Пішов у засвіти один з талановитих фотографів Тернополя Василь Леонтійович Стрижко - вчитель і наставник багатьох молодих фотографів, які займались у студії "Ікс-позиція" Тернопільської станції юних техників. Про це повідомила його донька Інна Стрижко на свої сторінці у фейсбуці: "Шановні СЮТівці, друзі-фотографи, учні та просто всі, кого це не залишить байдужим. Сьогодні, 1 вересня, помер мій тато, а ваш колега, друг, наставник і вчитель. Мої батьки обидва захворіли на коронавірусну пневмонію і тато... не справився. Сьогодні о 6:45 його не стало. Я вірю, що серед вас є ті, кому не байдуже було його життя і точно стане самотньо від того, що він так раптово полишив нас. Тож згадайте теплим словом чи молитвою Василя Стрижка, мого тата і вашого наставника і колегу." 

Василь Леонтійович Стрижко керував гуртком юних фотографів на станції юних техніків. Роботи дітей "Студії Ікс-позиція" презентували Тернопільщину, Україну на престижних фотовиставках, як на батьківщині, так і за кордоном. Вихованців «Ікс-позиції» відзначали в Люксембурзі, Гонконзі, Чехії, Литві, Австралії, Італії тощо. Високі нагороди, дипломи, перші місця, цінні подарунки - все це свідчить про те, що учні Василя Леонтійовича повністтю розкривали свій талант під його керівництвом. П’ятдесят років у фотомистецтві, сорок років працював, як наставник, вчитель. А починав з учня фотографа у фотоательє. Пізніше створював художні, технічні фото, захопився натюрмортами, макрофотографією. Пан Стрижко взяв за мету кожній дитині створити окреме робоче місце, щоби можна було займатись цифровою обробкою фотографій і сам також опанував це мистецтво. Цифрова фотографія змінила відносини керівника і гуртківців - у минулому залишились плівки і всі неприємні моменти з нею пов'язані - таланти дітей стали проявлятись скоріше, адже їх вчитель вмів і сам спіймати потрібну композицію і других навчити - "просто натисни вчасно кнопку". Відчуття кадру приводила гурток до все нових нагород. Але найбільша нагорода для керівника - це успіх його вихованців. Всім учніям Василя Стрижка буде не вистачати свого Вчителя. Світла йому пам'ять! 

Під постом Інни Стрижко люди висловлюють свої співчуття та згадують Василя Леонтійовича Стрижка:

Винокур Юлія: Василь Леонтійович - завжди був відкритий, уважний, талановитий і відданий. 

Olena Naumenko: Ваш батько був надзвичайною людиною!! Світла пам‘ять! Бракує слів...

Анатолий Рудченко: Завжди буду пам‘ятати його натюрморти.

Liza Rebar: Василь Леонтійович завжди розповідав про дочку, внука, маму, брата.

Олег Снітовський: Я завжди намагався розповісти читачам про Його успіхи, досягнення вихованців. Василь мав непересічний талант бачити по-особливому цей світ, чого й навчав школярів. 

Виктория Волошина: Мала за честь вчитися азам у «дяді Васі Стрижка». Крутий він був! Я не ходила на гурток, але час від часу навідувалась на особисті бесіди про композицію і витримку. Тепер про нього нагадуватиме старенький експонометр. 

Анатолий Осипов: Василя Стрижко знав ще з середини 60 років. Працювали разом в десятій школі. Він і зараз в списку друзів в інтернеті, тому, мені дуже шкода втрачати колег по роботі. 

Наталія Урбанська: Працювала разом із ним на початку 2000-их. Завжди був сповнений творчих ідей, відкритий до спілкування. Підтримував словом, порадою, радо ділився досвідом.

Галина Черкашина: Він був особливою людиною. Його фото були живими.

Лариса Сорока: Шок. Біль непоправної втрати для родини, друзів, приятелів і великої лемківської громади! Так. Лемкіська громада молиться разом з Вами за Душу Василя. Він став для нас другом, харизматичним Творцем-літописцем нашої історії. Світла пам'ять! Царство небесне!

Oleg Shenderiuk: Ми були знайомі лише на фотосайті, але таке враження. наче втратив рідну людину. 

Vitalik Stanislavchuk: Надзвичайно щира, життєрадісна людина! Частенько заходив до нас у фотоательє в "китайській стіні" на посиденьки, де завжди був бажаним гостем. Дуже комунікабельний, чудово співав і грав на гітарі!

Олена Мудра: Ми разом створили цю особисту сторіночку Василя, скільки він розказав цікавого фейсбучній компанії, я була в захопленні від його експериментів, від верстата для зйомки натюрмортів, від виставки світлин учнів, він зробив мені вестат для мультиків і світло до нього з світлодіодної стрічки... ніколи не забуду його доброту і прагнення до розвитку - це яскравий приклад активного життя, самореалізації в учнях, навчання нових технологій і опіка над кожною дитиною, яка взяла до рук фотокамеру... сумую разом з вами.....

Сайт "Новини Теропільщини" висловлює щірі спвчуття рідним та друзям Василя Леонтійовича Стрижка.