Ці рядки написані мудрим чоловіком, який знає ціну своїм стосункам. Не дарма кажуть: “Діти – тимчасові пасажири в нашому житті”. Саме тому потрібно цінувати партнера.

«Зазвичай в 8:30 вечора я даю своїм двом дочкам-підліткам такий собі застережливий постріл. А в 9 вечора я вже відкритим текстом кажу: «Вам пора піти в свою кімнату». Я говорю це майже щовечора. І кожен раз вони сперечаються: «Але чому ми повинні лягати спати в 9? Ми вже не маленькі!».

«Вам не обов’язково лягати спати, ви можете займатися чимось у своїй кімнаті – але прошу вас піти з вітальні. Ми з мамою не бачили один одного цілий день, скучили, і це наш час, ми хочемо поспілкуватися».

Дівчатка зазвичай закачують очі і фиркають.

Чесно кажучи, це правило існувало у нас вдома з незапам’ятних часів. Ми є батьками ось уже 15 років, і ніколи не було такого, щоб діти займали ВЕСЬ наш час протягом всього дня. Так, звичайно, ми дуже багато займаємося ними – але не 24 години на добу. Ми любимо наших дітей, і, безумовно, вони грають важливу роль в нашому житті. І ми завжди будемо підтримувати їх і допомагати їм.

Але, є ще «ми». Наші стосунки. І ми все ще повинні приділяти увагу тому, щоб ці стосунки залишалися міцними, близькими і здоровими. І ось чому це так важливо:

Здоровий шлюб є ​​наріжним каменем сім’ї.

Наріжний камінь вашої сім’ї – не ваші діти. Вони – частина фундаменту і велика частина всього іншого, але не вони тримають на собі всю цю конструкцію. Найважливіша частина – це ви і ваша дружина, чоловік, партнер. І ваші діти дивляться на вас, беруть з вас приклад і, звіряючись з вашим досвідом, вибирають свій напрямок.

До того, як з’явилися діти були «ви» і «ваша пара».

Спочатку дітей не було. Спочатку ми закохалися один в одного, разом прогулювали заняття, базікали до ранку по телефону (він тоді ще висів на стіні, і у нього був довгий шнур), і врешті-решт вирішили залишитися разом назавжди. Ми були на початку. І ми затіяли всю цю сімейну історію. І тільки після цього з’явилися наші прекрасні діти. І ми страшно цьому раді і вдячні, тому що вони дають нам стільки світла і радості. Але наш союз священний. І саме цю сакральність ми повинні з усіх сил охороняти.

Після того, як діти виростуть – ми залишимося вдвох.

Ніщо не триває вічно. Наші діти скоро виростуть і вилетять з гнізда. Не знаю, як ви, але я особисто не збираюся плекати своїх 30-річних дітей і виділяти їм ще одну кімнату – нехай живуть самостійно.

Так ось, коли вони поїдуть від нас, заведуть свої сім’ї і будуть ростити своїх дітей, мені б хотілося, щоб наші стосунки з дружиною залишилися такими ж міцними і близькими, як на самому початку. І для того, щоб забезпечити собі подібне майбутнє, ми повинні працювати над стосунками вже зараз. Саме наші стосунки, а не наші діти, повинні бути пріоритетом.

Нам потрібно показати дітям гідний приклад.

Як я вже говорив, діти дивляться на нас і беруть з нас приклад. Саме у нас вони вчаться, як треба вибудовувати і підтримувати стосунки. Я часто кажу: «Виховувати потрібно дорослих, а не дітей». Не знаю як ви, але я б хотів, щоб мої діти виросли з нормальним здоровим ставленням до побачень, закоханості і сім’ї.

Саме тому здорові стосунки з моєю дружиною є для мене пріоритетними – адже діти вчаться, дивлячись на нас. Тому дружина для мене на першому місці, а діти – на другому. На дуже близькому до першого – але все ж другому місці.

В кінці дня всі ми буваємо втомленими і напруженими. І так, ваші діти потребують вас, вони дуже важливі. Вони на важливому другому місці після вашої дружини. Не друзі, не колеги, ніякі товариші по захопленнях. Діти і дружина. І ви повинні піклуватися про дітей, але в першу чергу – дбати про збереження хороших стосунків у вашій парі. Коли діти бачать, як батько любить їх маму, і як мама цінує батька, вони набувають впевненості в тому, що вони теж любимі, важливі й цінні, вони набувають впевненості в навколишньому їхньому світі.

Ми живемо в божевільному графіку. Справи-справи-справи. І постійно діти – ми приділяємо дітям море уваги. Саме тому рівно о 9 вечора кожен день я прошу своїх дітей піднятися до себе в кімнату. Саме тому ми з дружиною пару раз на місяць обов’язково плануємо побачення і виходимо кудись удвох. Тому що це важливо. Тому що першими з’явилися «ми».