Трагедія сталася у селі Жабинці Гусятинського району. У перших числах жовтня минулого року місцева мешканка святкувала своє 50-річчя та з нагоди ювілею закликала гостей.

Товариство, підігріте алкоголем, добре розважалося до сутінок. Приблизно на початку 20-ї години запрошені попрощалися з іменинницею та розійшлися по домівках. Скориставшись метушнею, слідом за гостями хотіла вийти надвір і старенька мати ювілярки. Односельці знали, що пенсіонерка страждає на старечий маразм і періодично тікає з дому та блукає невідомо де, а дочка бігає та всюди її шукає. І поки молодиця силоміць вела матір до їхньої оселі, та обзивала дочку нецензурними словами й кляла. Загалом сусіди не раз чули прокльони, що старенька бажала своїй дочці. У відповідь молодиця мовчала та все прощала, дбайливо доглядаючи немічну 75-річну матір, котра через хвороби пересувалася, спираючись на два ціпки.

Отже, намагаючись стримати матір, п’яненька ювілярка почала заштовхувати стареньку до її кімнати, а та виривалася і страшно кляла дочку, її співмешканця і навіть свою маленьку онучку. Це стало останньою краплею. У дочки урвався терпець. Не тямлячи себе від люті, вона вихопила ціпок із рук найріднішої людини і щосили тричі вдарила ним матір по голові. Обхопивши закривавлену голову руками, пенсіонерка впала на диван. А молодиця продовжувала її бити, аж поки не втомилася. Тоді кинула закривавлену палицю під диван і вийшла, гримнувши дверима. Зайшла на кухню, змила з рук рідну кров, відрізала шматок торта і покликала дочку: «Ти уроки зробила? Тоді ходімо до Олесі, вона допоможе з завданнями».

Дівчинка слухняно поклала до торбинки зошити й підручник, і мати з дочкою пішли до сусідки, котра вже не раз допомагала юній учениці розв’язувати завдання. Відтак, поки вони весело гомоніли, у своїй кімнаті, тихо стогнучи, вмирала скалічена матір.

Тим часом дівчинка швиденько все зробила і попросилася додому. Мати дозволила їй піти, а сама залишилася і далі теревенила з сусідкою. Проте через декілька хвилин перелякана дитина забігла до кімнати: «Мамо, ходи, тато кличе! Бабці погано! Вона лежить уся в крові і стогне!»

Жінки миттю підхопилися і поспішили до хати потерпілої. Побачивши закривавлену стареньку, котра вже ледве дихала, сусідка одразу зателефонувала до сільської фельдшерки, а вже та викликала швидку допомогу. На жаль, медики були безсилі: пенсіонерка померла внаслідок важких черепно-мозкових травм.

Коли на місце трагедії приїхала поліція, дочка категорично заперечила свою провину, лише згодом визнала, що декілька разів ударила матір її ж ціпком. Свій вчинок пояснювала просто: після святкового застілля погано пам’ятає події того вечора, а матір невдало перечепилася і впала.

Щоправда, вже під час відтворення подій злощасного вечора добровільно показала, що робила та як била потерпілу. Як не дивно, односельці одностайно співчували та виправдовували обвинувачену і негативно відгукувались про потерпілу. Тим часом, за висновками спеціальної медичної комісії Тернопільського обласного медичного центру соціально-небезпечних захворювань, в обвинуваченої виявлено розлади психіки та поведінки внаслідок періодичного вживання алкоголю. Проте молодиця цілком усвідомлювала, що робить.

Більше того, прибулі за викликом правоохоронці зауважили, що донька намагалася відмити сліди крові та, оскільки була нетвереза, зробила це незграбно.

За результатом розгляду кримінального провадження вироком Гусятинського районного суду молодицю визнано винною в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, що спричинило смерть матері (ч.2 ст. 121 КК України), та, застосувавши ст. 69 КК України, засуджено до 5 років позбавлення волі, тобто нижче від найнижчої межі. Обґрунтовуючи своє рішення, служитель Феміди вказав на пом’якшуючі обставини, а саме, що потерпіла внаслідок своєї хвороби (старечого маразму) систематично ображала свою доньку, обзивала нецензурними словами та кляла. Тобто по суті своєю поведінкою спровокувала обвинувачену. Також суд врахував, що у вбивці підростає дитина.

До речі, поки жінка спокутуватиме за ґратами покарання, на волі її чекатиме дитина. Наразі службою у справах дітей місцевої сільської ради вирішується питання щодо її влаштування у будинок дитини або встановлення над нею опіки кимось із рідних.

З етичних міркувань дійових осіб у публікації змінено.

Олена Густенко