відверто проросійськими персоналіями, які виступають на федеральних ток-шоу. Це, з одного боку,  дає можливість для походу в ідеологічно інше електоральне поле, а з іншого просто вбиває рівень підтримки політсили одразу з двох флангів. Вони мають визначити на якому саме вони фланзі, інакше і далі віддаватимуть електорат опозиційним партіям, на кшталт «ОПЗЖ» яка забирає виборця Зеленського на Півдні та Сході за допомогою своєї медіа-машини», – певен Кулєш.

Причину незначного, порівняно з іншими,  зростання рейтингу Тимошенко експерт вбачає у тому, що ініціативу у даному змаганні перехопили «ОПЗЖ» та Рвдикальна партія Ляшка.

«Канали Медведчука дуже вдало «підсвічували» потрібних депутатів від «ОПЗЖ», в результаті – інформаційно вони перемогли і забрали собі значну частину електоральних дивідендів. До того ж виявилося, що Тимошенко на момент свого прем‘єрства 12 років тому була радикальною прихильницею ринку землі – це також вдарило по її підтримці. Це дало можливість Ляшку відтягнути на себе цей опозиційний електорат і отримати додаткові бали для подолання бар’єру у 5%», – резюмує Кулєш.