Чотири роки без просвітянина Богдана Головина

09.09.2020 10:33 Опубліковано : Валентина Семеняк
Джерело: TeNews

30 листопада на Львівщині вимикатимуть електроенергію

6 вересня минуло 94 роки з дня народження світлої пам’яті Богдана Головина – українського педагога, історика, просвітянина, краєзнавця, публіциста, заслуженого працівника освіти України, члена Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Української світової спілки професійних вчителів, НСЖУ, НТШ, ВУСК. З цієї нагоди у світлиці обласної Тернопільської просвіти зібрались його друзі та однодумці, аби вшанувати цього доброго і самовідданого просвітителя. Спогадами ділились Святослав Абрам’юк, голова Тернопільського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, почесний голова Правління ТОО «Просвіта» Петро Шимків, просвітянки Ярослава Павлів, Надія Гута.

Пригадую, як чотири роки тому, під час святкування 90-річчя відомого громадського діяча, директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею Степан Костюк сказав: «Якби зібрати всіх учнів цього вчителя і вони взялися б за руки, то це був би ланцюг доброти і щиросердечності, який простягнувся б аж ген… до Перемишля».

Упродовж нелегкого життя, особливо в часи радянщини, пан Богдан ніколи не опускав рук, не впадав у відчай, завжди за будь-яких обставин займав тверду громадянську позицію. А позиція була одна – незрадлива і щира любов до рідної України. Про це свідчать його численні творчі здобутки та напрацювання: понад 450 статей, нарисів, рецензій, довідок про українських письменників, науковців, священників, учасників ОУН та УПА, громадсько-політичних діячів. Видав 8 книжок (чотири з них – як укладач). Загалом опублікував понад тисячу різножанрових матеріалів, а перша замітка була надрукована ще в далекому 1948 році в армійській газеті. Статті Головина не подобались кадебістам і вони наказали тодішньому редактору тернопільської районки не друкувати освітянина. Однак, прихильні до позаштатного автора, керівники газети порадили йому публікації підписувати під псевдонімом. Так з’явився на шпальтах газети Богдан Кузик, Богдан Горбачівський, Теодор Хуторянин, Тарас Чепіга…

Він був почесним членом Всеукраїнського товариства «Фундація духовного єднання України», довгий час очолював обласну «Просвіту» ім. Т. Шевченка. Співпраця з альманахом «Богослов’я» у Римі (Італія) слугувала висвітленню підпільної діяльності греко-католицької церкви. До останнього подиху, незважаючи на поважний вік, Богдан Головин продовжував активну громадську діяльність: їздив у районні просвітянські осередки на конференції, семінари. Ділився досвідом роботи, а йому завжди було що сказати. Зі слів Степана Костюка, книги з історії репресованого духовенства, які написав пан Богдан – це творчий подвиг. Світла пам'ять світлому чоловікові.