Ярослав Качмарський — діджей, продюсер, організатор одного з найтриваліших андерграундних фестивалів електронної музики та сучасного мистецтва в Україні «Гамселить» та директор єдиної галереї сучасного мистецтва в Тернополі Bunkermuz gallery. Ярослав працює у двох проєктах Motoblok та DJ Zavgoth, з якими виступає не лише в рідному місті, а по всій Україні та закордоном. Свої організаторські можливості Ярослав проявляє в роботі у власному незалежному лейблі Pincet, який існує з 2007 року, а також відкриває молоді талановиті гурти у межах конкурсу Koza Music Battle.

Уляна Калуш зустрілась з Ярославом Качмарським та поговорила про локальну сцену, культуру в регіонах та організацію незалежних проєктів. 

Ярослав Качмарський. Фото: Іван Поливода

Ярослав Качмарський. Фото: Іван Поливода

- Ярославе, у тебе немає музичної освіти, розкажи, будь ласка, як і коли ти почав займатись музикою?

- У мене маленький шматочок музичної освіти, який ніяк не вплинув на моє музикування. Музикою я почав займатися, коли почав більш активно тусуватись. У 2006 році, коли мені було 21-22 роки, я приєднався до Романа Стеця і його проекту Electrostatic Death. Разом з ним ми декілька років писали, гастролювали, він мене дуже багато чому навчив.

- Сьогодні ти працюєш в проєктах Motoblok та DJ Zavgoth, так?

- Власне, проєкт, у якому я створюю свою музику, виключно Motoblok, а DJ Zavgoth та Shmir Sound — це діджейство.

- Тобто в тебе три альтер его, з якими ти працюєш. Як ти їх між собою розділяєш?

- Вони мають чітке, стилістичне обрамлення. Наприклад, Motoblok — це моя власна музика, яка часто є чисто екстремальною. Як DJ Zavgoth почав виступати у 2004 році, тоді ще були популярні готичні вечірки та фестивалі, надалі у мене змінились смаки і під іншим нікнеймом грав «що попало». Неочікувано, 6 років тому, на тлі ревайвелу музики родом з 80-х, діджей DJ Zavgoth активізувався. На контрасті у мене ще є світла сторона, проєкт Shmir Sound, в якому я, разом з колєгами, граю даб і реґі. У мене немає чіткого розподілення по часу, що я граю чіткими періодами, це все ситуативні явища.

- Ти засновник і організатор одного з найдовготриваліших українських фестивалів андеграундної музики і культури «Гамселить». Розкажи про те, як прийшла ідея створення і як ти розвивав проєкт від року до року?

- Я завжди займався організацією подій, в тому числі тих, що стосувалися екстремальної та експериментальної електронної музики. В якийсь момент захотілось всі випадкові концерти і вечірки концентрувати, зібрати більше виконавців, в більшому масштабі. Був, можна сказати нульовий «Гамселить», який ще так не називався. В один момент у Тернополі зійшлись зірки: американець Myo, з Росії приїхав Олексій Борисов, українці Kotra i Zavoloka. Тоді я зробив open air і подумав «це є добре», а на наступний рік вирішив провести фестиваль. Щороку фестиваль трохи мінявся по своєму формату, аж поки, десь останні три роки, не став більш-менш сталий. Спочатку був концерт експериментальної музики, який фінансується за рахунок танцювальної вечірки з діджеями. Потім, коли я побачив, що концерти можуть «вигрібати самі по собі», то суто діджейський формат відлип і останні три роки діджеї не грають. Пам’ятаю, в перший рік ми провели поетичну частину фестивалю, поети та музиканти готували спільну програму, часто перформативну, але вона теж не довго протрималась. Фестиваль не має чітких обмежень щодо форматів, тому він може змінюватись: додалася виставкова частина з митцями і медіа-артом, згодом був лекційний блок. Сьогодні всі формати є рівноцінними складові фестивалю.

2018 рік. Дизайнер Влад Дмитрів

2019 рік. Дизайнер Влад Дмитрів

2017 рік. Дизайнер Влад Дмитрів

2020 рік. Дизайнер Влад Дмитрів

- Скільки днів триває фестиваль?

- 2-4 дні.

- Ти одноосібно керуєш всім процесом чи в тебе є команда?

- Спочатку тільки я керував і більше ніхто не допомагав, хоча були ситуативні помічники-організатори. Один фестиваль ми організовували з групою ZSUF, інший — із тернопільськими діджейськими формаціями Ravebox чи Kontrast, а потім навколо «Гамселить» сформувався свій пул людей, які допомагають і беруть активну участь в процесі. Останні роки є команда, яка завжди «при ділах».

- У тебе не було ідеї, наприклад, перенести це у Львів чи Київ? Ти завжди його проводиш в Тернополі, чому саме тут?

- Тому що тут немає ніякої конкуренції, тут комфортно, я тут живу і де ж іще мені лишається це робити?!(посміхається). Одного разу ми провели виїзний фестиваль та назвали його «Гамселить Експорт» у Львові. Це була одноденна подія, в межах іншого фестивалю, але тоді було пряме фінансування, Львів покривав всі видатки, в іншому випадку, я б не ризикував це робити без місцевих. Особливою перевагою перед іншими фестивалями є те, що можна поїхати в інше місто, а Тернопіль — це не така туристична локація, як, наприклад, Львів.

- Так, це певна экзотика.

- Для київських тусовників чудова пригода — поїхати на вихідні в Тернопіль, де все дешево й озеро, і побути при цьому ще й на класному фестивалі.

- Як проводиться відбір артистів, концепту нової програми?

- Є тусовки, є музиканти, з якими я контактую, деколи їх можу запросити знову, але не хочеться ними набридати. У мене є бажання знайти/привести/ показати когось нового, хто жодного разу не мав сценічного досвіду, щоб він продемонстрував свій потенціал. Робили три останні роки опен кол, на який могли податися взагалі абсолютні новачки та вперше виступити перед аудиторією.

©Hamselyt festival

Фото: trofymuk

- Ти говорив за аудиторію, яка приїжджає на фестиваль з глядачів, яка географія виконавців?

- Крім них були німці, канадець, музиканти з Нідерландів, Данії, Литви, Московії, Великобританії.

- Як ти шукаєш фінансування? Ініціатива ж проводиться за ваш кошт, якщо в тебе немає прямого спонсора, наприклад, Єгермейстеру.

- Єгермейстер був двічі спонсором фестивалю, вони давали певне фінансування, звичайно, що воно не покривало все. Тому гроші з квитків і мінус з моєї кишені, трішки покриває Тернопільська міська рада. Час від часу є підтримка від представництв іноземних держав, коли запрошую їхніх митців.

- Наскільки фестиваль успішний з фінансової сторони?

- З кожним роком мінус ставав все меншим і меншим, але відверто кажучи, то торішній фестиваль у 2019 році, він був доволі «вльотним», а перед тим був у 2018 році був невеликий плюс.

- Скільки людей приїжджає на фестиваль?

- Якщо рахувати сумарно за подію, то 600 — це був пік.

Фото: trofymuk

©Hamselyt festival

Фото: Masha Kashyna

- Так, як фестиваль не завжди виходить в плюс, то чи були якісь проблеми з фінансуванням митців, діджеїв?

- Гроші «витягувались з кишені» і я намагався нікому дуже довго не бути винен.

- Яке майбутнє чекає на фестиваль? Ти плануєш його далі проводити?

- Так, у квітні 2021 року плануємо провести. Сподіваюсь, все буде.

- Щороку «Гамселить» проводять у різноманітних місцях: закинути готелі, бібліотеки. Як ти потрапляєш на ці місця?