Згідно з даними за 2 вересня, Україна посіла друге місце в Європі за кількістю нових смертей від COVID-19 після Росії.

І четверте – за кількістю нових випадків. 

Досвід італійської Ломбардії нічому не навчив Міністерство охорони здоров’я України.

Італійський сценарій – з браком місць не лише в лікарнях, а й у моргах – ближче до України, ніж здається. 

Як українському міністру охорони здоров'я вдалося довести Україну до такого стану, не використовуючи можливостей карантину і 66 мільярдів державних коштів, колись будуть писати монографії.

Провалене тестування – втрачені життя

"Одягніть мішок на голову, зав’яжіть його – і ви відчуєте, що таке киснева недостатність", – розповідає про стан пацієнтів завідувач відділенням пульмонології Волинської обласної клінічної лікарні Олег Яковенко. Такі ускладнення зазвичай виникають на другий тиждень захворювання на коронавірус. Тому життєво необхідно вчасно діагностувати хворобу та ізолювати контактних хворих. Наразі на результати ПЛР-тесту в комунальних лікарнях доводиться чекати один-два тижні. За цей час людина може заразити десятки інших. А ще – не дожити до результатів тесту. Бо COVID-19 може розвиватися надзвичайно швидко і фактично вбивати організм людини за лічені дні. 

Альтернатива – приватні лікарні за 1800 грн (ПЛР-тест). Але тоді середньостатистична родина з трьох-чотирьох осіб і середнім рівнем заробітку ризикує померти вже не від вірусу, а від голоду.

Україна досі перебуває серед країн-аутсайдерів Європи за коефіцієнтом виявлення хвороби (positive rate). Йдеться про відсоток позитивних випадків серед зроблених тестів. Саме він демонструє, наскільки активно країна тестує та відстежує підозри та контакти. Щоб бути на рівні з Європою, цей "збільшений" обсяг тестувань потрібно збільшити ще принаймні удвічі (за умови, що кількість хворих залишиться на тому ж рівні). Тим часом, станом на 1 вересня в українських лабораторіях зависло майже 20000 не протестованих зразків. Це 20000 людей, які чекають свого діагнозу від держави, і не факт, що дочекаються.

Як перший раз ідемо в клас

Чимало батьків чекали на початок шкільного сезону. Пів року сидіння вдома дуже втомили і батьків, і дітей. 

Ще на початку квітня батьки зайвий раз боялися вийти з дитиною на прогулянку, коли в країні фіксувалося до 200 нових випадків на день. Сьогодні цих випадків вдесятеро більше. Що буде за кілька тижнів, коли тисячі дітей поспілкуються зі своїми однолітками, – варто лише здогадуватися. 

Щоправда, МОЗ і МОН не переймалися прогнозами та переклали усю відповідальність на місця та керівників шкіл. Рекомендації МОН і МОЗ змінювалися з дня на день, деякі з них суперечили одне одному і дуже заплутали і батьків, і вчителів. 

Навчання з 1 вересня: нові рекомендації МОЗ та про що вони мовчать

Лише за кілька днів до початку навчання МОЗ сформувало "остаточний" список рекомендацій. Але станом на 1 вересня батьки так і не зрозуміли, як відбуватимется навчальний процес в нових реаліях. Та як швидко діти знову опиняться на дистанційному навчанні вдома. Окрема тема – дезінфікуючі засоби, маски, паперові рушники тощо. У теорії місцева влада має "знайти" кошти на забезпечення шкіл усім захисним приладдям, а на практиці – часто скидаються грошима батьки. Адже рівень фінансування в кожній області – різний. І це при тому, що в державному бюджеті кошти на це були. Варто було лише їх використати.

До зонування є запитання

Уже два місяці ми живемо у карантинних зонах: "зеленій", "жовтій", "помаранчевій" чи "червоній". Хоча ні – в зеленій зоні вже не живе ніхто. У теорії поділ країни на зони під час пандемії – необхідний для адаптивного карантину захід. Але на практиці це не спрацювало. Недолуге зонування і відсутність належної комунікації з боку МОЗ призводить до того, що місцева влада виступає категорично проти подібних заходів та відмовляється виконувати вказівки уряду. Спершу вводити "червону" зону відмовились Луцьк і Тернопіль. 

Зараз протестує Івано-Франківськ. Там депутати міськради вимагають від президента Зеленського і міністра Степанова скасувати "червону" зону, оскільки це порушує конституційні права франківців. 

У цей час горе-міністр Степанов замість чітких і зрозумілих дій маніпулює цифрами. Саме так трапилось із Львівщиною: МОЗ посадив Львівську область на карантин за допомогою фальсифікованих даних. Адже на момент віднесення до "помаранчевої" зони, за даними самого МОЗ, жодного дня завантаженість ліжок з підтвердженим випадком COVID-19 там не складала більше 50%. Це означає, що область мала залишатись у "жовтій" карантинній зоні.

Попри це Степанов на всю країну збрехав, що Львівщина потрапила до "помаранчевої" зони з огляду на критерій завантаженості ліжок.

Як результат – життя цілого регіону було майже паралізовано. Лише після втручання депутатів "Голосу" на позачерговому засіданні спеціальної комісії було переглянуто зонування. І майже всі райони Львівщині опинились у "жовтій" зоні.

Така халатність МОЗ повністю нівелює ідею адаптивного карантину і підриває довіру населення до заходів боротьби з COVID-19.

Поганому танцюристу завжди щось заважає

Восьмий місяць пандемії. 66 млрд грн було виділено Парламентом у Фонд боротьби з COVID-19. Вже вкотре виникає запитання: чому всі ці кошти не були направлені "за адресою"?! 

Ці кошти пішли на все, що завгодно: ремонт доріг, премії поліцейським та інші витрати. Усе це відбувалося під час щоденного зростання випадків COVID-19 на очах Міністра охорони здоров’я, який і слова не сказав проти таких злочинних рішень. Більше того – сам за них голосував. 

В адекватному уряді ці мільярди мали б піти на збільшення потужностей лабораторій, закупівлю тестів, засобів захисту для лікарів. Натомість усе це сьогодні роблять волонтерські організації. МОЗ же станом на 20 серпня витратило лише 1,5% на закупівлю респіраторів, масок, рукавичок та костюмів для лікарів. 

Вони мали піти на оснащення лікарень другої та третьої хвиль (що вони будуть, сумнівів уже немає), закупівлю необхідного обладнання. Натомість лікарні під Києвом вже підшукують, куди перенаправляти хворих через брак місць.

Ці кошти мали б піти на підготовку до навчального процесу: закупівлю санітайзерів, масок, паперових рушників, термометрів, а також – доплати вчителям. Натомість батьки самотужки купують дітям маски, а вчителі є фінансово незахищеними державою.

Зрив закупівель, фейкові співбесіди, неефективність. Степанов має піти

Майже все це було передбачено Законом, який набув чинності ще в травні! І в Міністерства охорони здоров'я було цілих три місяці, щоби підготувати країну до тяжкої осені: значно розширити потужності тестування, налагодити систему відслідковування випадків, підготувати лікарні і школи. 

Але міністр за звичною для себе тактикою продовжує перекладати відповідальність на місцеву владу, контролюючі органи, керівників шкіл, батьків учнів. На кого завгодно, крім себе – профільного міністерства, відповідального за стан здоров’я населення. І якщо навесні в Україні трохи підгорало, влітку стало гаряче, то зараз Україні вже палає. І з таким рівнем підготовки до навчального сезону Степанов просто ллє бензин у вогнище для розпалу епідемії. Чи на своєму місці такий міністр? Майже сто народних депутатів вже дали відповідь на це запитання.  

Ольга Стефанишина, народна депутатка від фракції "Голос"