Карантинні обмеження в Україні продовжені до 11 травня. Безліч установ та організацій малого та середнього бізнесу тимчасово зупинили свою підприємницьку діяльність. Багато працівників були звільнені або відправлені у відпуску своїм коштом. 

Які права та обов`язки роботодавців та персоналу у період карантину? Що дозволено робити, а що - ні? Як регулюються трудові відносини у цей період? На ці та інші найпоширеніші запитання розкаже юрист компанії “Асмунд” Вікторія Іванова.

Нових норм трудового законодавства у період карантину не прийнято. Отже, це означає, що Кодекс законів про працю (КзпП) як і раніше, регулює сферу трудових відносин. 

- Директор просить написати працівника заяву за власним бажанням. Чи правомірні його дії?

- Ні, це не законно. Якщо працівник не хоче сам звільнитися з місця роботи, він не повинен писати таку заяву. Стаття 43 Конституції України говорить, що кожен громадянин має право працювати та заробляти собі на життя тією діяльністю, яку може самостійно обрати або на яку без примусу дає свою згоду. 

Запам`ятайте, що в Конституції України чітко вказано, що кожна людина має захист від незаконного звільнення.      

- Які умови звільнення працівника у період карантину?

- Необхідно зазначити, що працівник може бути звільнений з місця роботи виключно з підстав, які прописані у ст. 36, 38-41, 45 КЗпП.

Положення Кодексу законів про працю України не дозволяють директорам, власникам підприємств, установ та організацій звільняти робітників по причині введення карантину або обмежувальних заходів.

Якщо у вас завершився термін трудового договору і роботодавець планує це використати як причину для звільнення – він не має права цього зробити (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП). До речі, якщо дія трудового договору підходить до свого завершення, він може бути продовженим на невизначений термін. Карантин ніяк не може на це вплинути.

Можливі варіанти розірвання трудового договору:

- ліквідація підприємства, установи чи організації;

- скорочення штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України) ;

- недостатній рівень кваліфікації у працівника тощо.

Працівникам на замітку: навіть під час жорстких карантинних обмежень працівник має право звільнитися за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Якщо працівник хоче сам звільнитися з роботи, то  директор повинен звільнити його з посади за ст. 38 КЗпП. 

На додаток, якщо працівник вказує у заяві поважну причину свого звільнення (наприклад від`їзд додому через карантин) роботодавець змушений звільнити такого робітника у термін, про який він наголосив попередньо (ч. 1 ст. 38 КЗпП).

- Чи допустимо звільняти працівника з роботи у період карантину за прогул?

- Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір може бути розірваним з пропозиції директора чи уповноваженого ним органу якщо у працівника зафіксовано прогул без поважної причини (до уваги беруть також відсутність на робочому місці протягом трьох годин).

Проте, дану постанову не можна застосовувати у разі виникнення прогулу з вагомих причин.

Однак, під час карантину та періоду введення жорстких обмежувальних заходів багато людей елементарно втратили змогу користуватися громадським транспортом (в тому числі й міжміським) для того, щоб прибути на роботу вчасно. Чи можна таку причину віднести до поважної? Однозначно, так. Тому, з цієї підстави звільнити працівника за прогул не можна.

- У якому разі під час  карантину звільнення є незаконним?

- Нових підстав для звільнення працівника під час карантину або періоду обмежувальних заходів поки що не запровадили.

А це означає, якщо вас хочуть звільнити з причин, які не входять до списку чинного законодавства або директор не дотримався правильної процедури звільнення  – то воно є незаконним.

- Що потрібно робити працівнику, якщо його все ж таки звільнили?

- У разі звільнення, директор в обов`язковому порядку має ознайомити вас із наказом про звільнення, здійснити всі виплати в останній день роботи та віддати оформлену трудову книжку. Детально ознайомтеся зі всіма документами, що ви отримали. Якщо ж підстави для звільнення незаконні, розмір виплати не відповідає розміру вашого окладу тощо, ви маєте право звернутися до суду із позовною заявою про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Запам`ятайте, що термін звернення до суду у справах, які стосуються звільнення – протягом одного місяця, з того дня, коли ви отримали копію наказу про звільнення або коли вам віддали трудову книжку.

- Яка процедура звільнення працівника?

- Звільнення працівника за власним бажанням: працівник повинен подати заяву до роботодавця про свій намір звільнитися з займаної посади за 2 тижні. 

Є винятки щодо строків повідомлення роботодавця про звільнення:

- переїзд на нове місце проживання;

- чоловік або дружина отримала нове місце роботи в іншу місцевість;

- вступ до навчального закладу тощо.

За таких умов працівник може не відпрацьовувати 2 тижні. 

Звільнення за угодою сторін: сторони можуть погодити дату звільнення без прив'язки до відпрацювання. 

До речі, завдяки такому формату звільнення працівник може стати на облік у Центр зайнятості та отримувати фінансову допомогу по безробіття. 

Процедура оформлення звільнення:

- Наказ має містити підстави звільнення, які посилаються на пункт і статтю КЗпП;

- Роботодавець повинен ознайомити працівника з наказом під особистий підпис;

- Роботодавець має дати працівнику копію наказу;

- У день звільнення працівник має отримати оформлену трудову книжку і розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП;

Якщо працівник відсутній у день звільнення на роботі, то вказані суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. 

- під час отримання трудової книжки, працівник має поставити свій підпис в особистій картці та книзі обліку трудових книжок;

Якщо працівник відмовляється отримувати трудову книжку, то факт відмови від її отримання має бути зафіксованим у відповідному акті. 

Алгоритм дій у разі звільнення працівника за прогул:

- доповідна записка про відсутність працівника;

- наказ по підприємству щодо проведення розслідування та створення комісії;

- запит щодо надання пояснень працівником тощо;

Запам`ятайте, навіть при звільненні за прогул, роботодавець повинен здійснити всі виплати згідно чинного законодавства (відпрацьований час та компенсація невикористаної відпустки).

- Чи можна притягнути до відповідальності роботодавця за незаконне звільнення працівника?

- Так, це можливо. Проте така відповідальність не взаємопов`язана з подіями у період карантину та обмежувальних заходів.

Якщо звільнення не має вагомих причин, а роботодавець керується особистими мотивами передбачено штраф - від 2 до 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправні роботи на строк до двох років. 

При повторному порушенні або звільненні неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька або матір, опікуна, який виховує дитину віком до 14 років або ж дитину з інвалідністю - штраф від 3  до 5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців. 

- Чи можна отримати відпустку у період карантину?

- Згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" роботодавець має надати працівнику оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати. Директор не може  відмовити у такому проханні, спираючись на введення карантину або обмежувальних заходів.

Термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений ч. 1 ст. 26 Закону України  «Про відпустки».

Під час карантину деякі директори, власники підприємств, організацій, фірм звільняють робітників, пояснюючи це введенням карантину або обмежувальних заходів. Цього робити категорично не можна. Кожен працівник має знати свої права та боротися у разі вчинення незаконних дій зі сторони роботодавця.