31 липня в селищі Торчин Волинської області заплановане масштабне театралізоване дійство під назвою “Торчинський ярмарок”. Подія буде тривати впродовж дня. Старт о 11.00, а завершення планується о 22.00.

Організатори події хочуть привернути увагу до давніх традицій проведення ярмарків на території Торчинської громади. Під час заходу гості будуть мати змогу більше дізнатись про історію містечка Торчин та населених пунктів Торчинської громади під час лекцій та екскурсій. “Родзинкою” впродовж фестивалю будуть театралізовані образи купців, ремісників, мандрівних акторів та волинян, які могли жити в XVI-XVII ст. 

Одним із активних учасників підготовки фестивалю є актори луцького незалежного театру “ГаРмИдЕр”. Його керівниця Руслана Порицька привідкрила завісу і розповіла про те, що саме готує театр для фестивального дійства, яке раніше не бачив Торчин: 

- Театр “ГаРмИдЕр” і театральна майстерня “ДогориДриґом” створюють атмосферу Торчина XVI-XVII століття. Із гостями спілкуватимуться та знайомитимуть із усіма фестивальними подіями такі персонажі як: війт Якуб, шинкарка Азазка, місцева ткаля Стефанія, кат Ясько та інші. Проголосити новину про надання Торчину  Магдебурзького права вийде сам Сигізмунд. Також лицедії театру зіграють традиційні для того часу веселі фарс та інтермедію і театралізують сказання про Торчин авторства Єжи Язвінські. Також діти зможуть зіграти разом із середньовічними персонажами у давні ігри і взяти участь у спеціально розробленій для фестивалю грі-блуканці "Три міхи солі".

Під час прес-конференції організатора фестивалю Елла Яцута розповіла, що “Торчинський ярмарок” - це родинний фестиваль, на якому буде цікаво відвідувачам різного віку. Гостей чекає багато сюрпризів, вже проанонсовано про участь столичного театру на ходулях Highlights, гуртів «Ярра» та «The Doox». На центральну площу Торчина на свято прибуде Андрій Ляшук, знаний реконструктор-лірник. До слова, лірницька традиція була на Волині популярною, чи не найдовше серед усіх регіонів України. 

Який фестиваль без смаколиків та волинських страв, тому гостей заходу буде чекати фуд-зона із продукцією волинських виробників.

Також на фестивалі можна буде не лише почути про давні ремесла, які були поширені в регіоні, а й самому спробувати стати ремісником на певний час. На події будуть справжні майстри гончарської справи, лозоплетіння, свічкарства, ковалі та інші ремісники.

Відомо, що на Волині здавна існувало багато ремісничих професій, в документах XVII cт. згадуються ковалі, пекарі, гончарі, кравці, шевці, кушнірі, лимарі, теслярі, скрипалі, шаповали, олійники та багато інших.

Якщо звернутись до історичних традицій торгівлі та ярмаркування на Волині, то ще з часів Київської Русі на Волині завжди жваво вівся економічний обмін. Зокрема, тісно велась співпраця між Волинню та Галичиною. З Кам’янця-Подільського привозили товари зі Сходу, адже це місто було одним із транзитних пунктів торгівлі. В цей час була тісна співпраця з білоруськими та польськими містами. В документах є згадки про купців із Любліна та Гданська. 

Говорячи про ярмарок тих часів, варто сказати, що цінними товарами, які там можна було придбати були тканини із різних країв, хутро, ювелірні вироби, прянощі. Поряд із чим велась торгівля продуктами сільськогосподарського і ремісничого виробництва, а це: зерном, медом воском, полотном та ін.

Для того, щоб читачі краще уявили атмосферу, яка буде панувати на 31 липня на фестивалі в Торчині, організатори заходу підготували тематичну фотосесію. Більше фото на сторінці фестивалю «Торчинський ярмарок» за посиланням.

Матеріал підготовано для проєкту "Театралізований фестиваль "Торчинський ярмарок", що реалізується в межах партнерської програми «Культура.Туризм.Регіони» Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму. Організовують подію ГО «Мистецьке об’єднання «Стендаль» та Торчинська громада. Активно підтримують ідею фестивалю  компанія Nestlé та ініціативна група виробників "Багатий Бодня". Театралізація – незалежний театр «ГаРмИдЕр».

Фото: Людмила Герасимюк

Текст: Тетяна Яцечко-Блаженко

Фото з мережі Інтернет

Фото з мережі Інтернет