Мав дар відчувати божественний прояв у найменшому: про те і писав

09.01.2021 10:13 Опубліковано : Валентина Семеняк
Джерело: TeNews

Скандальний львівський забудовник планує простір пам'яті на ділянці, де обіцяв збудувати ІТ-парк

Як тішився б Петро Сорока цьому розкішному фоліантові! Напередодні ювілею видатного майстра слова, оригінального письменника, поета, прозаїка, літературного критика, талановитого науковця, лавреата міжнародних і всеукраїнських літературно-мистецьких премій (світлої пам’яті) Петра Сороки, у столичному видавництві «Український пріоритет» вийшов перший том його вибраних творів.

Впорядкувала дружина невтомного і незабутнього письменника, така ж , як і він, працелюбка – Галина Сорока. Солідне видання має 831 сторінку! Лише перелік надрукованого у «Змісті» – 45 сторінок. А попереду ще опрацювання шести томів! Видано коштом мецената Михайла Ратушняка. Кожний наступний том фінансуватиметься з реалізації попереднього. До першого вагомого видання увійшли розділи «Ораторія ліщин. Поезії», «Рубаї», «Дитяча поезія» (вірші, казки, оповідання). Кожний зі згаданих розділів має свої підрозділи, які, щоб осягнути, читачам треба трохи часу. Але той, кому цікава і небайдужа творчість відомого письменника, до снаги «здолати» книжковий скарб за короткий час і мати його повсякчас неподалік: або на книжковій полиці, або ж – на письмовому столі.

До книги увійшли поезії із попередніх збірок «Я так люблю» (1991), «Ладан осені» (2011), «Лісові псалми» (2012), «Симфонія Петриківського лісу» (2015), «Де свище Овлур» (2017), «Апокрифи лісу» (2018), духовно-філософські рубаї «Духовний рубаят» (2017), збірки для дітей «Горобці про літо мріють» (1988), «День чудес» (1989), «Пригоди кота Патріка» (2005), «Лісова скарбничка» (2011), «Будьте здорові! (веселі вірші для школярів)» (2012), «Основи здоров’я» (загадки, казки) (2013), «Мандри реп’яшка Чіпа» (2017), «Це було у Дивограді» (2018).

Ні для кого вже не секрет, що саме в лісі душа письменника розкривалася «навстижир маленьким і великим дивам» (з його ж слів), де в останні роки життя він проводив доволі часу. А все тому, що ліс завжди залишається для всіх дитинним і незайманим, вмістилищем первозданности і чистоти, особливої святості, де кожна гілочка, кожний листочок, кожний звук живе в гармонії з усім світом, зранку й до вечора славить могутню силу Творця. На жаль, не всім дано відкривати в довколишній природі «маленькі й великі дива». Мабуть все залежить від того, які напрацювання мала душа впродовж життя. Петро Сорока, на відміну від багатьох, мав нетлінний дар відчувати божественний прояв у найменшому, чим, зрештою, й ділився із читачами. Щедро і натхненно.

Читайте більше на TeNews.