Відповідно до закону «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», приладами комерційного обліку є будинкові лічильники, незабаром тернополянам доведеться платити за витоки з будинкових мереж. На виконання цього закону Кабмін розробив та затвердив методику розподілу послуг у будівлі.

В такому випадку КП «ТМТКЕ» виставить рахунки за всю гарячу воду, яка подана в будинок. Але цю гарячу воду не просто поділять між усіма споживачами. Квартирні лічильники (розподільні прилади обліку) теж враховуються, тому при цій методиці розподілу страждають ті якраз, у кого їх немає.

Як це діятиме?

Варіант 1. Лише будинковий лічильник

Випадок, коли в будинку встановлений лише будинковий лічильник, характерна для гуртожитків. З розподілом тут найпростіше: весь обсяг спожитої гарячої води пропорційно ділиться на всіх споживачів, залежно від цього вони отримують суму в рахунку.

Неприємність у тому, що в більшості гуртожитків незадовільний стан будинкових мереж. Часто в таких будинках течуть унітази, крани…Відтак, співвласникам житла доведеться або подбати про сантехніку та будинкові мережі, або платити шалені суми за витоки.

Варіант 2. Будинковий лічильник + розподільні у частині квартир

У більшості тернопільських багатоповерхівок ситуація на сьогодні є такою: частина споживачів платить за квартирними приладами обліку, частина – за нормами. Отже, при застосуванні нової методики розподілу води для абонентів, що мають квартирні лічильники, нічого не зміниться: вони, як і раніше сплачуватимуть за показниками власних приладів обліку.

Натомість на всіх, хто не обзавівся приладом обліку, чекає неабияка неприємність у платіжках. Оплати кожного з таких споживачів визначатиметься так: на них поділять усю різницю між показниками комерційного (будинкового) лічильника і суми розподільних (квартирних) лічильників.

У підсумку абоненти, які не встановили лічильники гарячої води у квартирах, заплатять за всю «зайву» воду, яка, наприклад, витікає крізь діряві труби у підвалі. Або, наприклад, сусід зареєстрований один – а фактично в його квартирі живуть п’ятеро (тому й не користуються приладами обліку). Тож усю не обліковану раніше воду тепер поділять на ВСІХ тих, хто не має лічильників.

Варіант 3. Будинковий лічильник + лічильники в усіх квартирах
Найсправедливіша ситуація для споживачів – коли, крім будинкового лічильника, в усіх 100% квартир та інших приміщень є розподільні (індивідуальні) лічильники. У цьому випадку кожен споживач сплатить за фактично спожите і доплатить свою частку за «небаланс» води: різницю між будинковим і сумою квартирних приладів обліку.

Ця частка визначається за формулою – пропорційно до обсягів спожитого кожною квартирою. Тобто спочатку визначається «небаланс»: різниця між будинковим і сумою квартирних приладів обліку. Потім цей «небаланс» ділиться на суму показників усіх індивідуальних лічильників і множиться на обсяги, визначені лічильником конкретного споживача. Тобто у цьому випадку є залежність: що більше гарячої води спожила твоя квартира – то більшу суму ти доплатиш за «небаланс».

Варто зазначити, не лише витоки з будинкових мереж можуть бути причиною небалансу. Сучасні комерційні (будинкові) прилади обліку є електронними, їх клас точності вищий, ніж у квартирних лічильників гарячої води. Тому якщо у квартирі капає з крану, або трохи підтікає бачок унітаза, такі втрати може не фіксувати квартирний лічильник. Натомість будинковий їх «побачить». Не кажучи про крадіжки води (маніпуляції з магнітами на лічильниках тощо) – нечесний споживач тепер «повісить» усе це не на КП «ТМТКЕ», а на власних сусідів.

Сьогодні відповідальні голови правлінь ОСББ вже наводять лад у споживанні, зважаючи на показники комерційних приладів обліку в будинках: шукають втрати в будинку та усувають причини. І є приклади, коли «небалансу» фактично немає: усі платять за спожите, а не втрачене.
Йдеться про витоки не з магістральних, а з будинкових мереж, до стану яких КП «ТМТКЕ» не має жодного відношення. Адже за Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», усі мережі належать співвласникам – тож вони й мають турбуватися про їх стан. Якщо в будинку створене ОСББ, за все відповідає його правління.

Якщо об’єднання співвласників не створене, про труби в будинку мають подбати керуючі компанії, які обслуговують будинок. Поточний ремонт будинкових мереж входить до переліку послуг, які надають управителі в рамках плати за утримання будинку. Якщо потрібен капітальний ремонт, управитель має повідомити про це мешканців на зборах і визначити суму додаткових внесків на ці потреби.

На сьогодні, приблизно з двадцяти п’яти тисяч Споживачів «Тернопільміськтеплокомуненерго», дві тисячі не користуються розподільними лічильниками гарячої води. Саме цій частині тернополян доведеться платити більше.

Тому «Тернопільміськтеплокомуненерго» закликає Споживачів встановити розподільні прилади обліку. Згідно Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», це можна зробити самостійно. До підприємства необхідно звернутися лише для опломбування лічильника.