Пункт 29  статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” дозволяє міським радам отримувати додаткові надходження від комунальних підприємств, але це можливо, якщо КП отримують значний дохід, з якого вже передають частину коштів до бюджету міста. 

Для порівняння в рамках проекту IWPR за підтримки МЗС Норвегії та проекту Центру громадського контролю “ДІЙ!” ми взяли різні за регіонами, чисельністю населення та кількістю комунальних підприємств міста і розповіли про те, скільки прибутку надходить у місцевий бюджет.

Органи місцевого самоврядування в Україні по різному використовують дану норму, встановлюючи різні відсотки до зарахування. Наприклад, маленьке місто Богуслав встановило 5 %, Чернівці – 15% а Тернопіль – 30%. Проте на противагу їм, міста  Кропивницький та Рівне не встановлювали цього стягнення і отримують кошти від власних комунальних підприємств у вигляді податків на рівні з іншими підприємствами.

Тернопіль

У Тернополі комунальні підприємства, сплачують до бюджету 30% від чистого прибутку. У 2019 році це становило 583, 7 тис. грн. Проте, зробили виключення для певного переліку комунальних підприємств та встановили нульовий відсоток до зарахування в бюджет. Рішення про 30% оплату до бюджету не поширюється на комунальні підприємства, які надають послуги з централізованого водопостачання холодної води, водовідведення, постачання теплової енергії, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Комунальні підприємства в Україні є окремими юридичними особами, засновниками і кінцевими бенефіціарами яких є орган місцевого самоврядування. І як засновники, вони затверджують статут підприємства, визначають цілі їх діяльності, розглядають плани та звіти.

Чернівці

У місті комунальні підприємства сплачують фіксовані 15% від чистого прибутку. Минулого року це становило 2 233,7 тис. грн, що майже на 2 млн менше ніж у 2018 році. Збитковими є “Чернівціводоканал”, “Спецкомунтранс”, “Чернівцітеплокомуненерго”, “Міжнародний аеропорт Чернівці”, “Чернівецьке тролейбусне управління”. 

Як пояснив заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Середюк Володимир: “Фактично, якщо ми говоримо про господарську діяльність Чернівецького тролейбусного управління, то вони не є збитковими. Але підприємство здійснювало закупівлю тролейбусів, кошти давалися з бюджету. І якщо додати ці кошти для виконання зобов’язань за кредитно-лізинговими угодами, то підприємство є збитковим”.

Основною причиною збитковості “Чернівціводоканалу” є понаднормові втрати. У економічно обгрунтованому тарифі закладено 40 % норму втрат, реальні втрати – 67 %. Причина – зношеність мережі та технологічне обладнання на водозаборах, яке розраховане на більшу подачу води ніж потребує місто.

Проблема “Чернівцітеплокомуненерго” – ціна на газ та відсутність автоматики при подачі тепла. Зі слів заступника міського голови, внаслідок постанови уряду лише 7 % прибутку від платежу йдуть на витрати підприємства, решта 93% – сплачують “Нафтогазу”. За таких обставин підприємство могло б покривати свої потреби, якби не велика заборгованість населення- близько 80 млн грн.

Прибутковість підприємства “Міжнародний аеропорт Чернівці” залежить  від кількості та статусу (внутрішні та міжнародні) перельотів. У весняно-літній період аеропорт дохідний, якби були постійні, хоча б 2 рази у тиждень, міжнародні рейси, підприємство працювало б без збитків. Основні витрати аеропорту – виплата зарплати та підтримка його діяльності, зокрема техніки безпеки.

Комунальне підприємство “Спецкомунтранс” тарифозалежне, тобто тариф формується відповідно нормативних актів і не може бути вищим. А діючі тарифи нижчі від економічно обгрунтованих. У підприємстві немає власних сміттєвозів, для вивезенння побутових відходів змушені залучати приватних підприємців, а це додаткові витрати. 

Кропивницький

У Кропивницькому комунальні підприємства теж не сплачують окремо відсотків від  чистого прибутку. Відповідного положення міська рада не приймала. У бюджет надходять податки від прибутків підприємств. Це в середньому 1,5 -1,8 млн грн. Видатки міста на поповнення статутних капіталів підприємств більші. Так, КП “Універсал 2005” лише минулого року отримало 787 тисяч до статутного капіталу з міського бюджету, у 2018 році 4 885, 6 тис. грн. Підприємство займається благоустроєм міста та щороку отримує кошти з бюджету для поповнення статутного капіталу за показниками фінансово-господарської діяльності, тому залишається збитковим.

“На жаль, комунальні підприємства Кропивницького, як і майже всюди в Україні, збиткові. Якщо говорити про КП “Універсал 2005”, то вливання з бюджету здійснювались передусім для закупівель дороговартісної техніки, наприклад – снігоочисних машин. Питання благоустрою міста давно викликало нарікання мешканців, тому на ці дії влада мала суспільну підтримку. Але, у будь-якому разі, це не виправдовує збитковість підприємства”, – прокоментував ситуацію Дмитро Сінченко, голова Асоціації Політичних Наук, який досліджував це питання у Кропивницькому.

Богуслав

Невелике місто у Київській області має три комунальні підприємства. Згідно з відповідей на інформаційні запити, ці підприємства не є збитковими. Минулого 2019 року міська рада вирішила встановити фіксовані 5% від чистого прибутку, які підприємство сплачує до міського бюджету. За даними міської ради, прибуток від підприємств у минулі роки становив: 1 778 грн у 2017 році, 85 434 грн у 2018 та 378 грн у 2019 році. 

Чому такі різні цифри? На момент написання публікації міська рада Богуслава роз’яснень не надала.

Рівне 

У Рівному комунальні підприємства не сплачують частини від чистого прибутку, оскільки такого рішення міська рада не приймала. Ситуація щодо прибутків від роботи комунальних підприємств у місті відрізняється, залежно від спрямування та сфери діяльності. Є підприємства прибуткові, а є і збиткові. Як повідомило Управління бюджету та фінансів Рівненської міської ради: “Надходження до бюджету міста за класифікацією “Податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності” у 2017 році – 1 644, 8 тис. грн, у 2018 році- 811 тис. грн, у 2019 році -609, 4 тис. грн.” 

Щодо збитковості роботи комунальних некомерційних підприємств, то у відповіді на інформаційний запит Управління охорони здоров’я міської ради зазначило: “Фінансовий результат господарської діяльності комунальних некомерційних підприємств-закладів охорони здоров’я може бути визначений як збитковий”.

То чи будуть комунальні підприємства прибуткові?

У підсумку можна зазначити, що комунальні підприємства можуть бути одним з джерел наповнення міського бюджету. Але для цього підприємство повинно відповідати декільком критеріям: бути прибутковим, прозорим та підзвітним, мати ефективне управління.

Як пояснив Тарас Случик, експерт Міжнародного республіканського інституту:  “Для того, щоб збільшити прибутковість КП, місцеві ради можуть передавати підприємства в концесію або забезпечити впровадження стандартів доброго врядування. Зокрема, місцеві ради мають можливість утворювати наглядові ради, впроваджувати зовнішній незалежний аудит, налагодити облік активів та середньострокового планування.  А непрофільні активи та підприємства, які працюють на конкурентних ринках є можливість приватизувати на відкритих аукціонах. Проте, для цього всього в міської влади має бути бачення та визначена політика у відповідній сфері”. 

Автори: представники ГО “Центр громадського моніторингу та аналітики”, ГО “Асоціація Політичних Наук”, ГО “Рівненський центр “Соціальне партнерство”, Чернівецька Обласна Організація Всеукраїнської  громадської організації  “Громадянська мережа “ОПОРА”, ГО “БРМГО “Буслав Січ”.