З початком проведення осінніх сільськогосподарських робіт жителі області розпочали масово спалювати сухі рослинні залишки на власних присадибних ділянках завдаючи при цьому колосальної шкоди довкіллю, життю та здоров’ю іншим людям.

При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для нашого організму речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згоранні, скажімо поліетиленового пакета, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенній полі циклічні вуглеводні. Постійно подразнючий димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.

Не рідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.

При спалюванні рослинності, зокрема опалого листя, гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму, а повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.

Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди й можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним.

Одним з найдієвіших способів знизити кількість трав'яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення екологічної освіти серед шкільної молоді, громадян, а також працівників сільськогосподарських та лісогосподарських організацій, з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності.

З огляду на викладене громадянам слід замислитись, чи варто тепер випалювати суху траву, бур’ян, опале листя тощо, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежним, наносячи шкоду навколишньому природному середовищу, собі й оточуючим, своїм нащадкам та державі.

Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і надовго зависати в повітрі. Попадаючи в легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

Окрім безпосередньої загрози для здоров'я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.

Попри те, на природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а інколи, також, верхні частини їх коріння. При спалюванні трави на присадибних ділянках покосах, виникає загроза перекидання вогню на інші ділянки. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

ГУ ДСНС у Рівненській області