У перших числах вересня, і менше ніж за добу, виник ще один місцевий конфлікт, який вкотре підтвердив факт - діалогу  влада-громада НЕМАЄ.  

7 вересня 2021 року,  на сесії Бережанської міської ради Тернопільської області депутати проголосували «за» проєкт рішення № 424, яким з'єднують дві школи- ЗОШ № 3 і Бережанську школу-гімназію імені Б.Лепкого.

Рішення було прийняте без попереднього обговорення, без голови трудового колективу, без уповноважених від трудового колективу, без будь-яких документів, що показували б попередній аналіз та результат (економічну вигоду) реформування саме цих шкіл, без будь чого, що підтверджувало б адекватність і свідомість цього кроку. Питання реорганізації шкіл не розглядалось на  постійній депутатській комісії з питань освіти, не були запрошені на засідання представники  трудового колективу.   Пізніше, переглядаючи запис сесії, батьки і вчителі довідалися, що рішення було прийняте на основі листів директорів двох шкіл. Так просто! Вони собі поговорили, домовилися і вирішили, а депутати – приватні підприємці, бізнесмени, ресторатори та інші представники сучасної політичної еліти – вирішили, що мають право брати на себе таку відповідальність – реформувати одну із найстаріших гімназій України.

Історія Бережанської гімназії сягає далекого 1789 року (була заснована в місті Збараж). Навчання велося німецькою мовою. Розпорядженням уряду Відня в 1805 році гімназію перевели в Бережани і віддали для її потреб найсвітліші зали міської ратуші. Від 1874 року мовою навчання була польська. З наближенням Першої, а потім і Другої світових війн, більш жорсткою ставала боротьба за незалежність, ідентичність та національну ідею. З приходом у 1939 році «радянських визволителів», учнів та вчителів гімназії кидали в тюрми, вивозили в Сибір… Бережанська гімназія працювала під час епідемій, природних стихій, в період німецької окупації 1941-1944 рр., її випускники здавали матуру (випускні іспити). У  різні історичні часи Бережанська гімназія відігравала помітну роль у духовному розвитку Східної Галичини, значно сприяла українському відродженню в краї.

У повоєнний період діяльність навчального закладу призупинилась. І лише у 90-х, на хвилі національного відродження, коли по всій Україні створювалися українські національні гімназії, силами відомих бережанських вчителів та громадських діячів було відновлено роботу Бережанської гімназії імені Богдана Лепкого. Освітній, науковий центр Бережанщини, конкурсний відбір учителів та учнів, усі сповнені ентузіазму та віри у продовження існування однієї із найстаріших гімназій у Західній Україні. Відновлено не лише в плані навчання дітей, а й в духовному, національному, патріотичному вихованні, прищепленні поваги до традицій, вихованні власної гідності.

В стінах гімназії завжди панувала і панує саме така атмосфера, а її вчителі пишаються тим, що є нащадками і послідовниками славних традицій гімназистів з Бережан: братів Лепких, Лева  Лотоцького, Осипа Дяківа-Горнового, Мирослава Кушніра, Осипа Ковшевича, Франца Коковського,  Омеляна Огоновського, Михайла Осадци, Михайла Рудницького, Володимира Савчака, Ярослава Старуха, Антіна Чернецького, Маркіяна Шашкевича, Михайла Яцківа та інших.

І сьогодні випускники навчального закладу мають здобутки, якими пишається Гімназія. Серед переможців Міжнародних Соросівських олімпіад: Ярослав Терлецький, Євген Троян, Наталія Кузів, Андрій Довбенко, Мар'яна Курило, Олександр Проців, Ольга Зоренна та інші.

За роки роботи з обдарованими дітьми підготовлено більше 140 науково-дослідницьких проєктів та робіт учнів-слухачів МАН України.

Гімназисти тричі ставали переможцями грантової підтримки Президента України для обдарованої молоді: Ярослав Проців, Богдана Вридник, Володимир Николаєць.

Серед випускників гімназії молоді науковці: Галина Басара в галузі історії, Олег Биль - хімії, Надія Басара - філософії, Легета Світлана, Марія Лук’янова, Ореста Боднар – в галузі економіки, Леся Блащак - юридичних наук, Ольга Пилипів - педагогіки та ін.

Знають у світі успішних випускників гімназії: дипломата Михайла Видойника (Данія), економіста і мецената Юрія Бойківа (США), техніка-новатора Андрія Дуная (Канада), спеціаліста з інноваційної аналітики Європи Ярослава Проціва (Польща), лікаря-новатора Лесю Підфігурну (Німеччина).

Гімназія пишається своїми випускниками кадровими військовими, захисниками України, серед них: Марта Когут, Руслан Старощук, Тарас Назарчук, Роман Трухін, Роман Керницький, Михайло Мартин, Іван Постолан, Віктор Олійник, Віктор Заневич, Володимир Кучинський, Денис Яценко, Олег Бенца (1982-2020) та ін.

І ось, в один день, на початку начального року, хтось там про щось подумав і вирішив провести реформу! І почали «реформувати» саме з найсильніших шкіл містечка - ЗОШ № 3 і Гімназії, шкіл, які за результатами ЗНО 2021 року зайняли 7 і 8 місце серед шкіл області! Причому в Гімназії навчається майже вдвічі менше учнів, ніж в школі. Окрім цього залишили «нереформованими» ще дві школи міста, які за тими ж таки підсумками ЗНО показують набагато гірші результати.

Прийняте на сесії рішення викликало бурхливу реакцію в містечку, протест вчителів Гімназії, батьків гімназистів та самих учні. Всі розуміють, що приєднання (переїзд) до вдвічі більшої школи призведе до загибелі маленької Гімназії, до її розчинення та нівелювання на фоні великого навчального закладу. Погодитися на об’єднання – це зрада! Зрада тих ідейних людей, які відкрили гімназію і важко працювали над її творенням та процвітанням! Зрада тих батьків, які дали своїх дітей саме в гімназію! Зрада себе самих, своїх переконань і думок, за які боролися роками.

Результати такої «реформи» зрозуміли лише маленька кількість депутатів, педагогів за фахом, які і проголосували «проти». Інша частина, бізнесово-політична еліта міста, прорахувала лише кошти, які можна буде зекономити, закривши одну школу, і, напевно, вже подумала про оренду світлих та затишних приміщень Гімназії, будівлі в центрі міста. А можливо «реформатори» уявили себе на одному і тому ж щаблі розвитку, що й відомі постаті, які, відроджуючи історичну та національну ідеї, започаткували, будували та розвивали гімназію?  

Люди, яким «не однаково», просили скасувати рішення, добре обдумати його, зважити всі «за» і «проти», проаналізувати… Однак міський голова не лише не вислухав аргументів батьків учнів,  представників трудового колективу гімназії, громадськість та вчителів, не став на захист неповнолітніх. Він безальтернативно стояв на своєму, як великий «рефформатор» та головний  «економіст».

У відповідь громадянам прозвучала фраза: «Ви переспіть із цією думкою. Можливо зранку зрада буде вже не такою і зрадою!» 

Кожне рішення, кожен вчинок має свій наслідок і результат. І попри, здається, незначимість, ми пропускаємо істину. Цей навчальний заклад - історична гімназія ім. Б.Лепкого, школа в центрі міста, із високою наповнюваністю класів, професійними вчителями, високими результатами у рейтингу ЗНО, в гарній теплій будівлі із світлими та просторими класами, спонсорською допомогою обдарованим учням (завдяки допомозі мецената з США, бережанця, випускника гімназії).

Символічно, що саме в рік 30-ліття Незалежності України Бережанська гімназія,  святкує 30 років з часу свого відродження. Невже освітня реформа полягає в нищенні історичного, національного, духовного? Чи можливо це просто чиїсь амбіції, або фінансові інтереси?

У передвиборчій програмі голови ОТГ в розділі про освіту є пункт,  що передбачає створення робочої  групи з представників всіх зацікавлених верств та спеціалістів. Зазначено, що все буде проаналізовано та вивчено,  і лише після цього буде прийнята програма по покращенню системи дошкільної,  шкільної та позашкільної освіти. (А не через два тижні після початку навчального року та без обговорення).

Сподіваємося, що така комісія, створена з авторитетних професійних людей, все ж почне діяти. Сподіваємося, що необґрунтовані рішення будуть переглянуті.

У протилежному випадку громадськість не буде мовчати!!!

Гімназія - конкурентний заклад з обдарованими дітьми та колективом, який має гідність та не може дозволити зрадити собі. Для чого? Для кого???????